- •Поняття та основні ознаки права .
- •Держава: поняття, ознаки та форми.
- •Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми .
- •8.Поняття джерела права та їх система .
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права .
- •10.Межі дії нормативно-правових актів : в просторі, у часі, за колом осіб .
- •11.Систематизація законодавства : поняття , значення , форми .
- •Поняття галузі права та правового інституту .
- •14.Система права та система законодавства , їх співвідношення .
- •Поняття і форми реалізації норм прав .
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації .
- •Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •12. Поняття, ознаки і структура правовідносин .
- •20. .Правомірна поведінка та її види .
- •14.Правопорушення як підстава юридичної відповідальності.
- •15.Склад правопорушення , зміст його елементів .
- •16. Загальне поняття юридичної відповідальності, її види .
- •17.Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права.
- •31.Об'єкти цивільно-правових відносин.
- •32. Суб'єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •21.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •22.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •23.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •24.Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •25.Умови дійсності цивільно-правових правочинів
- •26.Види недійсних правочинів.
- •28.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання
- •29.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види
- •31.Зобов'язання : поняття та структура.
- •37.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •39.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні
- •40.Види зміни умов трудового договору.
- •43.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •44.Поняття і види робочого часу.
- •45.Поняття і види часу відпочинку.
- •46.Відпустки: поняття та види.
- •47.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність,
- •48.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •49. Поняття, умови та види матеріальної відповідальності
- •50.Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду.
- •51.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •52.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •53.Органи, що розглядають справи про адміністративні
- •54.Поняття і структура кримінального права України.
- •55.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його
- •56.Склад злочину та зміст його елементів.
- •57.Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві.
- •58.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправні діяння.
- •59.Стадії вчинення умисного злочину.
- •60.Поняття та види співучасті у злочині.
58.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправні діяння.
До них належать: необхідна оборона, крайня необхід-ність, затримання злочинця. Необхідною обороною є дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або захисту іншої особи, інтересів с-ва чи держави від суспільно небезпечного посягання. Пере-вищення меж необхідної оборони тягне за собою відпо-відальність лише у випадках, спеціально передбачених кримінальним законом. Затриманні нападника є право-мірним за таких умов: особа вчинила діяння, що має ознаки злочину; особа, яка вчинила напад, ухиляється від затримання; заподіяння шкоди може мати місце лише з метою затримання особи та передачі її органам влади; шкода, завдана особі, яка вчинила напад, має бу-ти вимушеною; дії з затримання, включно із заподіян-ням шкоди, відповідали небезпечності посягання та обставинам затримання злочинця. Крайня необхадність – правомірне заподіяння шкоди для усунення небезпеки, яка загрожує державним, громадським чи особистим ін-тересам, що охороняються законом, здійснене за обста-вин, коли ця небезпека не може бути усунута іншими засобами і заподіяна шкода менш значна, ніж відвер-нена.
59.Стадії вчинення умисного злочину.
Готування до злочину
Готування до злочину - перша стадія злочину й перший вид незакінченого злочину. Щоправда, закон робить виняток для злочинів невеликої тяжкості: готування до такого злочину не тягне за собою кримінальної відповідальності (частина 2 статті 14 КК України).
готування до злочину характеризується такими ознаками:
1) скоєння підготовчих дій, покликаних створити умови для розвитку подальшої злочинної діяльності (в тому числі шляхом бездіяльності, скажімо, невключення сигналізації особою, яка була зобов'язана це зробити, з метою полегшення вчинення крадіжки);
2) прямий умисел на вчинення готування;
3) припинення діяння до початку виконання об'єктивної сторони складу задуманого злочину;
4) це припинення має місце з незалежних від винного обставин.
Замах на злочин
Згідно з частиною 1 статті 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченою відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Закінчений злочин
Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України (частина 1 статті 13 КК України).
Для визнання злочину закінченим необхідно визначити момент його закінчення, який залежить від законодавчої конструкції, головним чином, об'єктивної сторони складу злочину.
Тобто, характер конструкції визначає момент закінчення злочину. І саме за цим чинником злочини поділяються на злочини з матеріальним і злочини з формальним складом.
60.Поняття та види співучасті у злочині.
Співучасть у злочині є однією з форм злочинної діяльності. Такого роду діяльність має свої правові особливості, які дозволяють виділяти співучасть у самостійний кримінально-правовий інститут. ЇЇ специфіка полягає у тому, що:
а) участь у вчиненні злочину двох або більше осіб обумовлює його підвищену суспільну небезпеку;
б) склад злочину виконується лише завдяки спільній діяльності всіх співучасників. У діяннях окремих із них можуть бути відсутні всі ознаки злочину, вказані у статті Особливої частини КК. Вчинення злочину у співучасті полегшує досягнення злочинного результату, ускладнює його розкриття та притягнення винних до відповідальності.
Відповідно до ст. 26 ККспівучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Група осіб без попередньої змови - це два або більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленості між собою про це (ч. 1 ст. 28 КК). Відсутність попередньої змови означає, що виконавці злочину до початку виконання об'єктивної сторони складу злочину не домовлялися про його вчинення, про спільність своїх дій, розподіл ролей тощо. Для цієї групи характерне спонтанне, ситуативне об'єднання зусиль виконавців для досягнення загального злочинного результату безпосередньо перед його вчиненням або в процесі його вчинення. Учасники такої групи можуть бути не знайомими між собою. Діючи як співвиконавці, вони можуть разом розпочинати виконання об'єктивної сторони злочину або долучатися до злочину, вчинення якого іншим співвиконавцем уже розпочалося, але ще не закінчилося. Дії таких осіб мають бути погодженими стосовно об'єкта та об'єктивної сторони злочину, і ці особи повинні усвідомлювати, що діють спільно для досягнення єдиного злочинного результату. При цьому члени такої групи можуть застосовувати різні засоби й знаряддя злочину, діяти стосовно кількох потерпілих одночасно.
Група осіб за попередньою змовою
Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК). Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до початку виконання його об'єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії готування злочину, а також в процесі замаху на злочин. Вона повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об'єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо.
Організована група - це стійке об'єднання декількох осіб (трьох і більше суб'єктів злочину), які попередньо зорганізувалися для готування або вчинення злочинів. Ознаками організованої групи є:
1) наявність декількох осіб (трьох або більше);
2) попередня їх зорганізованість у спільне об'єднання для готування або вчинення двох чи більше злочинів;
3) стійкість такого об'єднання;
4) об'єднаність злочинів єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану;
5) обізнаність всіх учасників такої групи з цим планом.
Згідно з ч. 4 ст. 28 КК злочинною організацією визнається об'єднання осіб (суб'єктів злочину), яке: 1) є стійким; 2) є ієрархічним; 3) об'єднує декількох осіб (трьох і більше); 4) за попередньою змовою зорганізоване його членами або структурними частинами для спільної діяльності, метою якої (діяльності) є а) безпосереднє вчинення ними тяжких або особливо тяжких злочинів; б) керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб; в) забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
