Питання 3. Місцеві програми.
Проблема використання природних ресурсів в межах об'єктів ПЗФ, крім всіх вище згаданих, висвітлена також в наступних документах: Закон України «Про туризм» (1995 р.); «Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки» (2002 р.); Постанови Кабінету Міністрів: «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесених до Червоної книги України»(1993 р.), «Про затвердження Тимчасового порядку справлення плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і нормативів плати за їх спеціальне використання» (1998 р.); Наказ міністра екології та природних ресурсів «Про затвердження Положення про організацію наукових досліджень у заповідниках і національних природних парках України» (1998 р.).
На місцевому рівні розвитку заповідної справи сприяє обласна Програма охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки. Кожного року в рамках цієї програми розробляється перелік першочергових природоохоронних заходів, частина яких присвячена об'єктам ПЗФ.
Обласна програма «Формування екологічної мережі Миколаївської області» розроблена на виконання заходів Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України та Обласної програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки.
Основною метою Програми є формування системи об'єктів, яка зможе забезпечити збереження і відновлення біотичного і ландшафтного різноманіття на території області, зокрема збільшення площі земель області з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних комплексів. При цьому екологічна мережа Миколаївської області має відповідати вимогам щодо її функціонування у національній екологічній мережі та виконувати провідну функцію щодо збереження біотичного та ландшафтного різноманіття. Крім того, Програма має сприяти збалансованому та невиснаженому використанню біотичних ресурсів у господарській діяльності.
В програмі обґрунтовані принципи та критерії виділення територій складових екомережі. Критерії виділення природних ядер: ступінь природності територій та її різноманіття; рівень багатства різноманіття; рівень значення різноманіття; рідкісність різноманіття; представленість ендемічних, реліктових та рідкісних видів; репрезентативні різноманіття; повнота різноманіття; оптимальність розміру і природних меж; ступінь функціонального значення різноманіття; відповідність певних ландшафтів структурі; наявність рослин і тварин, специфічних для традиційних агроценозів. Відповідно до значення природних ядер у збереженні різноманіття виділено такі їх ранги: європейський, національний, регіональний, місцевий.
Критерії виділення екологічних коридорів: необхідно, щоб вони забезпечували процеси розмноження, обміну генофондом, міграції видів, поширення видів на суміжні території, переживання ними несприятливих умов, переховування, підтримання екологічної рівноваги; включали максимальну кількість природних об'єктів; наслідували природні границі і були достатньо широкими для створення відповідних умов для різноманіття; звичайно вони континуальні, але можуть мати і дискретний характер. Екологічні коридори, як і природні ядра, мають різні ранги.
Критерії виділення територій відновлення: території з повністю або частково деградованими природними елементами внаслідок інтенсивних форм використання, але із збереженням середовища існування; можливість швидкого відновлення попереднього стану.