- •3 Великої букви пишеться тільки перше слово:
- •14. Вживання апострофа. Апостроф звичайно вказує, що наступні після нього букви я, ю, є, ї позначають відповідно два звуки йа, йу, йе, йі після твердого приголосного.
- •14. Чергування голосних і приголосних звуків. Під час змінювання і творення слів можуть відбуватися чергування голосних фонем.
- •16. Спрощення приголосних звуків. Групи приголосних, де найчастіше відбувається спрощення:
- •17. Злиття приголосних в українській мові
- •20. Передача російських прізвищ українською мовою
- •26. Лексичні синоніми. Синонімічний ряд. Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення.
- •27. Лексичний аспект української мови: антоніми.
- •28. Омоніми української мови.
- •29. Шляхи виникнення омонімів. Міжмовна омонімія у мові омоніми найчастіше з'являються внаслідок запозичень. Є два випадки звукових збігів таких слів:
- •30. Лексичний аспект української мови: пароніми
- •33. Вживання та правопис слів іншомовного походження.
- •36. Активна і пасивна лексика української мови.
- •37. Фразеологія української мови
- •38 Поняття про фразеологізм. Основні типологічні ознаки фразеологізмів.
- •42 Походження фразеологізмів.
- •43.. Перші лексикографічні праці в Україні.
- •44. Енциклопедичні та лінгвістичні словники.
- •46. Перекладні словники..
- •47. Словники тлумачного типу. Великий тлумачний словник української мови.
- •Словник «Нові слова та значення»
- •Isbn: 978-966-507-248-5
- •Ф.С. Бацевич
- •53. Категорія роду іменників. Особливості родової диференціації назв осіб за професією, посадою, званням.
44. Енциклопедичні та лінгвістичні словники.
Енциклопедичні словники фіксують і пояснюють не слова, а пов'язані з тими чи іншими словами (як назвами відповідних явищ) відомості з різноманітних ділянок знання, мистецтв, виробництв, політичного життя тощо. Тому в енциклопедичних словниках зовсім не мають місця слова таких граматичних категорій, як займенники, вигуки, сполучники, частки; прислівники, дієслова та прикметники подаються у цих словниках лише тоді, коли вони термінологізувались, тобто вживаються для точного вираження спеціальних понять і означення спеціальних предметів.
Є енциклопедичні словники загальні, або універсальні (тритомний «Український радянський енциклопедичний словник», 1986—1987 рр.) і галузеві, або спеціальні («Українська літературна енциклопедія», Т.1, 1988 р.).
В філологічних (лінгвістичні) словниках предметом пояснення є слово. Залежно від того, з якої точки зору воно розглядається, лінгвістичні словники бувають різних типів.
1. Тлумачні словники, в яких дається пояснення значень слів з точки зору їх вживання в сучасній мові.
2. Перекладні словники , в яких подається переклад слів з однієї мови на іншу.Бувають двомовними, чотиримовними та ін.
3. Термінологічні , в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають одно- і двомовні, перекладні.
4. Етимологічні словники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення слова.
5. Орфографічний словник подає правильний правопис, правильний наголос і правильні граматичні форми вміщених у ньому слів.
6. Орфоепічні словники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос.
7. Словники іншомовних слів , які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов.
8. Історичні словники , в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше.
9. Діалектологічні словники , в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній території.
10. Фразеологічні словники , в яких дається пояснення значень фразеологічних зворотів або подається їх переклад з однієї мови на іншу.
11. Синонімічні словники , в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда, повнозначних слів даної мови
12. Частотні словники , в яких фіксується частота вживання слів і словоформ на підставі обстеження текстів або записаних уривків усного мовлення
13. Словники власних імен , в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена
14. Обернені або зворотні словники , в яких слова розміщуються за алфавітом у зворотному порядку літер: не з початку слова, а з кінця.
15. Топонімічні словники , в яких описуються назви географічних об”єктів.
Лінгвістичні словники дуже важливі і постійно необхідні для бажаючих вивчити будь-яку мову чи пов’язати свою професійну діяльність з мовознавством. Але окремі їх різновиди, наприклад тлумачні, важливі не тільки для мовознавців, а взагалі для будь-кого. Орфографічні, орфоепічні та словники іноземних слів відіграють велику роль у навчанні та професійній діяльності так, як при необхідності можуть допомогти з правильним написанням та використанням певного слова.
45. Орфографічний словник української мови.
Словник орфографічний — словник, який подає перелік слів у їх нормативному написанні.
Голоскевич Г. Правописний словник (за нормами українського правопису ВУАН Харків, 1929 р.) — Нью-Йорк, Сидней, Торонто, Львів: НТШ, 1994. Передмова до словника Словник у форматі .pdf
Правописний словник української мови. За ред. Яр. Рудницького і К. Церкевича. Нью-Йорк — Монтреаль: Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук і Науково-дослідне товариство української термінології, 1979.
Бурячок А. А. Орфографічний словник української мови: близько 35000 слів. — Київ: Наукова думка, 1995.
Український орфографічний словник: близько 165 000 слів / За ред. В. М. Русанівського . — Київ: Дніпро, 2006. — 940 с. — (Словники України). — ISBN 966-507-186-6
Великий орфографічний словник сучасної української лексики, 253 000 слів / зав. ред. С. П. Круть. — Ірпінь: Перун. 966—569-178-3
Орфографічний словник української мови на сайті Словопедія
Український словник 1.6.0. як додаток до Mozilla Firefox — Український словник перевірки орфографії / Автори: Andriy Rysin, dyedfox. Прямий доступ
