- •1.1. Сутність нормування праці
- •1.2. Принципи і значення нормування праці
- •2.2. Склад виробничого і трудового процесів
- •2.3. Робоче місце як зона поєднання виробничого і трудового процесів. Умови праці.
- •1) Залежно від рівня технічної озброєності праці:
- •2.13 Створення конкретних робочих місць.
- •1. Класифікація робочого часу виконавця трудового процесу передбачає поділ його на час роботи та час перерв.
- •3. Класифікація робочого часу використання машини (устаткування, апаратів, верстатів і т. Ін.) має на меті виявити, наскільки повно вони використовуються для обґрунтування норм праці.
- •3.2. Класифікація методів вивчення робочого часу й технічні засоби спостереження
- •3) Складання підсумкових об'єднаних матеріалів, до яких входять:
- •3.4. Методика проведення хронометражу та фотохронометражу
- •3 Чого складаються етап підготовки до спостереження та етап спостереження при фотографії робочого часу?
- •4.2. Встановлення норм часу і норм виробітку
- •4.3. Встановлення норм обслуговування і норм штату (норм чисельності)
- •4.4. Нормування праці службовців
- •5.2. Нормування праці за мікроелементами
- •5.3. Укрупнені нормативи праці і типові норми
- •6.2. Перегляд норм праці
- •6.3. Ефективність оновлення норм
- •6.4. Організація нормування праці та шляхи його вдосконалення на підприємстві
- •16. Кодекс законів про працю України.— к.: Реко-прес, 1 992.
2.3. Робоче місце як зона поєднання виробничого і трудового процесів. Умови праці.
Первинною ланкою підприємства, де відбувається трудовий процес, є робоче місце. Саме на робочому місці відбувається поєднання технологічного і трудового процесів у єдиний виробничий процес. Власне конкретна взаємодія живої праці у перетворенні предметів праці за допомогою засобів праці на готову продукцію є головним призначенням робочих місць. Тому спостереження за тривалістю трудових операцій з метою нормування праці відбувається безпосередньо як спостереження за працею робітника в умовах певних робочих місць. А вивчення їхніх особливостей є однією з найважливіших умов проектування науково обґрунтованих норм праці.
Робоче місце — це зона трудових дій робітника (групи робітників, робочої бригади) з необхідним технологічним устаткуванням, приладами, робочим інструментом, оснащенням, потрібними для якісного виконання виробничого завдання.
Організація робочого місця полягає у раціональному розміщенні в обмеженому виробничому просторі необхідних машин, устаткування, верстатів, меблів, оснащення, транспортних засобів та засобів безпеки. Бо саме на робочих місцях створюються умови, які значною мірою визначають ефективність праці в цілому.
Але робоче місце не ізольований острівець на виробництві. І як би досконало не було організовано окреме робоче місце, успішна діяльність підприємства залежить від сукупної системи всіх робочих місць, від загального рівня їх взаємодії, чіткості обслуговування та повноти забезпечення необхідними ресурсами.
Кожне робоче місце має певні характеристики, серед яких головні: оснащеність, спланованість, технічна озброєність, форма обслуговування, умови праці та перебіг трудового процесу в цілому.
Оснащеність робочого місця залежить від його спеціалізації, виду обробки предмета праці та характеру виробничого процесу, рівня технічного розвитку, загального стану засобів виробництва, складності технології, організації та культури виробництва.
Спланованість робочого місця повинна враховувати фізіологічні особливості людини й забезпечувати таку організацію трудового процесу, яка повністю виключала б зайві рухи та зайве напруження. Для того, щоб створити робітнику необхідні для високопродуктивної праці умови, робоче місце має бути оснащене всіма необхідними засобами праці, склад яких визначають єдність призначення робочого місця, масштаби виробництва, ступінь спеціалізації праці та рівень її технічної озброєності.
Технічна озброєність робочого місця включає в себе:
основне технологічне устаткування, на якому відбувається виконання певної частини виробничого процесу (машини, верстати, апарати, печі, преси, стенди, транспортні засоби та ін.);
предмети технологічного оснащення (інструменти, прилади);
допоміжне устаткування та інвентар для розміщення і зберігання оброблюваних предметів праці (прилади, інструменти, допоміжні матеріали, вимірювальні прилади та ін.);
підйомні та транспортні засоби, прилади, що створюють сприятливу обстановку й безпеку праці;
предмети для підтримання порядку та чистоти на робочому місці.
Чим більш спеціалізоване виробництво, тим більше можливостей пристосувати кожне робоче місце до конкретної роботи, операції, створити робітнику найсприятливіші умови праці, з урахуванням загальних виробничих, організаційних та фізіологічних вимог.
Організація робочого місця — це система заздалегідь розроблених заходів найбільш ефективного (відповідно до специфіки робочого місця) оснащення, технічного озброєння, спланованості, обслуговування та створення сприятливих умов праці.
Під умовами праці мають на увазі сукупність факторів виробничого середовища, наявних на робочому місці, що впливають на працездатність робітника та взагалі на стан його здоров'я в процесі трудової діяльності.
Робочі місця дуже різноманітні. їх диференціація за певними ознаками дозволяє розробляти загальні ефективні методи праці для кожної групи та впроваджувати їх з урахуванням конкретних виробничих умов. Диференціація робочих місць відбувається на засадах виділення головних класифікаційних ознак. Це можуть бути: професії, функції виконавців, число виконавців, ступінь спеціалізації, рівень технічного розвитку засобів праці, кількість одиниць устаткування, верстатів, ступінь рухомості, змінність праці, умови праці, функції працівників.
Різноманітність робочих місць є об'єктивним наслідком різноманітності виробничих процесів, специфіки поділу та кооперування праці в конкретному технологічному процесі.
Найбільш типову класифікацію робочих місць наведено на рис. 2.13. Робочі місця диференціюються за первинними організаційно-технологічними ознаками:
