- •Чергування о,е//і – це специфічна риса української мови. Воно полягає в тому, що у відкритому складі фонеми /о/ або /е/ змінюються на /і/ у закритому складі:
- •Чергування приголосних
- •Морфонологічні чергування приголосних внаслідок 1, 2, 3 палаталізації.
- •Чергування під впливом [j]
- •Чергування приголосних при додаванні суфіксів –ськ-, -ств-, -ин-
- •Чергування [у] - [ў], [і] - [ĭ]
Чергування приголосних
Морфонологічні чергування приголосних внаслідок 1, 2, 3 палаталізації.
Найпоширенішим і найважливішим з морфонологічних чергувань приголосних є чергування г//ж, к//ч, х//ш. Це дуже давнє доісторичне чергування, яке виникло у праслов’янській мові і відоме всім сучасним слов’янським мовам. Воно відбувається тоді, коли задньоязикові тверді г, к, х потрапляють в позицію перед голосним переднього ряду. Цей перехід г, к, х у шиплячих ж, ч, ш відомий під назвою І палаталізація.
У сучасній мові це чергування маємо у ряді коренів: коса- чесати, ходити – пошесть; при словотворенні: друг – дружити, рік – річний, горох – горошина; при словозміні: чоловік – чоловіче, пастух – пастуше, друг – друже.
Закон першої палаталізації уже давно не діє, тому в сучасній українській мові широко вживається звукосполучення гі, кі, хі, ге, ке, хе: гість, кіт, хід, гектар, велике, тихе.
Г, к, х можуть чергуватися зі свистячими з, ц, с. Таке чергування відбиває наслідок другої палаталізації, яка відбувається перед ђ та і (дифтонг.походження). Найчастіше вона охоплює певні граматичні форми, а саме: давальний і місцевий відмінок однини І відміни, місцевий відмінок однини ІІ відміни, називний відмінок множини ІІ відміни та дієслівні форми наказовго способу другої особи однини. У сучасній українській мові наслідки другої палаталізації зберегли тільки форми давального відмінка однини: нога – нозі, на нозі; рука – руці; на березі, в оці, у вусі.
У називному відмінку множини ІІ відміни наслідки другої палаталізації втрачено (за винятком слова «друзі»), тому що давні форми Н.в. були витіснені формами З.в. множини.
Н.в. вълци, берези, пастуси
З.в. вълкы, берегы, пастухы.
Вийшли також з ужитку форми наказового способу: рьци, пьци, жьзи, тьци тощо.
У ряді коренів маємо наслідки другої палаталізації: ціна (koina).
На зразок давніх форм у нових запозиченнях спостерігаємо подібне чергування, яке не можна безпосередньо пов’язати з другою палаталізацією: аптека – аптеці, універмаг – в універмазі.
У ряді випадків з, ц, с маємо у позиції після голосного переднього ряду (колишні ь, и, ę, які виникли внаслідок прогресивного пом’якшення – ІІІ палаталізація):
лице←лицє←liko
князь←кънęзь←kъnęgъ
вінець←вђньць←vђnьkь←vēnĭkos
Отже, ряди морфонологічних чергувань г//ж, к//ч, х//ш і г//з, к//ц, х//с виникли в результаті І, ІІ, ІІІ палаталізації.
Чергування під впливом [j]
Українська мова відбиває цілий ряд чергувань різних груп приголосних, що виникли внаслідок дуже давніх сполучень цих приголосних з [j]. Оскільки [j] завжди був м’яким, то він впливав на попередні звуки або на групу звуків, які під його впливом змінилися якісно. Внаслідок цього маємо такі ряди чергувань:
д//дж: водити – воджу
садити – саджу
ходити – ходжу
народити – народжує
т//ч: летіти – лечу
хотіти – хочу
платити – плачу
світити – свічу
з//ж: в’язати – в’яжу
лазити – лажу
мазати – мажу
с//ш: писати – пишу
косити – кошу
просити – прошу
к//ч: плакати – плачу
х//ш: колихати – колишу
г//ж: слуга – служу
друг – дружу
ст//щ: простити – прощу
ростити – вирощую
пестити – пещу
свистіти - свищу
ск//щ: пускати – пущу
зд//ждж: їздити – їжджу
Ті приголосні, які не могли взаємодіяти з [j] виділили палатальний елемент в окрему артикуляцію. Так виникло епнетичне [л] після губних (чергування губний//губний+л):
б//бл: любити – люблю
робити – роблю
в//вл: славити – славлю
ловити – ловлю
м//мл: ломити – ломлю
томити – томлю
п//пл: купити – куплю
спати – сплю.
Подібне чергування знаходимо і в словах з кореневим губним [ф]: графити – графлю. Хоча його не можна пов’язати безпосередню з впливом [j], бо звук ф – іншомовного походження.
Форми типу могти – можу, бігти – біжу, стерегти – стережу, берегти – бережу, пекти – печу також засвідчують чергування г//ж, к//ч, але шиплячі звуки у першій особі однини виникли не під впливом [j], а за аналогією до форм інших осіб: можеш, біжиш, стережеш, бережеш, печеш.
Описані ряди чергувань відомі і в пасивних дієприкметниках з суфіксом –ен-:
д//дж: народити – народжений
т//тч: оплатити – оплачений
з//ж: вразити – вражений
с//ш: скосити – скошений
кт//ч: спекти – спечений
х//ш: сполохати – сполошений
г//ж: перемогти – переможений
ст//щ: пестити – пещений
ск//щ: запускати – запущений
б//бл: зробити – зроблений
в//вл: уславити – уславлений
м//мл: зломити – зломлений
п//пл: купити – куплений
ф//фл: розграфити - розгарфлений
