Торкретуванням улаштовують

тонкостінні конструкції, забезпечують водоне­проникність поверхневого шару

виправляють дефекти бетонних та залізобетонних конструкцій чи

підсилюють їх.

Торкретування вико­нують на неармованій чи армованій поверхні.

До складу торкрету входять цемент і пісок (або гравій розмірами частинок до 8 мм), а до складу набризкбетону, крім того, ще додають крупний заповнювач розміром не більше ніж 25 мм.

Суха цементно-піщана суміш вологістю не більше ніж 8 % чи бетонна суміш під дією стисненого повітря із камери по шлангу подаються до сопла, де суха суміш зміщується з водою і з великою швидкістю (120...140 м/с) вилітає назовні. Частинки торкрету вдаряються об поверхню опалубки чи конструкції І, затримуючись на ній, утворюють щільний шар торкре­ту чи набризк-бетону.

Відстань між соплом і поверхнею під час нанесення розчину або бетонної суміші відповідно становить 0,7 та 1...1,2 м.

Товщина бетонних шарів не повинна перевищувати 50 мм на горизонтальних армованих поверхнях (які наносять знизу вгору) та 75 мм — на вертикальних поверхнях. Якщо роблять кілька шарів, то наступний наносять з таким інтервалом, щоб під дією струменя свіжої суміші не пошкоджувався попередній шар (як правило, цей інтервал становить не більше ніж 1...2 год).

51

Якщо температура від'ємна, припиняється сам процес твердіння бетону.

збільшення об'єму льоду до води на 10 % призводить до виникнення внутрішніх сил, що порушують кристалічні новоутворення

Мінімальну міцність, при якій замерзання бетону не є небезпечним, називають критичною.

Значення критичної міцності залежить від класу бетону,

виду конструкції та

умов її експлуатації

Для конструкцій, до яких поставлені спеціальні вимоги щодо моро­зостійкості, газо- та водотривкості, має бути не менше ніж 100 % проектної.

Приготування, транспортування й укладання бетонної суміші.

в зимових умовах температуру бетонної суміші підвищують до 35. .-40 °С, готуючи її на підігрітій до 40...90 °С воді і розморожених чи підігрітих до 20...60 °С заповнювачах.

Транспортувати бетоннуавтобетоновози автосамоскиди із забезпеченням нагрівання суміші вихлопними газами.

Укладають бетонну суміш безперервно і високими темпами

Після укладання останнього шару бетон відразу вкривають.

Вистоювання бетону.

методи термоса;приготування протиморозних хімічних добавок;прогрівання чи обігрівання

52

Методом термоса

витримують масивні бетонні та залізобетонні конструкції, модуль поверхні яких не перевищує: 6 — при укладанні суміші на портландцементі; 10 — на швидкотверднучому портландце­менті (модуль поверхні конструкції визначається відношенням площі відкритої поверхні конструкції до ЇЇ об'єму).

Бетонну суміш температурою 15...40 °С укладають в утеплену опалуб­ку. За рахунок теплоти, внесеної бетоном, та теплоти, що виділяє цемент

Метод термоса найбільш економічний і простий, оскільки не потре­бує устаткування для обігрівання бетону в конструкціях, його обслуго­вування і витрат електроенергії, пари, палива.

Різновиди описаного методу — гарячий термос і термос із застосуван­ням хімічних добавок дають змогу поширити його на конструкції з більшим М„.

Гарячий термос полягає в укладанні бетонної суміші, попередньо розігрітої до температури 60...80 °С та ущільненої в гарячому стані, і наступному термосному вистоюванні. Такий метод застосовують при зведенні конструкції з М_п < 12.

Розбирають опалубку при температурах бетону, що близькі до тем­ператури його замерзання, але обов'язково до примерзання опалубки до бетону.

53