- •1. Державне втручання в економіку, державна економічна політика, державне управління економікою.
- •3. Характерні риси сучасного етапу розвитку фінансово-промислових груп.
- •Планування діяльності об’єднань підприємств, їх основні напрями планування.
- •Теоретичні основи тнк, структура і типи тнк, фактори розміщення і причини виникнення тнк.
- •4 Розглядається проект будівництва готельного комплексу у великому місті. На підставі власних припущень щодо особливостей даного проекту визначте та обґрунтуйте:
- •1. Нормативно – правова база функціонування об’єднань підприємств
- •5. Постановою Кабінету Міністрів України про створення
- •6. Рішення про створення (реєстрацію) транснаціональної пфг
- •2. Реорганізацію пфг шляхом виключення (виходу) головного
- •Тенденції розвитку управління об’єднань підприємств
- •Відмінні та подібні промислово – фінансові групи та інших господарських об’єднань
- •1. Державне регулювання як один із напрямів корпоративного управління
- •1. Кооперування — це виробничі зв'язки між підприємствами, які спільно
- •Сутність концентрації виробництва, її форми: укрупнення, спеціалізація, кооперування, комбінування.
- •Класифікація об’єднань підприємств та її практичне значення. Особливість та ефективність діяльності об’єднань підприємств.
- •Комбінування виробництва, його економічна ефективність.
- •Концепція собівартості й класифікація витрати. Концепція умовно-змінних і умовно-постійних витрат.
- •Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •Мета створення, місія та головні напрямки створення і діяльності об’єднань підприємств.
- •Тенденції та проблеми розвитку холдінгових компаній в Україні.
- •Альтернатівні заходи фірми щодо виправлення фінансового стану.
- •Система органів державного регулювання економіки, їх функції
- •Тенденції та проблеми формування й розвитку промислово-фінансових груп.
- •Економічна ефективність спеціалізації і кооперування(№20)
- •3.Відмінні та подібні риси промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •1.Обмеження та заборони на створення і діяльність холдінгової компанії.
- •2.Система управління фінансами на підприємствах об’єднань та в кожному з відповідних об’єднань підприємств.
- •3.Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
- •1.Методи державного управління економікою, їх класифікація та характеристика.
- •2.Фінансові результати фірми та їх аналіз.
- •3.Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об’єднань.
- •2.Управлінський облік в системі вартісного регулювання діяльності об’єднань підприємств.
- •3.Характерні риси сучасного етапу розвитку промислово-фінансових груп.
- •2.Порядок створення реєстрації, реорганізації та ліквідації промислово- фінансової групи.
- •Методи державного управління економікою, їх класифікація та характеристика.
- •2. Порівняння правового становища промислово-фінансової групи та інших господарських об'єднань
- •3 Фінансові і валютно-кредитні аспекти функціонування тнк
- •2. Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
- •3. Діяльність транснаціональних корпорації в Україні.
2. Значення тнк в міжнародних економічних відносинах.
Для сучасної світової економіки характерний навальний процес транснаціоналізації. У цьому процесі рушійною силою виступають ТНК. Вони являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної (батьківської, материнської) компанії і іноземних філій. Головна компанія контролює діяльність вхідних в об'єднання підприємств шляхом володіння часток у їхньому капіталі. У іноземних філіях ТНК на частку батьківської компанії припадає більш 10% акцій або їхнього еквівалента.
Для головних промислово розвинутих країн саме іноземна діяльність їх ТНК визначає характер зовнішньоекономічних зв'язків. Так, до 40% вартості майна 100 найбільших ТНК (включаючи фінансові) перебуває за межами їхньої країни базування. Якщо зіставити об’єм іноземного (міжнародного) виробництва ТНК з обсягом їхнього експорту, відмежованого від торгівлі в середині фірми, то наприкінці 80-х рр. це співвідношення для США, Японії і ФРН складало відповідно: 4,1:1; 2,6:1; 1,5:3.
У 90-і рр. у середньому 45% загального обсягу продажу ТНК припадає на експорт. ТНК охоплюють 90% світової торгівлі пшеницею, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, джгутом і залізною рудою, 85% - міддю і бокситами, 80% - чаєм і оловом, 75% - натуральним каучуком і сирою нафтою.
Роль постачання і послуг вітчизняних компаній своїм іноземним філіям також велика в експорті цих країн. В другій половині 80-х рр. на подібну торгівлю в середині фірми припадало від 14 до 20% експорту США, 23-29% - Японії і 24-28% - ФРН.
Протягом двох останніх десятиліть щорічно приблизно половина американського експорту охоплює американські й іноземні ТНК, у Великобританії ця частка досягає 80%, у Сінгапурі - 90%.2
На рубежі XX-XXI ст. спостерігається надзвичайний ріст зовнішньоекономічної діяльності, у якій ТНК є продавцями, інвесторами, дослідниками сучасних технологій, стимулюють міжнародну трудову міграцію. ТНК відіграють головну роль в інтернаціоналізації виробництва, у процесі розширення і поглиблення виробничих зв'язків між підприємствами різних країн. Основною формою експансії ТНК є вивіз капіталу. Міжнародна міграція довгострокового капіталу прискорила процес взаємопроникнення і переплетення фінансового капіталу, підсилила могутність ТНК. Усе зростаюча роль іноземних інвестицій як найважливішого і необхідного засобу забезпечення процесу відтворення є наслідками прискорення об'єктивного процесу усуспільнення продуктивних сил у міжнародному масштабі. Завдяки системі міжнародного виробництва, заснованої на вивозі капіталу, ТНК забезпечують собі значні прибутки навіть в умовах загострення кризових явищ у світовій економіці. У першій половині 80-х років темпи росту прямих іноземних інвестицій розвинутих країн , що експортують капітал, продовжували значно перевищувати темпи їхнього економічного росту, а також темпи світової торгівлі.
Основним чинником, що відбиває ефективну діяльність ТНК, є міжнародне виробництво товарів і послуг. Воно являє собою випуск продукції материнськими компаніями ТНК і їхніми іноземними філіями на базі інтернаціоналізації виробництва. До кінця 90-х рр. міжнародне виробництво товарів і послуг досягло 7% світового ВВП.