1.3. Понятійні та концептуальні основи міжнародного менеджменту

1.3.1. Міжнародний менеджмент з точки зору економіки підприємства

На сучасному етапі розвитку економічної науки особливий інтерес у вчених викликає проблема інтернаціоналізації. Останнім часом збільшилась кількість наукових розробок як в англо- та німецькомовних, так і в російсько- й україномовних спеціалізованих виданнях. Вчені постсоціалістичних країн звернули увагу на проблему інтернаціоналізації лише на початку 90-х рр. Через це існує дефіцит досліджень у цій галузі.

У літературі подано різні визначення міжнародного менеджменту. При цьому вчені намагаються розробити основні характеристики міжнародної підприємницької діяльності та їх значення для проблем економіки підприємства. Особливий інтерес у дослідників викликають специфічні умови зовнішнього середовища міжнародних підприємств, що мають відмінності залежно від політики та культурних особливостей певної країни.

Вчені дійшли згоди щодо визначення завдань міжнародного менеджменту. Так, дослідники одностайні у тому, що інтернаціоналізація підприємницької діяльності створює нові проблеми, що не впливають на діяльність підприємств, які діють лише в національному масштабі. Наприклад, це стосується валютного управління або запобігання ризикам, що виникають при здійсненні іноземної діяльності. Таким чином, завдання міжнародного менеджменту – конструктивне вирішення питань, що виникають через інтернаціоналізацію підприємницької діяльності. Автори багатьох досліджень, в яких зроблено порівняльний аналіз діяльності національних та інтернаціональних підприємств, поділяють точку зору щодо особливої складності планування і прийняття рішень підприємств, що ведуть діяльність у міжнародному масштабі.

Не зважаючи на одностайність поглядів учених на особливості міжнародного менеджменту, характер і місце предмету ще недостатньо досліджені. Представники існуючих економічних напрямків розглядають інтернаціоналізацію лише як розширення відповідних функціональних галузей до міжнародних масштабів [17, Р. 4]. Ряд вчених до певного часу вважали міжнародний маркетинг, міжнародне постачання, міжнародне фінансування, міжнародну політику управління персоналом і т. ін. об’єктами вивчення різних дисциплін, тому виокремлення міжнародного менеджменту як окремої дисципліни, на їхню думку, було недоцільним.

Слід зауважити, що обмеження іноземної діяльності підприємства до окремої галузі чи функції, не відповідає складності процесу прийняття рішень і тому воно не може служити достатньою основою для вирішення проблем. Саме надскладні підприємницькі рішення щодо міжнародної діяльності з огляду на їхній специфічний характер необхідно дослідити не лише з функціональної точки зору. Однак це не означає, що вивчення функціональних галузей не є доцільним.

На сучасному етапі у наукових дослідженнях поширена думка, що міжнародний менеджмент має базуватися на загальній теорії менеджменту. До того ж потрібно вивчати взаємозв’язок цієї дисципліни з іншими науками, серед яких: соціологія, політологія, правознавство та інші суспільні науки. Лише різнобічне вивчення міжнародного менеджменту як дисципліни може забезпечити успішне використання його принципів у міжнародній діяльності підприємств [25, P. 23].