27. Економічний аналіз та прогнозування комплексного розвитку регіонів

Механізм управління процесом соціально-економічного розвитку регіону визначається системою важелів, що використовується як на державному, так і на регіональному й місцевому рівнях для формування економічного простору, що розвивається за законами ринкової економіки. Важелі цього механізму повинні, з одного боку, сприяти формуванню ринкової системи як більш сприятливої для розвитку економіки, забезпечувати зростання ефективності виробництва.

З іншого боку, повинні обмежувати розвиток ринкових відносин при рішенні тих проблем, які не можуть вирішуватися за допомогою ринку.

У регіональній економіці виділяється ряд механізмів управління процесами соціально-економічного розвитку регіону.

Механізм, заснований на використанні важелів саморегулювання. У цьому випадку головна функція держави полягає в тому, щоб визначити економіко-правові умови діяльності для всіх суб'єктів ринкових відносин, самі відносини регулюються ринком.

Механізм державного регулювання. У цьому випадку функції держави значно ширші, вони не обмежуються лише областю законодавства, а включають участь держави у всіх фазах відтворювального процесу.

Механізм стихійного регулювання, що характеризується як пасивною роллю держави в управлінні ринковою системою, так і відсутністю передумов для використання важелів саморегулювання. Результатом використання цього механізму може бути поглиблення економічної кризи, посилення розбалансованості ринкової системи, гіперінфляція й т. ін.

Тому в умовах становлення ринкових відносин успішною передумовою соціально-економічного розвитку регіонів є збереження державного регулювання.

Державне регулювання регіонального розвитку — це цілеспрямована діяльність держави в особі відповідних законодавчих, виконавчих і контрольних органів, які за допомогою системи різних підходів і методів забезпечують досягнення поставленої мети й вирішення намічених економічних і соціальних завдань.

Державне регулювання регіонального розвитку вирішує такі завдання:

структурну перебудову економіки регіонів на основі визначення соціально-економічних, науково-технічних, екологічних і демографічних пріоритетів;

реконструкцію економіки промислових регіонів і великих міських агломерацій, модернізацію їхньої інфраструктури, оздоровлення екологічної ситуації;

подолання відставання окремих регіонів за рівнем і якістю життя населення;

стимулювання розвитку експортних і імпортозамінюючих регіональних виробництв, що мають дляцього найбільш сприятливі умови;

розвиток міжрегіональних і регіональних інфраструктурних систем, що стимулюють регіональні структурні зрушення й забезпечують ефективність регіональної економіки;

забезпечення повного й збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу регіонів;

розвиток найбільш ефективних галузей виробничої й соціальної сфери регіонів з урахуванням загальнодержавних інтересів;

підвищення рівня добробуту населення й поліпшення демографічної ситуації;

удосконалювання розвитку регіональної й міжрегіональної інфраструктури;

поліпшення стану навколишнього середовища й збереження генетичного фонду живої природи;

забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів.