З

Е. Дюркгейм: структуру суспільства становить його ціннісно-нормативна система

а Дюркгеймом, структуру суспільства становлять не економічні, політичні, правові інститути, а його ціннісно-нормативна система. Від сукупного її засвоєння індивідами залежить злагода, консенсус у ньому, які є умовою його нормального функціонування. У конфліктах між працівниками та працедавцями, у класовій боротьбі Дюркгейм убачає не рушійну силу історичного процесу (як це робить Маркс), а чинники, що дестабілізують соціальний організм і свідчать про погану організацію або часткові аномалії, які належить виправити в сучасному йому індустріальному суспільстві. Для його нормального функціонування необхідні проміжні між індивідом і державою організації на зразок корпорацій чи то професійних організацій, що мають моральний і соціальний авторитет. Саме вони здатні здійснювати належну соціалізацію, тобто сприяють усвідомленню норм, які належить виконувати, і трансцендентних вартостей, без яких немає колективів.

До розуміння суспільства як соціальної системи можна підходити з різних сторін, інтерпретувати в різних площинах. Якщо для Дюркгейма основною характеристикою індустріального суспільства є диференціація, то для Вебера – раціоналізація. Ці різні підходи дають і цілком різні інтерпретації суспільного процесу.

Для Дюркгейма ціннісно-нормативна система є першорядною щодо емпіричної реальності. Судження людей аналізують реальність відповідно до того, які норми та вартості вони репрезентують, оскільки сама ціннісно-нормативна система є творивом суспільства, а як його структура вона є визначальною щодо конкретних емпіричних реальностей.

З

Функції ціннісно-нормативної системи

гідно зі структурно-функціональним аналізом, основи якого заклав Дюркгейм, ціннісно-нормативна система забезпечує соціальну рівновагу, чи то консенсус, завдяки таким своїм функціям:

1) адаптативній – яка означає, що у сфері економіки існують такі вартості, норми, правила, дотримування яких забезпечує індивіду в суспільстві пристосування та виживання;

2) доцільній – вона означає, що у сфері політики ідеалами та імперативами нормативно-ціннісної сфери визначена мета суспільства та способи її досягнення в близькій та далекій перспективі;

3) інтегративній – вона виражає запевнення в суспільстві злагоди між певними соціальними прошарками та групами, яку забезпечує право;

4) відтворення вартостей, ідеалів – здійснюється через моральні вартості, ідеали, імперативи, обов’язок у сфері родини, освіти, моралі, релігії, культури.

Функції, що їх здійснює ціннісно-нормативна система, вказують на стратегічну мету індустріального суспільства, якою є рух до соціально-політичного консенсусу, злагоди шляхом засвоєння змісту ціннісно-нормативної системи (ідей, вартостей, норм). У суспільстві, принципом життя якого є індивідуалізм, індивід, прагнучи жити згідно зі своєю природою, тобто досягти внутрішнього комфорту, відчуває його тоді, коли живе в раціонально організованій спільноті, де законом є норми, вартості, ідеали, зрозумілі та близькі всім громадянам.

1 Конт О. Курс позитивной философии. – СПб., 1912. – С. 4.

2 Конт О. Цитов. праця. – С. 53.

3 Спенсер Г. Основания социологии. – СПб., 1912. – Т. 2. – С. 369.

4 Там само. – Т. 1. – С. 78.

5 Спенсер Г. Цитов. праця. – С. 355.

6 Спенсер Г. Цитов. праця. Т. 2. – С. 374.

7 Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994. – Т. 2. – С. 259.

8 Там само. – Т. 1. – С. 15.

9 Поппер К. Цитов. праця. – С. 227.

10 Вебер М. Избранные произведения. – М., 1991. – С. 316.

11 Вебер М. Там само. – С. 335.

12 Там само. – С. 732.

13 Вебер М. Там само. – С. 340.

14 Вебер М. Там само. – С. 340 – 341.

15 Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 4. – С. 124.

16 Марк К., Енгельс Ф. Там само. – С. 427 – 429.

17 Там само. – С. 13.