Досягнення та недоліки методик оцінки експортного потенціалу підприємства

№ п/п	Назва методики	Досягнення	Недоліки
1.	Побудова економіко-математичної модель лінійного програмування.	Дає можливість всесторонньо оцінити експортний потенціал.	Існує важкість у розрахунках та інтерпретації результатів.
2.	Побудова рівняння множинної регресії.	Виявляє зв’язок між факторами з урахуванням випадкового їх впливу на кінцевий результат.	Дана методика розроблена для підприємств АПК.
3.	Побудова п’ятиблочної системи оцінки.	Виділяються складові, котрі негативно впливають на експортний потенціалу та перевірки побудованої моделі на адекватність.	Використовується для оцінки потенціалу лісопромислового комплексу і потребує адаптації для других галузей.
		Виділяються складові, котрі негативно впливають на ефективність використання експортного потенціалу та перевірки побудованої моделі на адекватність.	Використовується для оцінки потенціалу лісопромислового комплексу і потребує адаптації для других галузей.
4.	Методика затратного підходу.	Проводиться повний аналіз затрат на виробництво експортної продукції та відносна простота розрахунків.	Розрахунок проводиться на конкретну дату отримання виручки. Тобто відсутня динаміка.
5.	Графо-аналітична модель.	Простота збору показників та наглядність.	Важкість вибору та обґрунтування підприємства-еталона.

Для оцінки експортного потенціалу підприємства вибрана методика побудови рівняння множинної регресії. Основними достоїнствами її є те, що при оцінці експортного потенціалу можна виявити зв’язок між факторами виробництва з урахуванням випадкового їх впливу на кінцевий результат та результуючий показник. А недоліком є те, що дана методика розроблена для підприємств АПК. Тому вона вимагає адаптації до промислового підприємства.

Отже, для розрахунку експортного потенціалу промислового підприємства ЗАТ « Південкабель» були визначені фактори впливу, за допомогою яких було побудовано рівняння множинної регресії . Формула розрахунки за даною методикою набуває такого вигляду :

Еп = ((а х Хо х Тф х Кі) + (b х Хоб х Со) + (с х Хлюд х Тфч х Ктв), (1.1)

де: Еп – експортний потенціал підприємства, грн.;

Хо – вартість основных засобів підприємства, грн.;

Тф – коефіцієнт використання часу основних засобів;

Кі – коефіцієнт інтенсивності використання основних виробничихфондів;

Хоб – вартість оборотних засобів підприємства, грн.;

Со – коефіцієнт швидкості обороту;

Хлюд. – вартість людського капіталу (фонд з/п ), грн.;

Тфч – коефіцієнт використання людського капіталу на протязі року;

Ктв – коефіцієнт трудового використання;

а,b,c, – аргументи при факторах виробництва Хо, Хоб, Хлюд.

Висновок: найважливішим методологічним положенням управління експортною діяльністю підприємства є використання системного підходу. Він передбачає системне бачення функціонування підприємства як складної соціально- економічної одиниці. Суб’єкт управління експортною діяльністю має чітко уявляти основні функціональні елементи підприємства як системи, враховувати їхню роль та значення в експортній діяльності, можливості щодо адаптації до вимог зовнішнього середовища та забезпечення експортоздатності підприємства.