При словотворенні звуки часто змінюються:

а) група приголосних -цьк- змінюється на -чч- при тво- ренні іменників із суфіксом -ин(а): вояцький — вояччина, німецький - Німеччина, козацький - козаччина, але: га лицький — Галичина.

б) групи приголосних -ськ-, -ек- змінюються на -щ- при творенні іменників із суфіксом -ин(а): віск — вощина, пі- сок - піщина, полтавський - Полтавщина.

в) групи приголосних -ек-, -шк- змінюються на -щ- при творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан-(-ян-): віск - вощаний, вощанка; дошка - дощаний; пісок - пі щаний.

^ ...₁ — - _; -її, и і і

1. Впишіть букву щ. Прочитайте вголос подані слова, за пам'ятайте їх написання.

Полтав ина, Київ ина, Чернігів ина, во иіга,

пі ина, Черка ина, Івано-Франків ина, Ямпіль ина,

Яготин ина, Короп_ина, Житомир ина,

2. Впишіть букву я. Прочитайте вголос подані слова, за­пам'ятайте їх написання.

Козач ина, Прилуч ина, Віннич ина, Туреч ина,

Німеч ина, вояч ина, Донеч ина, Козелеч ина.

3. Від поданих слів утворіть нові за допомогою суфіксім -ин(а), -ан-(-ян-).

Волоський - , чернігівський

14

Букво- та звукосполучення -чч-, -щ- при творенні слів за допомогою суфіксів -ин(а), -ан-(-ян-)

, косівський - ,

дошка - , козацький - ,

прилуцький - > галицький -

• , коломийський — ,

вояцький — , кіровоградський —

__ , луганський - ,

наддніпрянський - .

4. Впишіть пропущені букви.

Бахма ина, Львів ина, Канів ина, Житомир ина,

Звенигород ина, Дніпрогіетров ина, пі ина, во ина,

до аний, Черка ина, Івано-Франків ина, Чернігів ина,

Хмельни ина, Оде ина, Київ ина, Херсон ина, Ми­колаїв ина, Доне ина, Сум ина, Харків ина, Слобо­жан ина, Сівер ина, Снятии ина, Рогатин ина.

б. Прочитайте речения. Підкресліть слова, які утворе­ні за допомогою суфіксів ии(а), -ан-(-ян-) і зазнали змін у групах приголосних.

1) Тихо тече по Васильїсівщині невеличка річка Роста­виця (І. Нечуй-Левицький). 2) Яким Погребняк, звісний на всю Слоболсанщину майстер церков, безсило ліг обличчям до землі (В. Шевчук). 3) Од чорної погоні з Туреччини, з Ні­меччини, з Татарщини летять, Дунай перелітають козацькі коні (М. Стельмах). 4) Він не бачить уже під собою ні Ки­ївщини, пі Харківщини, ні Запоріжжя, тільки цілу пла­нету, окутану легким блакитним маревом (О. Довженко). 5) Донеччино моя, моя ти Батьківщино, тобі любов моя і всі мої чуття (В. Сосюра). 6) Із піщин зростають гори, із краплин - могутнє море (Н. Забіла).

15

Буквосполучення -чн-, -шн- при збігу кінцевого приголосного основи й суфікса

Приголосні основи к, ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються на ч: безпека - безпечний, вік - вічний, місяць - місяч­ний, сонце - сонячний, яйце - яєчний.

Приголосний основи ч зберігається: поміч - помічний, ніч - нічний.

Виняток становлять слова: дворушник, мірошник, руш ник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), со­няшник, торішній.

1. Впишіть букву ч. Прочитайте вголос подані слова.

Рі ний, ві ний, соня ний, яє ний, безпе ний,

непересі ний, комі ний.

2. Впишіть букву ш. Прочитайте вголос подані слова.

Соня ник, ру ниця, міро ник, серде ний, ру ник,

двору ник, торі ній, серде ний.

3. За допомогою суфіксів -ник- від поданих слів утво­ріть нові.

Кінець - рік -

околиця - ' піч -

серце - сонце -

рука - вік -

пшениця - молоко -

4. Прочитайте текст. Підкресліть слова, у яких відбули­ся зміни при словотворенні. Позначте однокореневі слова. Поясніть орфограми.

Соняшник - сонях - солноворот. Яке гарне ім'я в нього! У ньому є «сонечко» в усіх європейських мовах: одні кажуть

16

«сонячна квітка», другі - «повернений до сонця», треті - «той, що дивиться на сонце». Росіяни кажуть подсолнух, білоруси - воротисонце, українці - соняшник, а ще - сонях, солноворот.

Ім'я в нього й справді сонячне, а до того ж - прозоре, зрозуміле кожному. _{(3а А Коваль)}

Спрощення в групах приголосних

ґг_т : : \

У групах приголосних при творенні нових слів для ми- лозвучності часто відбувається спрощення. Спрощуються такі групи приголосних: -ждн- —жн-: тиждень - тижневий; -здн- — -3h-: поїзд - поїзний;

-стн сн-: радість - радісний;

-стл- —сл-: щастя - щасливий; -слн- —сн-: масло - масний;

Не відбувається спрощення в словах шістнадцять, шіст- сот, зап'ястний, надкістниця, хворостняк, кістлявий, пестливий, а також у словах, утворених від іменників • іншомовного походження: контраст - контрастний, ба- ласт - баластний. \

1. Прочитайте подані слова вголос, запам'ятайте їх написання.

Проїзний, чесний, щасливий, перехресний, свиснути, бризнути, кістлявий, хворостняк, баластний, форпостний, пестливий, шістнадцять, шістсот, зап'ястний.

2. Впишіть, де потрібно, пропущені букви.

Облас ний, перехрес ний, безвиїз но, свис нути,

кіс лявий, сер це, перс ні, зліс ний, гіган ський,

17

форпос ний, пріс ний, влас ний, шелес нути,

почес ний.

3. Від поданих іменників утворіть прикметники.

Честь — _j , якість - ,

турист - , об'їзд - ,

безсмертя - вартість - ,

альпініст - , випуск -

ненависть - , доблесть - _'.

совість - .

4. Впишіть, де потрібно, пропущені букви. Підкресліть слова, на написанні яких спрощення не позначається.

1) А блискавка як блис не, як вдарить своїм списом

поблизу в житах (О. Гончар). 2) Я тримав писанку делі­катно й ласкаво, наче пис лятко, у жмені (Д. Павличко).

3) Щас ливий я, що народився на твоєму березі (О. Дов­женко). 4) Зупинюся лише на рідкіс ному ремеслі - пи-

санкарстві. 5) Пишуть писанки своїм похрес никам,

а роздають на перший день Великодня (Є. Клапчук). 6) Свя­тослав, радіс но усміхаючись, поставив свою кіс ляву

руку йому на голову (С. Скляренко). 7) Батько - педагог

за професією й покликанням - умис но віддав мене до

школи піз но, до класу значно нижчого, ніж мої можли­вості, аби я не мав труднощів у науці. 8) Міріади животінь

тис нулися на світ. 9) Батько вчительки був чудний не-

щас ливий чоловік. 10) А тут ще, як навмис не, лізли

у вуха уривки якогось мізерного вальсика (М. Грушев- ський). 11) Садки стоять безшелес ні (О. Гончар). 18

Під час слово- і формозміни деякі голосні та приголосні звуки можуть замінювати один одного, тобто чергувати- ся. Чергування звуків може відбуватися в коренях, су- фіксах, префіксах і закінченнях слів. Голосні [о], [е] вимовляємо у відкритих складах, звук [і] - у закритих: печі - піч, коні - кінь. Чергування може не відбуватися в словах із суфіксами -ець-, -ок-: ріг - ріжок, стіл - стілець.

1. Впишіть букви е або о. Поясніть їх вживання. Прочи- тайте подані слова вголос, запам'ятайте їх написання.

Н чі, хв ста, с ми, ш сти, бр ду, б ку, р ку,

п чі, р чі, бер за, м сти.

2. Підкресліть слова, у яких чергування відбувається в коренях.

Береза, рік, шостий, Чернігів, Степанів, нести, міст, восьми, нога, водити.

3. Подані слова поставте у такі форми, щоб відбулося чергування [о], [е] з [і].

Ножа - , хвоста - ,

бджола - , боку - ,

слово - , семи - ,

Букви о-і, е-і в коренях і суфіксах слів

дзвону - , осені - ,

броду - , радості - .

4. Подані в дужках слова поставте у потрібній формі. Підкресліть букви, які позначають звуки, що чергуються.

1) На високих гривах (гори) кругом яру зе­леніє старий ліс. 2) Старі черешні росли скрізь по (двір)

19