Методичні рекомендації:

Епоха Відродження була чи не самим плідним періодом в історії мистецтва й подарувала миру цілу плеяду геніїв. У ту пору тон усім країнам Європи задавала Італія, і в мистецтві взяли гору вірність античним ідеалам і реалізм зображення.

При підготовці до семінарського заняття повторіть хронологічні рамки періодів ренесансного мистецтва. При характеристиці окремих етапів слід дотримуватись орієнтовної схеми відповіді: умови та фактори розвитку мистецтва, визначні особистості та їх відомі твори. Переважна увага приділяється образотворчим мистецтвам, тому важливо продемонструвати доступним способом візуально репродукції та фото шедеврів. Проте не слід залишати поза увагою інші твори мистецтва (літератури, архітектури, декоративного мистецтва тощо). Ці ж підходи використовуйте і при підготовці питання про мистецтво країн Північного Відродження.

Орієнтовна тематика рефератів або презентацій:

1. «Титани» епохи Відродження.

2. Втілення антропоцентризму в мистецтві Відродження.

3. Французький Ренесанс

4. Мистецтво Ренесансу в Німеччині.

5. Мистецтво Ренесансу у Нідерландах.

6. Будівництво Ватикану та Собору св.Петра.

7. Венеціанська школа живопису в ХVІ ст.

8. Флоренція та мистецтво Кватроченто.

9. Італійський маньєризм: у пошуках нової ідеальної форми.

10. Новаторство ренесансного мистецтва.

Заняття 5 і заняття 6 (до прогр. теми 9) 3 год.

Європейська художня культура Нового часу (ХVІІ – ХІХ ст.)

1. Бароко в європейській художній культурі ХVІІ ст.

2. Класицизм в європейській художній культурі ХVІІ–ХІХ ст.

3. Романтизм у європейській художній культурі ХVІІІ–ХІХ ст.

4. Реалізм у європейській художній культурі ХІХ ст.

Література:

• Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып. 2. Северное Возрожде-ние. Страны Запад. Европы ХVІІ–ХVІІІ века; Россия ХVІІІ века. – М., 1989.

• Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып. 3. Страны Западной Евро-пы ХІХ века; Россия ХІХ века. – М., 1992.

• Ильина Т. В. История искусств. Западноевропейское искусство. – М., 2000.

• Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За ред. А. Яртися та В. Мельника. – Львів, 2005.

• Основи художньої культури. Частина 1. Теорія та історія культури / За ред. В. О. Лозового та Л. В. Анучиної. – Х., 1997.

• Українська та зарубіжна культура / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000.

• Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій / Бичко А. К. та ін. – К., 1993.

Методичні рекомендації:

Метою вивчення даної теми є формування у студентів стійких уявлень про стильові особливості європейського мистецтва. Для розгляду пропонуються основні стилі ХVІІ–ХІХ ст., на прикладі яких розкривається сутність синтезу мистецтв та багатогранність художнього образу. Мистецтво Нового часу дає поштовх до об'єднання у межах конкретно-історичного періоду художньо-мистецьких течій принципово різних світоглядних орієнтацій. Поясніть, як і чому співіснували в різних країнах названі стилі.

При підготовці до відповіді з питань даної теми варто дотримуватися певної логічної схеми. Кожен стиль можна аналізувати у такому порядку:

1. Умови формування стилю (продовження певних мистецьких традицій, суспільно-політичні обставини, вплив філософських течій тощо).

2. Основні синтези мистецтв (архітектура+образотворчі, театр як синтез літератури, музики та образотворчості та ін.).

3. Етапи розвитку стилю, їх специфіка.

4. Найвизначніші зразки стилю у різних видах мистецтв, відомі митці та їхні твори.

5. Історичне значення стилю (наскільки повно він відображував свою епоху, чи були запозичення чи «нові прочитання» у наступні періоди).