5. Планування транспортного обслуговування виробництва.

Для раціональної організації транспортного господарства на підприємстві необхідно скласти номенклатурну таблицю всіх вантажів, групуючи їх по наступних ознаках: однорідність і ступінь транспортоспроможності по маршрутах транспортування і видах транспортних засобів. Номенклатура і кількість вантажів є підставою для встановлення норм виробітку і розцінок на виконання транспортних робіт.

Вантажопотік – це кількість вантажу, яка переміщується в певному напрямі між окремими пунктами (тонни, м, шт.).

Виділяють зовнішні і внутрішні вантажопотоки.

Зовнішні - це вантажопотоки відправлення вантажів. Величина зовнішніх вантажопотоків прибуття визначається за даними відділу збуту. Величина і напрями міжцехових вантажопотоків визначаються по маршрутних картах.

Вантажопотоком заводу або цеху називають кількість вантажів, яку необхідно перемістити за певний час (рік, квартал, місяць, добу, зміну). Вантажопотік підприємства дорівнює сумі окремих вантажопотоків.

Техніко-економічне планування транспортного цеху полягає в розробці річних, квартальних і місячних планів по наступних розділах:

• виробнича програма;

• чисельність і заробітна плата;

• собівартість.

Виробнича програма транспортного цеху складається з обсягів послуг в натуральному і вартісному виразі. До складу номенклатурного плану можуть входити наступні види робіт і послуг:

• доставка матеріально-технічних цінностей на підприємство;

• транспортування готової продукції підприємства до місця розвантаження або до споживача;

• внутрішньовиробничі вантажопотоки;

• навантажувально-розвантажувальні роботи;

• технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів і механізмів, інші роботи.

Планова чисельність працівників транспортного цеху розраховується по видах транспорту і типах транспортних засобів.

Чисельність водіїв автомашин розраховується на підставі обсягів перевезень (чол-год).

Для розрахунку чисельності водіїв на зовнішніх перевезеннях можна використовувати формулу:

Чв =

Na – середньосписочна кількість машин;

tн – час знаходження машин в наряді, годин;

tп – підготовчий час (0,3 годин);

Ф – річний фонд роботи одного працівника, годин.

План собівартості продукції (робіт, послуг) містить:

• собівартість окремих видів робіт (послуг);

• калькуляція витрат на виробництво.

Калькуляційною одиницею можуть бути:

• для перевезення зовнішніх вантажів, тонно-км, тонн;

• для внутрізаводських перевезень, тонн;

• для спеціалізованого транспорту, машино-год роботи;

• для навантажувально-розвантажувальних робіт, тонна вантажу;

• для ремонтного обслуговування, вид технічного обслуговування і ремонту;

• для залізничного транспорту, машино-год роботи тепловоза (локомотива).

Планова собівартість одиниці вантажу визначається окремо по видах транспорту діленням планової калькуляції витрат по цеху на кількість тонно-кілометрів або тонн перевезених вантажів.

Витрати на утримання і експлуатацію транспортних засобів розраховується згідно зі встановленими нормами і нормативами на основі загальнодержавних норм витрат палива, масел, автопокришок, розміру амортизаційних відрахувань залежно від марки машини, балансової вартості і пройденого шляху.

Послуги і роботи, які надає транспортний цех для інших цехів основного і допоміжного виробництв, враховуються і відносяться на собівартість їх продукції. Кошторис витрат на транспортні, навантажувально-розвантажувальні, а також ремонтні роботи складається на підставі кошторису на експлуатацію, утримання, ремонт кожного виду транспортних засобів і використання навантажувально-розвантажувальних робіт. Розрахунок кошторису на утримання транспортних засобів проводять на підставі планової собівартості робіт і послуг окремих видів машин і механізмів.

Загальний кошторис витрат транспортного цеху визначається як сума витрат на транспортні, навантажувально-розвантажувальні і ремонтні роботи і витрати на оплату послуг сторонніх організацій.

Щомісячно транспортний цех повинен складати звіт про виконання основних техніко-економічних показників діяльності.