7. Формування деревної паренхіми і променів

У деревині крім провідних елементів зустрічаються ще і живі паренхімні тканини, що виконують запасаючу функцію. Паренхіма існує у вигляді двох модифікацій:

у вигляді деревинних променів – груп живих клітин, зібраних у горизонтальні (радіальні* смуги;

у вигляді деревинної паренхіми – вертикальних тяжів живих клітин, що тягнуться вздовж стебла чи кореня.

Деревинні промені є двох типів:

а* гетерогенні (гетероцелюлярні* – присутні у примітивніших квіткових рослин і складаються з двох типів клітин: стоячих (витягнутих по довжині стебла чи кореня* і лежачих (витягнутих по радіусу*;

б* гомогенні (гомоцелюлярні* – складаються лише з лежачих, витягнутих у радіальному напрямку клітин – присутні у прогресивних квіткових рослин і у деяких голонасінних.

Еволюція променів йшла від гетерогенного до гомогенного типу, бо лежачі клітини краще пристосовані для передачі пластичних речовин у радіальному напрямку (т.б. у зону швидкого росту клітин*.

Деревинна осьова паренхіма поділяється на кілька типів. Найпримітивнішим є дифузна (розсіяна*. У дифузній паренхімі одиничні паренхімні тяжі або клітини розкидані (якщо дивитись на поперечному зрізі* безпорядку між провідними елементами. Така паренхіма характерна для більшості Winteraceae, Lauraceae, а також у більш високоспеціалізованих деяких родів, таких як Alnus, Euonymus, Rhododendron, Punica тощо.

Дослідження американського анатома Д.А. Крібса показали на тісну кореляцію дифузної паренхіми і драбинчастої перфорації судин.

У процесі еволюції з дифузної паренхіми виникає метатрахеальна. Вона характерна тим, що клітини паренхіми з’єднані у вигляді тангентальних ланцюжків, іноді навіть, концентричних прошарків, але не наближених до судин. Характерна для багатьох родів, наприклад, для різних родів Annonaceae, видів Tilia, Castanea тощо.

Найдосконалішою деревинною паренхімою є вазицентрична, або навколосудинна. Тут клітини паренхіми тісно зв’язані з судинами, утворюючи навколо них обкладку різної товщини. Характерна для Asteraceae, Verbenaceae, Oleaceae, тощо.

На думку Джефрі, деревна паренхіма виникла в процесі еволюції трахеїд. Вона утворилась шляхом розчленування поперечними перегородками довгих трахеїд на самій ранній стадії онтогенезу трахеїд, коли у них ще був живий вміст.