7. Заклад освіти повинен мати власну назву, в якій

обов'язково вказується його тип (дитячий садок, школа, гімназія,

ліцей, колегіум, коледж, інститут, консерваторія, академія,

університет чи інше) та організаційно-правова форма.

Стаття 19. Наукове і методичне забезпечення освіти

Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють

Міністерство освіти України, Національна Академія наук України,

Академія педагогічних наук України, міністерства і відомства, яким

підпорядковані заклади освіти, Міністерство освіти Автономної

Республіки Крим, вищі заклади освіти, академічні, галузеві

науково-дослідні інститути, заклади післядипломної освіти, інші

науково-методичні і методичні установи у взаємодії з відповідними

підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами,

громадськими науковими організаціями.

Стаття 20. Керівник закладу освіти

1. Заклад освіти очолює його керівник (завідуючий, директор,

ректор, президент тощо).

2. Керівники закладів освіти, що є загальнодержавною

власністю і підпорядковані Міністерству освіти України, обираються

за конкурсом і призначаються на посаду Міністерством освіти

України шляхом укладання з ними контракту відповідно до порядку,

що затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Керівники закладів освіти, що є загальнодержавною

власністю і підпорядковані іншим міністерствам і відомствам

України, обираються за конкурсом і призначаються на посаду (за

попереднім погодженням з Міністерством освіти України)

відповідними міністерствами і відомствами України шляхом укладання

з ними контракту.

4. Керівники закладів освіти, що є комунальною власністю,

призначаються Міністерством освіти Автономної Республіки Крим,

відповідними обласними, міськими, районними органами управління

освітою за попереднім погодженням з місцевими органами державної

виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

5. Керівники закладів освіти, заснованих на інших формах

власності, призначаються їх засновниками або уповноваженими ними

органами за попереднім погодженням з відповідними органами

управління освітою місцевих органів державної виконавчої влади та

органів місцевого самоврядування.

6. Керівники вищих закладів освіти щорічно звітують перед

загальними зборами (конференцією) колективу закладу освіти.

Стаття 21. Психологічна служба в системі освіти

У системі освіти діє державна психологічна служба.

Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в закладах

освіти здійснюють практичні психологи. За своїм статусом практичні

психологи належать до педагогічних працівників.

Стаття 22. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти

Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє

взаємодії закладів освіти, сім'ї і суспільства у вихованні дітей,

їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує

консультативну допомогу батькам, особам, які їх замінюють.

Педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами. За

своїм статусом соціальні педагоги належать до педагогічних

працівників.

Стаття 23. Участь діячів науки, культури та представників

інших сфер діяльності у навчально-виховній

роботі

Діячі науки, культури та представники інших сфер діяльності

за рішенням закладу освіти можуть брати участь у

навчально-виховній роботі, керівництві учнівськими, студентськими

об'єднаннями за інтересами, сприяти інтелектуальному, культурному

розвитку учнівської, студентської молоді, подавати консультаційну

допомогу педагогам.

Стаття 24. Організація медичного обслуговування у системі

освіти

Організація безкоштовного медичного обслуговування в системі

освіти забезпечується місцевими органами державної виконавчої

влади та органами місцевого самоврядування, здійснюється закладами

Міністерства охорони здоров'я України, відомчими закладами охорони

здоров'я відповідно до чинного законодавства.

Стаття 25. Організація харчування в закладах освіти

Організація та відповідальність за харчування у державних

закладах освіти покладаються на місцеві органи державної

виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, міністерства

і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти,

керівників закладів освіти і здійснюються за рахунок бюджетних

асигнувань.

Харчування у закладах освіти інших форм власності

організовують засновник і керівник закладу.

Контроль та державний нагляд за якістю харчування

покладається на органи охорони здоров'я.

Стаття 26. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов

навчання, праці та виховання

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та

виховання у закладах освіти покладається на їх власника або

уповноважений ним орган, керівника закладу освіти.

Стаття 27. Документи про освіту

Випускнику державного або іншого акредитованого

(атестованого) закладу освіти видається відповідний документ про

освіту встановленого зразка.

Зразки документів про освіту затверджуються Кабінетом

Міністрів України.

Розділ II

СИСТЕМА ОСВІТИ

Стаття 28. Поняття системи освіти

Система освіти складається із закладів освіти, наукових,

науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих

підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та

самоврядування в галузі освіти.

Стаття 29. Структура освіти

Структура освіти включає:

дошкільну освіту;

загальну середню освіту;

позашкільну освіту;

професійно-технічну освіту;

вищу освіту;

післядипломну освіту;

аспірантуру;

докторантуру;

самоосвіту.

Стаття 30. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні

1. В Україні встановлюються такі освітні рівні:

початкова загальна освіта;

базова загальна середня освіта;

повна загальна середня освіта;

професійно-технічна освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта.

2. В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні

рівні:

кваліфікований робітник;

молодший спеціаліст;

бакалавр;

спеціаліст, магістр.

Положення про освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні

(ступеневу освіту) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 31. Наукові ступені

1. Науковими ступенями є:

кандидат наук;

доктор наук.

2. Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються

спеціалізованими вченими радами вищих закладів освіти, наукових

установ та організацій у порядку, встановленому Кабінетом

Міністрів України.

Стаття 32. Вчені звання

1. Вченими званнями є:

старший науковий співробітник;

доцент;

професор.

2. Вчені звання старший науковий співробітник, доцент,

професор присвоюються на основі рішень вчених рад вищих закладів

освіти, наукових установ і організацій у порядку, встановленому

Кабінетом Міністрів України.

Стаття 33. Дошкільна освіта

Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім'ї, дошкільних

закладах освіти у взаємодії з сім'єю і мають на меті забезпечення

фізичного, психічного здоров'я дітей, їх всебічного розвитку,

набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних

для подальшого навчання.

Стаття 34. Дошкільні навчальні заклади

Дошкільними навчальними закладами є:

дошкільні навчальні заклади (ясла);

дошкільні навчальні заклади (ясла-садки);

дошкільні навчальні заклади (дитячі садки);

дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) компенсуючого типу;

будинки дитини;

дошкільні навчальні заклади (дитячі будинки) інтернатного

типу;

дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) сімейного типу;

дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) комбінованого типу;

дошкільні навчальні заклади (центри розвитку дитини);

дитячі будинки сімейного типу.

Прийом дітей у дошкільні навчальні заклади проводиться за

бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

( Стаття 34 в редакції Закону N 2628-III ( 2628-14 ) від

11.07.2001 )

Стаття 35. Загальна середня освіта

1. Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток

дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову

підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської

моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними

потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і

виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

2. Держава гарантує молоді право на отримання повної

загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна

середня освіта в Україні є обов'язковою і може отримуватись у

різних типах закладів освіти.

3. За рахунок коштів підприємств, установ і організацій,

батьків та інших добровільних внесків можуть вводитися додаткові

навчальні курси понад обсяг, визначений державним стандартом для

відповідного освітнього рівня.

Стаття 36. Середні заклади освіти

1. Основним видом середніх закладів освіти є середня

загальноосвітня школа трьох ступенів: перший - початкова школа, що

забезпечує початкову загальну освіту, другий - основна школа, що

забезпечує базову загальну середню освіту, третій - старша школа,

що забезпечує повну загальну середню освіту.

2. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом

або самостійно.

3. Навчання у середній загальноосвітній школі починається з

шести- або семирічного віку.

4. Школи першого ступеня у сільській місцевості створюються

незалежно від наявної кількості учнів. Відкриття таких шкіл, а

також самостійних класів у них здійснюється за рішенням місцевих

органів державної виконавчої влади та органів місцевого

самоврядування.

5. За рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів

місцевого самоврядування для задоволення освітніх потреб населення

можуть створюватися навчально-виховні комплекси "дошкільний

навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад",

"загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний

заклад" або об'єднання з іншими навчальними закладами, а також

загальноосвітні навчальні заклади та групи продовженого дня.

( Частина п'ята статті 36 в редакції Закону N 2628-III ( 2628-14 )

від 11.07.2001 )

6. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей

створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих

предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані

школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи

навчально-виховних комплексів, об'єднань. Особливо обдарованим

дітям держава надає підтримку і заохочення (стипендії, направлення

на навчання і стажування до провідних вітчизняних та закордонних

освітніх, культурних центрів).

7. Для здобуття загальної середньої освіти можуть

створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною,

заочною формами навчання при загальноосвітніх школах.

8. Бажаючим надається право і створюються умови для

прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.

Стаття 37. Заклади освіти для громадян, які потребують

соціальної допомоги та реабілітації

1. Для дітей, які не мають необхідних умов для виховання і

навчання в сім'ї, створюються загальноосвітні школи-інтернати.

2. Для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування

батьків, створюються школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі

сімейного типу, з повним державним утриманням.

3. Для дітей, які потребують тривалого лікування, створюються

дошкільні заклади освіти, загальноосвітні санаторні

школи-інтернати, дитячі будинки. Навчальні заняття з такими дітьми

проводяться також у лікарнях, санаторіях, вдома.

4. Для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому

розвитку і не можуть навчатися в масових закладах освіти,

створюються спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи,

дитячі будинки, дошкільні та інші заклади освіти з утриманням за

рахунок держави.

5. Для дітей і підлітків, які потребують особливих умов

виховання, створюються загальноосвітні школи і професійно-технічні

училища соціальної реабілітації.

Стаття 38. Позашкільна освіта

1. Позашкільна освіта та виховання є частиною структури

освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей,

учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів,

духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

2. Позашкільна освіта та виховання здійснюються закладами

освіти, сім'єю, трудовими колективами, громадськими організаціями,

товариствами, фондами і грунтуються на принципі добровільності

вибору типів закладів, видів діяльності.

3. Держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю

позашкільної освіти.

Стаття 39. Позашкільні заклади освіти

1. До позашкільних закладів освіти належать: палаци, будинки,

центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та

студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв,

студії, початкові спеціалізовані мистецькі заклади освіти,

бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

2. Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним

закладам освіти надаються спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі

та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах. Порядок їх

надання визначається місцевими органами державної виконавчої влади

та органами місцевого самоврядування.

Стаття 40. Професійно-технічна освіта

1. Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами

професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей,

перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.

2. Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі

повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої

освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню

освіту.

3. Громадяни, які потребують соціальної допомоги і

реабілітації, а також громадяни, які навчаються окремим професіям

за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, можуть

отримувати професію не маючи базової загальної середньої освіти.

Стаття 41. Професійно-технічні заклади освіти

1. Професійно-технічними закладами освіти є:

професійно-технічне училище, професійно-художнє училище,

професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма,

училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий

центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів,

навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають

робітничу професію.

2. Професійно-технічні заклади освіти можуть мати денні,

вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси,

об'єднання.

3. Професійно-технічні заклади освіти здійснюють підготовку,

перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним

контрактом, а також за угодами з підприємствами, об'єднаннями,

установами, організаціями, окремими громадянами.

4. Професійно-технічні заклади освіти можуть мати одне або

декілька базових підприємств, об'єднань, організацій, для яких

вони готують робітничі кадри. Відносини з базовими підприємствами,

об'єднаннями та організаціями регулюються відповідно до укладених

угод.

5. Учні державних професійно-технічних закладів освіти із

числа дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, і

дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на

повному утриманні держави, інші учні зазначених закладів освіти

забезпечуються безкоштовним харчуванням і стипендією. Порядок

повного державного утримання та забезпечення учнів державних

професійно-технічних закладів освіти безкоштовним харчуванням і

стипендією визначається Кабінетом Міністрів України.

6. Випускникам професійно-технічних закладів освіти

відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється

кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії

відповідного розряду (категорії).

Випускникам вищих професійних училищ може присвоюватися

кваліфікація "молодший спеціаліст".

7. Громадяни можуть також одержати професію, підвищити

кваліфікацію, пройти перепідготовку безпосередньо на виробництві.

Стаття 42. Вища освіта

1. Вища освіта забезпечує фундаментальну, наукову, професійну

та практичну підготовку, здобуття громадянами

освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань,

інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної

підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.

2. Вища освіта здійснюється на базі повної загальної

середньої освіти. До вищих закладів освіти, що здійснюють

підготовку молодших спеціалістів, можуть прийматися особи, які

мають базову загальну середню освіту.

3. Підготовка фахівців у вищих закладах освіти може

проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва

(вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих

спеціальностей - екстерном.

Держава створює умови громадянам України для реалізації їх

права на здобуття вищої освіти.

Навчання у вищих закладах освіти державної форми власності

оплачується державою, за винятком випадків, передбачених частиною

четвертою статті 61 цього Закону, у вищих закладах освіти інших

форм власності - юридичними та фізичними особами.

Прийом громадян до вищих закладів освіти проводиться на

конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми

власності закладу освіти та джерел оплати за навчання.

Контроль за дотриманням принципів соціальної справедливості

та законності при прийомі громадян до вищих закладів освіти

здійснюється органами, уповноваженими цим Законом.

4. Особливо обдарованим студентам забезпечується навчання та

стажування за індивідуальними планами, встановлення спеціальних

державних стипендій, створення умов для навчання за кордоном.

Стаття 43. Вищі заклади освіти

1. Вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж,

інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

2. Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено

чотири рівні акредитації:

перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них

вищі заклади освіти;

другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади

освіти;

третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації)

- інститут, консерваторія, академія, університет.

3. Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за

такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші

вищі заклади освіти першого рівня акредитації;

бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти

другого рівня акредитації;

спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти

третього і четвертого рівнів акредитації.

4. Вищі заклади освіти певного рівня акредитації можуть

здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними

рівнями, які забезпечують заклади освіти нижчого рівня

акредитації.

5. Вищі заклади освіти у встановленому порядку можуть

створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів,

об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

Стаття 44. Напрями діяльності вищого закладу освіти

1. Основними напрямами діяльності вищого закладу освіти є:

підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних

кадрів;

науково-дослідна робота;

спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка

кадрів;

культурно-освітня, методична, видавнича,

фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

здійснення зовнішніх зв'язків.

2. Вищі заклади освіти здійснюють свою діяльність за

державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою

регулювання відносин між закладами освіти та підприємствами,

установами, організаціями, громадянами.

Стаття 45. Наукова діяльність у системі вищої освіти

1. Наукова діяльність у системі вищої освіти включає

виконання науково-дослідних робіт, підготовку наукових і

науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Науково-дослідна робота є складовою частиною підготовки

фахівців і здійснюється науковими колективами, окремими вченими за

договорами, контрактами, замовленнями, програмами, проектами. Для

цього створюються наукові, науково-виробничі підрозділи,

об'єднання, асоціації, технологічні парки, центри нових

інформаційних технологій, науково-технічної творчості та інші

формування.

2. Держава визнає пріоритет фундаментальних досліджень, що

виконуються у системі освіти.

Стаття 46. Автономія вищого закладу освіти

1. Автономія може надаватися вищому закладу освіти відповідно

до рівня акредитації і передбачає права закладу на:

визначення змісту освіти;

визначення планів прийому студентів, аспірантів, докторантів

з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод з

підприємствами, установами, організаціями, громадянами;

встановлення і присвоєння вчених звань вищого закладу освіти

четвертого рівня акредитації;

інші повноваження, що делегують вищому закладу освіти

відповідно до його статусу державні органи управління освітою.

2. Вищий заклад освіти може делегувати окремі свої

повноваження державним органам управління освітою.

Стаття 47. Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування,

клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та

перепідготовка кадрів)

1. Післядипломна освіта забезпечує одержання нової

кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше

здобутої у закладі освіти і досвіду практичної роботи, поглиблення

професійних знань, умінь за спеціальністю, професією.

2. Післядипломна освіта здійснюється закладами післядипломної

освіти на договірних засадах з підприємствами, установами,

організаціями з урахуванням державного контракту (замовлення).

3. Форми, терміни і зміст навчання, методичної та

науково-дослідної діяльності визначаються закладами післядипломної

освіти за погодженням із замовником.

Стаття 48. Заклади післядипломної освіти

1. До закладів післядипломної освіти належать:

академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації,

перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати;

підрозділи вищих закладів освіти (філіали, факультети,

відділення та інші);

професійно-технічні заклади освіти;

відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

2. Заклади післядипломної освіти можуть працювати за очною,

вечірньою, заочною формами навчання, мати філіали і вести

науково-дослідну роботу.

Стаття 49. Самоосвіта громадян

Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами,

установами, організаціями, об'єднаннями громадян, громадянами

створюються відкриті та народні університети, лекторії,

бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіонавчальні програми тощо.

Розділ III

УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 50. Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу є:

діти дошкільного віку, вихованці, учні, студенти, курсанти,

слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

( Абзац другий статті 50 в редакції Закону N 2628-III ( 2628-14 )

від 11.07.2001 )

керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні

працівники, спеціалісти;

батьки або особи, які їх замінюють, батьки - вихователі

дитячих будинків сімейного типу;

представники підприємств, установ, кооперативних, громадських

організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Стаття 51. Права вихованців, учнів, студентів, курсантів,

слухачів, стажистів, клінічних ординаторів,

аспірантів, докторантів