Тема 6. Фінансове вирівнювання та бюджетне регулювання

Термінологічний словник

Міжбюджетні відносини – відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Бюджетне регулювання – збалансування бюджетів, які входять до складу бюджетної системи. Це досягається за до­помогою перерозподілу бюджетних ресурсів.

Дотація вирівнювання - міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує.

Субвенція — це форма грошової допомоги місцевим бюджетам із державного бюджету, яка призначена для конкретно прописаної цілі/цілей. Субвенція є дотацією місцевим бюджетам з державного бюджету. Субвенцію слід відрізняти від субсидії, яка призначена як дотації бюджетам, так і різним організаціям за рахунок бюджету або за рахунок спеціальних фондів, які формуються на основі внесків громадян і окремих компаній.

Коригуючі коефіцієнти – коефіцієнти якими коригуються фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів, що враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від:

1) кількості населення та споживачів соціальних послуг;

2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць. Коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Тема 7. Бюджетний процес на місцевому рівні

Термінологічний словник

Бюджетний цикл – це регулярні фази бюджетного процесу. Їхнє значення полягає в регулярності зусиль, яких необхідно докласти, щоб пройти різні фази. Конкретний характер циклу варіює як між різними органами державної влади, так і в середині них.

Бюджетний період — період, на який складається бюджет. В Україні він співпадає з календарним роком.

Бюджетний процес — регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України.

Виконання місцевого бюджету – процес забезпечення доходів бюджету та його видатків, який здійснюється місцевим органом державної виконавчої влади, а також виконавчим органом місцевого самоврядування.

Учасники бюджетного процесу – органи та посадові особи, наділені законодавством бюджетними повноваженнями.

Бюджетні повноваження – повноваження, що надаються головним розпорядником бюджетних коштів — Бюджетним кодексом, Законом України про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що мають кількісні та часові обмеження і дозволяють надавати бюджетні кошти.

Розпорядники бюджетних коштів – розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 бюджетного Кодексу отримують повноваження через установлення бюджетних призначень.

Одержувачі коштів місцевого бюджету – це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами бюджетної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників.

Казначейство – це фінансовий орган, на який покладаються функції з

касового виконання державного бюджету України.

Касове виконання місцевого бюджету – це організація прийому, зберігання та видачі бюджетних коштів. Це також ведення обліку і звітності в процесі виконання місцевих бюджетів.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів – система касового виконання бюджету, яке забезпечується спеціальним органом міністерства фінансів — державним казначейством. В Україні утворено Державне казначейство, на яке покладено функції виконання Державного бюджету, ведення обліку його касового виконання, управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом.

Розрахункове обслуговування бюджетних установ органами казначейства – казначейська форма обслуговування місцевих бюджетів, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.