Тепер щодо первинної ланки в містах...

Тут також створюються Центри первинної медико-санітарної допомоги, до функцій яких входить: укладання договорів на надання послуг із первинної допомоги, планування, координація діяльності закладів, забезпечення якості медичної допомоги, облік та звітність, фінансовий менеджмент, визначення і розподіл стимулюючих виплат.

В систему Центрів входять амбулаторії сімейних лікарів, які є підрозділами ЦПМСД (норматив навантаження на одного лікаря 1500 осіб), і які наближені до місця проживання населення. Амбулаторії розміщуються кущовим методом по території міста і в кожній працює 3-5 сімейних лікарів.

На початковому етапі Центри отримуватимуть статус юридичної особи – бюджетної організації, матимуть власний рахунок, право підписувати договори, матимуть автономність у кадрових та адміністративних питаннях. Поступово, вони будуть перетворені у комунальні некомерційні підприємства.

Тепер щодо реформи вторинного рівня

Сьогодні в Україні вторинна медична допомога надається переважно багатопрофільними спеціалізованими міськими та районними лікарнями. Чисельність таких стаціонарів більше, ніж вдвічі перевищує аналогічний показник країн Європи, що призводить до розпорошення ресурсів та низької якості надання медичної допомоги. Частка малопотужних лікарень до 50 ліжок у загальній чисельності всіх лікарень становить 12%. Близько половини лікарень не мають умов для надання інтенсивної медичної допомоги пацієнтам. Від 30 до 50% пацієнтів госпіталізується необґрунтовано.

Тому назріла необхідність здійснення спеціалізації лікарень.

Нами пропонується створити госпітальні округи в межах обслуговування 150 – 200 тис. мешканців. При цьому, в закладах округу мають виконуватися не менш, ніж 3000 оперативних втручань та прийматися не менш, ніж 400 пологів на рік.

Виходячи із адміністративного устрою України, такий округ, як правило, буде складатися із міста обласного значення (їх в Україні близько 300) та кількох (двох-трьох) навколишніх сільських районів в залежності від щільності та характеру розселення населення, з врахуванням стану транспортних комунікацій, матеріально-технічного та кадрового потенціалу стаціонарів, профілів їх діяльності та структури медичних послуг.

В межах кожного округу має бути здійснена диференціація лікарень, виходячи з інтенсивності медичної допомоги, що надається.

Так, кожен округ повинен мати:

Перше. Багатопрофільну лікарню інтенсивної допомоги хворим з гострими станами. Йдеться про надання цілодобової медичної допомоги хворим, лікування хворих з гострими станами, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду;

Друге. Заклади для проведення планового лікування: для проведення повторних курсів протирецедивної терапії або доліковування з використанням стандартних схем лікування, проведення планових операцій у порядку черги (катаракт, аденома простати, грижі, тощо);

Третє. Заклади для реабілітаційного (відновлювального) лікування: для відновлення функцій, порушених в результаті захворювання чи травми, з метою або попередження інвалідності, або реабілітації інвалідів, лікування після інфарктів та інсультів, тощо;

Четверте. Заклади для надання паліативної допомоги та психологічної підтримки (хоспіси) безнадійно хворим, що потребують спеціального оснащення для надання допомоги і догляду, а також спеціально підготовленого, переважно сестринського персоналу та широке залучення волонтерів;

П’яте. Заклади для медико-соціальної допомоги: забезпечення догляду та надання соціальної і паліативної допомоги хронічним хворим. Цей заклад потребує мінімального діагностичного та лікувального обладнання, обслуговування тут забезпечується переважно сестринським персоналом.

Для забезпечення діагностичних досліджень в кожному окрузі повинен функціонувати консультативно - діагностичний центр в якому буде надаватись планова амбулаторна спеціалізована допомога на базі поліклінічних відділень лікарень, які будуть мати статус філії зазначеного центру, і будуть розміщені в кожній адміністративній одиниці (район, місто), що входять до складу округу.

В цих відділеннях обов’язково вестимуть прийом вузькі спеціалісти за наступними спеціальностями: хірург, невропатолог, гінеколог, кардіолог, інфекціоніст, отоларинголог, окуліст. Можуть бути передбачені інші посади, відповідно до потреби конкретного регіону.

Госпітальний округ, враховуючи особливості законодавства, може функціонувати як об’єднання закладів. При цьому, по мірі готовності кожен окремий заклад може набувати статусу комунального некомерційного підприємства.