Гроші та їх суттєві риси. Специфіка вартості грошей. Еволюція грошей та їх функції
Гроші виступають посередником в обміні товарів.
Саме товарообіг призвів до появи грошей. Гроші розгляд як заг еквівалент вартості товарів. Суттєві риси грошей як специфічного товару:
— гроші не здатні прямо задовольнити фізичні чи духовні потреби людини, а лише опосередковано, тобто через відчуження їх на купівлю звичайних товарів і послуг;
— маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються на абстрактного носія вартості, в абсолютну ліквідність як абстрактну цінність або багатство;
— грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність, тобто здатність активу обмінюватись на будь-які товари або блага.
Вартість грошей визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс.
Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано, як їх купівельна спроможність, їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити. Сучасна світова економічна думка розрізняє два аспекти в питанні про вартість грошей: вартість грошей як грошей і вартість грошей як капіталу.
В своєму розв гроші мали наступні етапи:
1)Товарні гроші (Проста форма вартості - будь який товар вступає в обмін з інш товаром і один із них виконує функт еквівалент вартості)(Розгорнута форма вартості – функції грошей закріпились за певними товарами по мірі розвитку товарообміну)Функцію грошей виконували високоліквідні товари в даній місцевості
2) Власні гроші (Повноціні проші – коли із товарної маси виділяли особливі товари, які повноціною мірою підходять на роль грошей (золото, срібло). Чиники, що закріплюють функт грошей за золотом і сріблом – здатні зберігати свою натурал форму довго, не велика част даного товару містить в собі високу вартість, легко впізнавальні)(Кредитні гроші – не є повноцінними грошми, не мають реальної вартості, а є носіями номінальної вартості. Гроші є готівкові, безготівкові
Функції грошей:
Міра вартості (гроші є розрахунковою одиницею)
Засіб обігу (гроші опосередковують обмін товарів, їх к-сть буде визначатися обсягом товарів, що подаються в даному періоді та цінами цих товарів)
Засіб платежу (опосередковують сплату боргів, виплату авансів та будь-які операції та угоди де рух грошей не супроводжується зворотнім потоком товарів)
Засіб нагромадження і збереження варт (гроші розглядаються як 1 із видів багатства, що містять високу ліквідність)
Світові гроші (вільно-конвельтовані валюти, що я резервною валютою в країнах)
Грошовий обіг та його закони. Інфляція, її суть і причини
Грошовий обіг — це безперервний рух грошей, які обслуговують реалізацію товарів, послуг і нетоварні розрахунки в процесі суспільного відтворення. Під грошово-платіжним обігом розуміється частина грошового обігу, де гроші функціонують як засіб платежу незалежно від того, безготівковий це чи обіг наявний.
Аналітичну функцію на гроші описав Давід Юм
МV=
Карл Маркс – розглядаючі 2 функції – засіб обігу і платежу, розширив формулу
M – ксть грошей необх для обігу
V- шквидкість грошей ксть оборотів за рік
- номінальне ввп за рік (Q- ксть товарів, Р – ціна товару)
К – кредити
П- платежі
ВПП – взаємопогашені платежі
Основними елементами грошового обігу виступають: товарна маса, що перебуває в обігу; рівень цін на товари; швидкість обо¬роту грошей. При цьому не рівень цін на товари залежить від кількості грошей в обороті, а навпаки, кількість грошей, що пе¬ребуває в обігу, залежить від рівня цін. Крім того, не швидкість обігу грошей залежить від їх кількості, а кількість грошей зале¬жить від швидкості обігу.
При функціонуванні повноцінних грошей в обігу знаходи¬лася лише необхідна кількість грошових одиниць. Роль регуля-тора тут стихійно збігалася з функцією грошей як засобу на¬громадження.
В обігу, крім повноцінних, перебувають і паперово-кредитні грошів що підпорядковуються закону обігу паперових грошей Суть його полягає в тому, що їх кількість у сфері обігу повинна дорівнювати кількості золотих грошей, необхідних для нормального функціонування товарообігу.
Закон грошового обігу – заг правило при регулюванні грош маси повина бути пропозиція грошей до попиту на гроші
Інфляція – ситуація переповнення каналів грошового обігу надмірною кількостю грошей, що приводить до зростання цін
Інфляція розглядається як чисто грошовий феномен
Інфляція (сучасн) – будь-яке зростання заг рівня цін
Інфляція проявляється в зростанні цін, тарифів, підвищенні курсу іноземних валют та зростання номінальних показників.
Інфляція поділяється за причинами:
- попиту ( різке зрост номінально-сукупного попиту, при не зміності сукуп пропозиції)
Дефіцит бюджету, зрост зарплати без зрост продуктивн праці
-витрат (виникає як результ збільшення середньовалових витрат)
Зрост цін на сировин, політикиприскореної амортизації
- очікувань (поведінкаекон субєктів до умов інфляції)
- Щр імпортується. В результ зрост цін на світ ринках на прод, що імпортується в країни; у випадку зрост ціни на світ ринку на продукц, що виробл нац економік привод до зрост цін даного продукту і на внутр ринку.
-структурна ( виникає в результ структурної не потимальності нац економіки)