- •Філософія, її предмет і роль у сіспільстві.
- •Світогляд і його історичні типи: міф, релігія, філософія.
- •Німецька класична філософія, загальна характеристика.
- •Формування основ матеріалістичної соціальної філософії.
- •Особливості розвитку ідеалістичної філософії.
- •Культурно-історичні передумови виникнення філософії.
- •Проблеми філософії екзистенціалізму.
- •Зародження філософської думки в Стародавній Індії.
- •Зародження філософської думки в Стародавньому Китаї.
- •Проблема людини в екзистенціалізмі.
- •Соціально-історичні та культурні передумови виникнення філософії.
- •Досократівський період античної філософії.
- •Зародження філософської думки в Стародавній Індії. (див.Пит.10)
- •Становлення філософської думки в Стародавньому Китаї. (див.Пит.11)
- •Особливості західно- та східноєвропейської релігії філософії.
- •Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу (16-17 ст.)
- •Особливості філософської парадигми доби Нового часу.
- •Середньовічна філософія, її особливості.
- •Основні риси філософської епохи Відродження.
- •Філософія Просвітництва і Києво-Могилянська академія.
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
- •Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки.
- •Вчення Гегеля як найбільше досягнення німецької класичної філософії.
- •Антропологічна філософія.
- •Неотомізм – сучасна релігійна філософія.
- •Позитивізм та його види.
- •Емпіризм і гносеологія ф.Бекона, т.Гоббса.
- •Дуалізм і раціоналізм р.Декарта, пантеїзм б.Спінози.
- •Філософські ідеї в культурі Київської русі.
- •Києво-Могилянська академія – центр філософської думки та освіти.
- •Природа філософського знання.
- •Глобальні проблеми сучасності.
- •Філософське розуміння людини.
- •Природа як предмет філософського аналізу.
- •Проблеми людського буття в психоаналізі.
- •Категорія буття її смисл і специфіка.
- •Зміст основних форм буття.
- •Матерія як субстанція. Рівні структурної організації матерії.
- •Основні поняття, що характеризують діалектику як теорію розвитку.
- •Поняття і структура свідомості. Функції свідомості.
- •Поняття категорії. Особливості категорій діалектики, їх різновиди.
- •Альтернативи діалектики.
- •Пізнання як соціально-опосередковане відношення людини до світу.
- •Проблема істини в філософії та науці.
- •Суспільство як соціальна система.
- •Соціальна сфера суспільного життя.
- •Діалектика національного та загальнолюдського в сучасному світі.
- •Поняття духовного життя суспільства, його структура: духовне виробництво, духовна
- •Філософська спадщина г.Сковороди
- •Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид дух. Виробництва і соц. Інститут.
- •Соціальна сфера суспільного життя. (див. П. 50)
- •Основні методи наукового пізнання.
- •«Філософія життя» як філософський напрямок (кін 19 поч. 20 ст.)
- •Філософія постмодернізму.
- •Антропологічні орієнттації філософської герменевтики прагматизму та інструменталізму.
- •Релігійні філософські напрями.
- •Новітня Українська філософія.
- •Місце онтології у структурі філософського знання.
- •Історичні долі світу
- •Моделі світу.
- •Реальність буття і небуття.
- •Просторові-часові рівні буття.
- •Рух і розвиток.
- •Системність буття.
- •Свідомість і несвідоме в мисленні.
- •Поняття суб’єкта суспільного розвитку.
- •Парадокси та безвихідь особистої свободи.
- •Проблемне поле філософії.
- •Предметні рівні, дисципліни і методи філософії
- •Філософія як герменевтична діяльність.
- •Методології і стилі мислення.
- •Джерела філософської концепції розвитку.
- •Класична теорія розвитку.
- •Становлення сучасної філософської концепції розвитку.
- •Проблема гуманізації економічної освіти.
- •Економічна діяльність і мораль.
- •«Глобальний еволюціоназм» та його відображення у концепціях ноосфери, синергетики, соціобіології, корвенгенції.
- •Діалектика форм духовного освоєння світу.
- •Продуктивна сила суспільної свідомості.
- •Духовна культура та ідеологія.
- •Основні сфери, методи соціального прогнозування.
- •Індивід, індивідуальність, особистість.
- •Проблема субстанції. Дуалізм і монізм.
- •Поняття руху та його основні форми. Рух і розвиток. (див. П.67)
- •Закони діалектики.
- •Поняття і субстанція соціального.
- •Елементи суспільного життя.
Економічна діяльність і мораль.
Релігія як світогляд та ідеологія є істотною складовою частиною світової культури і, отже вона не може стояти осторонь від певної трактовки господарської і підприємницької діяльності людини, яку вона по своїй традиції опікає, рятуючи за її духовну чистоту. До недавнього часу про позитивний вплив релігії на підприємницьку діяльність не могло бути і мови. Зараз же, коли справа де до розгортання ринкових відносин, до активізації підприємництва, слід враховувати всі фактори впливу на людину - не тільки соціально-політичні, економічні, соціально-психологічні, національно-етнічні /ментальні/, але й релігійні. Для цього треба звернутися до історії релігії та до її моральних спрямувань, Стосовно існуючих християнських сповідань існують православний, католицький і протестантський тип "економічної людини. Причому останній, тобто протестантський, тип, мав ряд різновидностей: пуританський, лютеранський, кальвіністський, квакерський молоканський та ін. Згідно з відомим російським філософом С.М Булгаковим, економічний тип людини, господарський діяч, підприємець в християнстві визначаються зовнішнім тягарем господарської необхідності, бо самі апостоли христові повинні були рибалити /як і саме апостол Павло/, займатися виробництвом палаток, але з середини цей тягар сприймався як послуга богові, як християнське послухання. І ця релігійна установка /аскеза/ визначає духовно-моральний тип господарського діяча який повинен проводити своє господарське служіння, в якому соціальному етапі він не був, а почуттям релігійної відповідальності. І цю "етику праці не можуть замінити ніякі інші - гуманістичні чи комуністичні ідеали чи лозунги. "Комунізм, - писав С.М.Булгаков, - створює нове рабство для народу, з примусовою працею, в якому свобода належить тільки правлячому класові або партії. Але ми знаємо з економічної науки, наскільки рабська праця стоїть нижче вільної праці в чисто господарському економічному відношенні. Вільна й господарська праця разом з дисципліною праці дається тільки християнством. Звичайно, що релігія на мотивація праці притаманна і іншім релігіям /іудаїзм, ісламу, буддизму і навіть язичеству/, однак вільна в моральному відношенні ні людина, як і думав С.М.Булгаков, народжується тільки в християнстві, рівним чином, як вільний громадянин і вільний громадянин з’являються в історії лише завдяки християнській свободі. Однак, історично православ'я мало серед народів Сходу протягом тисячоліть перевагу аграрного типу господарювання з слабо вираженим промисловим і фінансовим капіталізмом
«Глобальний еволюціоназм» та його відображення у концепціях ноосфери, синергетики, соціобіології, корвенгенції.
Одна з найважливіших ідей європейської цивілізації - ідея розвитку світу. У своїх простих і нерозвинених формах (преформізм, Епігенез, кантонська космогонія) вона почала проникати в природознавство ще у XVIII ст. Але XIX ст по праву можна назвати століттям еволюції. Спочатку в геології, потім біології і соціології теоретичному моделюванню розвиваються об'єктів стали приділяти все більше й більше уваги.