- •Тема 3. Границя функції. Особливості границі. Розкриття невизначеностей. §1. Означення границі функції. Односторонні границі
- •§ 2. Основні теореми про границі.
- •Властивості границь
- •§3. Розкриття невизначеностей
- •§4. Перша та друга особливі границі. Деякі визначні границі.
- •Приклади обчислення границь функції
- •Завдання для практичної роботи
- •Завдання для контрольної роботи
§ 2. Основні теореми про границі.
1.
Якщо с – стала величина, то
2. Якщо
k- стала
величина і існує границя функції f(x)
при xa,
то
3. Якщо в одній і тій же області визначення існують границі функцій f(x) i g(x) при xa, то
при умові limg(x) 0,
g(x)
0
Властивості границь
1. Змінна величина не може прямувати до двох різних границь.
2. Якщо дві змінні прямують до однієї і тієї ж границі, а третя змінна знаходиться між ними, то і вона прямуватиме до тієї самої границі (принцип "двох міліціонерів")
(lim x = a; lim y = a; x < z < y;) ( lim z = a );
3.
Різниця між змінною
величиною яка має границю та самою її
границею є величина безмежно мала.
4. Якщо різниця між змінною х та деякою сталою с є величина безмежно мала, то с є границею для х , тобто хс.
5. Якщо змінна в чисельнику деякого дробу прямує до границі відмінної від нуля, а знаменник цього дробу прямуватиме до нуля, то весь дріб прямуватиме до безмежності, тобто
( x a , y 0 ) ( x/y )
6. При обчисленні гпаниць степеневих функцій з сталим показником степеня , можна переходити до границі в основі степеня при умові, що границя основи степеня існує .
7. При обчисленні границі показникової функції з сталою основою можна переходити до обчислення границі в показнику степеня
8. При обчисленні границі логарифмічної функції з сталою основою можна переходити до обчислення границі під знаком логарифму:
Зауваження:
§3. Розкриття невизначеностей
Невизначеність - вираз,
що є функцією, при обчисленні границі
якої неможливо безпосередньо використати
властивості границь; основні види
невизначеності позначаються символами:
Правило 1 Щоб
розкрити невизначеність типу
,
що задається відношенням двох многочленів,
необхідно і чисельник і знаменник
поділити на самий високий степінь
змінної цих многочленів.
Правило 2. Щоб
розкрити невизначеність типу
,
що задається відношенням двох многочленів,
необхідно і чисельник і знаменник
розкласти на множники і виконати
скорочення на спільний множник.
Правило 3. Щоб розкрити невизначеність типу , що задається відношенням двох виразів які містять ірраціональності, слід спочатку позбавитись від ірраціональності за допомогою спряженого виразу.
Правило 4. Щоб розкрити невизначеність типу , що містить тригонометричні функції, необхідно пам"ятати:
Правило 5. ( принцип заміни б/м) . Щоб розкрити невизначеність типу можна і чисельник і знаменник цієї невизначеності замінити еквівалентними їм величинами
Означення:
Еквівалентними величинами називають
дві безмежно малі величини, границя
відношення яких дорівнює одиниці, тобто
Таблиця еквівалентностей:
§4. Перша та друга особливі границі. Деякі визначні границі.
Особливі (визначні)границі - границі, користуючись якими дуже легко і просто знаходити числові значення для безмежної кількості інших границь, які іншими шляхами обчислюються значно складніше.
≈2,71828;
e-1;
Деякі границі, що часто зустрічаються в обчисленнях.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10
