5. Рідке паливо
Рідке паливо, що використовують для потреб теплоенергетики, одержують методами його термохімічного розкладу.
Нафта складається в основному з вуглеводнів трьох класів: метанові вуглеводні – метан, етан, пропан, бутан, ізобутан тощо; нафтенові вуглеці – циклогексан тощо; ароматичні вуглеці – бензол, толуол, нафталін тощо.
Склад нафти такий: СР= 83…87%, Н р = 11…14%, S р від 0,01 – у малосірчистих нафтах до 5,0…7,0% – у високосірчистих, O p= 0,1…0,3%, N p=0,02…1,7%. Нижча робоча теплота згоряння нафти QНР = 40…46 МДж/кг. Природна нафта містить не більше 0,3% мінеральних домішок і 2% води.
Із нафти, залежно від температури перегонки, одержують нафтопродукти: бензинові, гасові, дизельні, солярові, мазутні. Для побутового опалення випускають пічне побутове паливо (ППП). У великих опалювальних котельнях, що працюють на рідкому паливі, звичайно застосовують мазут, а у невеликих котельнях та побутових установках – пічне побутове паливо.
Характеристика твердих та рідких палив
Родовище, вид палива |
|
|
Склад робочої маси, % |
|
||||||||
|
|
WP |
AP |
SKP |
SP CP |
CP |
HP |
NP |
OP |
|||
|
|
|
Тверде паливо |
|
|
|
||||||
Донецьке |
Д |
13,0 |
24,4 |
1,8 |
1,3 |
47,0 |
3,4 |
1,0 |
8,1 |
|||
|
Г |
10,0 |
25,2 |
2,1 |
1,1 |
51,2 |
3,6 |
0,9 |
5,9 |
|||
|
Ж |
6,0 |
26,3 |
2,0 |
0,7 |
56,5 |
3,5 |
1,0 |
4,0 |
|||
|
Т |
6,0 |
25,4 |
1,6 |
0,8 |
61,1 |
2,9 |
1,0 |
1,2 |
|||
|
А |
8,5 |
30,2 |
1,1 |
0,5 |
56,4 |
1,1 |
0,5 |
1,7 |
|||
Львівсько-Волинське |
Г |
10,0 |
22,5 |
2,1 |
0,9 |
53,3 |
3,5 |
1,0 |
6,7 |
|||
|
ГЖ |
8,0 |
32,2 |
2,1 |
0,7 |
49,7 |
3,3 |
0,7 |
4,3 |
|||
|
|
|
Рідке паливо |
|
|
|
||||||
Мазут: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
малосірчистий |
– |
3,0 |
0,05 |
– |
0,3 |
84,6 |
11,7 |
0,3 |
– |
|||
сірчистий |
– |
3,0 |
0,10 |
– |
1,4 |
83,8 |
11,2 |
0,5 |
– |
|||
високосірчистий |
– |
3,0 |
0,10 |
– |
2,8 |
83,0 |
10,4 |
0,7 |
– |
|||
Гас |
– |
– |
– |
– |
0,2 |
86,0 |
13,7 |
0,1 |
– |
|||
Дизельне паливо |
– |
– |
– |
– |
0,3 |
86,3 |
13,3 |
0,1 |
– |
|||
Солярове масло |
– |
– |
– |
– |
0,3 |
86,5 |
12,8 |
0,4 |
– |
|||
Пічне побутове паливо |
– |
– |
– |
– |
0,5 |
86,0 |
13,5 |
– |
– |
|||
Мазути, що застосовують у котлах, поділяють на топкові марок 40В і 40 (паливо середньої в’язкості) і топкові мазути 100В, 100 і 200 (паливо важке).
За вмістом у них сірки топкові мазути ділять на три групи: малосірчасті (S p<0,5%), сірчасті (S p=0,5…2%) і високосірчасті (S p>2%). Зольність мазутів не перевищує 0,1…0,3%. Вміст води у мазуті коливається у великих межах (від 0,5 до 5,0%). Теплота згоряння мазуту становить 39…42 МДж/кг. Температура спалаху дорівнює 80…140 °С. В’язкість, що визначається при температурах 50, 80 і 100 °С, коливається у межах 5…16°ВУ. Густина мазуту дорівнює 9,8…10,5кН/м3.
Пічне побутове паливо широко використовується у сільськогосподарському виробництві. На цьому паливі працюють парові та водогрійні котли, теплогенератори, зерносушарки, установки для комунально-побутових потреб. Пічне паливо виробляється з нафти. Температура його застигання не вище – 15 °С і тому ємкості, де зберігається паливо, і баки, звідки воно надходить до установок для спалювання, розміщують в утеплених приміщеннях.
Пічне побутове малов’язке паливо (із умовною в’язкістю не більше 1,15°ВУ). Температура спалаху не нижча +42 °С. Нижча теплота згоряння у перерахунку на сухе паливо – не менше 41,2 МДж/кг.
Гас використовують як паливо у теплогенераторах і сушарках, а також для побутових потреб.
Дизельне паливо випускають двох марок ДТ і ДМ. Паливо марки ДТ має в’язкість при 50°С менше 5°ВУ, температуру спалаху понад 65°С, температуру застигання менше -5°С. Паливо марки ДМ характеризується в’язкістю при температурі 50 °С, що дорівнює 20 °ВУ, температурою спалаху 85°С, температурою застигання -10 °С. Нижча теплота згоряння дорівнює приблизно 42,5 МДж/кг. Дизельне паливо використовують в основному у дизелях, у тому числі у дизельних електростанціях.