- •Тема 5. Інфляція та грошові реформи
- •1. Сутність та причини інфляції
- •2. Види інфляції
- •3. Вимірювання інфляції
- •4. Наслідки інфляції, антиінфляційна політика та грошові реформи
- •Тема 6. Валютний ринок та валютні системи
- •2. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
- •1. За терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти:
- •2. За механізмом здійснення операцій:
- •3. Валютна система та її елементи
- •4. Валютний курс та його види
- •Тема 7.
- •2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
- •3. Кейнсіанство. Внесок дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії
- •5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей
- •Тема 8. Кредит у ринковій економіці
- •2. Функції кредиту
- •3. Форми та види кредиту
- •4. Кредитні системи
- •Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку
- •2. Види фінансових посередників
- •3. Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи
- •Тема 10. Центральний банк
- •2. Функції центральних банків
- •3. Національний банк україни та його функції
2. Види інфляції
Найбільш розповсюдженою є класифікація видів інфляції за трьома критеріями: формами прояву, темпами знецінення грошей, чинниками інфляції.
За формами прояву інфляції можна виділити:
- цінову інфляцію, що проявляється у формі зростання цін;
- інфляцію заощаджень, коли знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах;
- девальвацію, за якої знецінення грошей проявляється у падінні їх курсу до іноземних валют.
За темпами знецінення грошей звичайно виділяють три види інфляції:
- повзучу, що характеризується прискореним зростанням маси грошей в обороті без помітного підвищення чи з незначним зростанням цін - до 5% на рік;
- помірну, відкриту, яка проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін, що коливається в межах 5-20% на рік;
- галопуючу інфляція, коли зростання цін 20-50%, а інколи 100% на рік. Для цього виду інфляції характерне стрибкоподібне, вкрай нерівномірне зростання цін, яке важко передбачити і яке не піддається регулюванню;
- гіперінфляцію, що характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін - більш як 100% на рік. На цій стадії гроші починають втрачати свої функції, купюри низьких номіналів та розмінна монета зникають з обігу, падає роль грошей в економіці, поширюється бартер. Порушується кредитний механізм, посилюються стихійні процеси в економіці.
За чинниками, що спричинюють інфляційний процес, можна виділити:
- інфляцію витрат;
- інфляцію попиту.
Інфляція попиту спостерігається тоді, коли зростання рівня цін відбувається під впливом загального збільшення сукупного попиту. Попит на товари більший, ніж пропозиція товарів, в зв'язку з тим, що виробничий сектор не в змозі задовольнити потреби населення. Цей надлишок попиту призводить до зростання цін. Спостерігається наявність великої кількості грошей при малій кількості товарів.
Інфляція попиту може бути зумовлена:
• мілітаризацією економіки та збільшенням військових витрат. Військова техніка та військова продукція не функціонують на ринку, її придбає держава та направляє у запас. Гроші для обслуговування цієї продукції по суті не потрібні, оскільки вона не переходить із рук в руки;
• дефіцитом бюджету та зростанням державного боргу. Покриття дефіциту здійснюється або державними позиками, або емісією банкнот, що дає державі додаткові кошти, а отже, і додатковий попит;
• кредитною експансією банків. Розширення кредитних операцій банків та інших кредитних закладів призводить до збільшення кредитних знарядь обігу, які також створюють додаткові вимоги на товари та послуги;
• припливом іноземної валюти в країну, яка за допомогою обміну на національну грошову одиницю викликає загальне зростання обсягу грошової маси, а отже, і надлишковий попит.
Інфляція витрат виробництва характеризується зростанням цін під впливом наростаючих витрат виробництва, перш за все росту витрат на заробітну плату.
Причинами такої інфляції є:
• зниження темпів зростання продуктивності праці, викликане циклічними коливаннями або структурними змінами у виробництві, що призводить до збільшення витрат на одиницю продукції, а отже, до зменшення прибутку. Це відбивається на зниженні обсягу виробництва, скороченні пропозиції товарів та зростанні цін;
• розширення сфери послуг, поява нових видів з більшою питомою вагою зарплати та відносно низькою в порівнянні з виробництвом продуктивністю праці. Як наслідок виникає загальне зростання цін на послуги;
• підвищення оплати праці при певних обставинах в результаті активної діяльності профспілок, що контролюють номінальну заробітну плату. Компанії відповідають на таке зростання інфляційною спіраллю: підвищення заробітної плати викликає ріст цін та нове підвищення заробітної плати;
• високі непрямі податки (що включаються до ціни товарів), характерні для багатьох держав;
• загальний рівень витрат зростає.
Інфляція витрат та інфляція попиту взаємопов'язані та взаємообумовлені, їх важко чітко розділити. Будь-яка сучасна система економіки інфляційна, і в ній діють фактори, що викликають як інфляцію попиту, так і інфляцію витрат.
Розрізняють також відкриту та подавлену інфляцію. Відкрита проявляється у збільшенні цін, подавлена – у виникненні дефіциту товарів та погіршенні їх якості.
