Типи та види практичних занять
Саме діалог студента з викладачем, студента з одногрупниками сприяє формуванню навичок, вмінь висловлювати власні погляди та розв'язання навчальної проблеми, вміти розкривати, аргументувати та відстоювати свою позицію. У діалогічній взаємодії активізуються пізнавальні процеси: сприйняття, увага, уява, пам'ять, розвивається творче мислення, спадає почуття напруги в спілкуванні з викладачами та однокурсниками, відбуваються динамічні зміни емпатичній сфері особистості: посилюється позитивна установка розуміння інших людей, співчуття, співпереживання, зростає толерантність і уваг до чужої думки, гнучкість у спілкуванні. Зростає впевненіст у власних інтелектуальних і творчих силах, самоповага.
Отже, існують такі типи практичних занять: це характеристика за інтенсивністю взаємодії викладача і студента: діалогічний тип та монологічний тип.
Діалогічний - створення умов для активної участі кожного студента в здобуванні знань через колективний пошук істини, обмін думками, орієнтація на співпрацю, взаємодію між викладачем та студентами; збагачення студентів знаннями, розвиток їхніх вмінь та навичок, формування ставлення до цих знань як до передумови їхнього особистого розвитку ; формування оцінки рівня знань і вмінь студента з урахуванням докладених ним зусиль. При цьому типі практичного заняття - оцінюється не стільки рівень знань, а заохочуються студенти до самонавчання та саморозвитку.
Монологічний - ознаки: інформаційне насичення додатковою інформацією викладачем студента, перевірка засвоєних знань відповідно до вимог з курсу «Методика викладання психології». Орієнтація - практичне заняття - на суху оцінку знань, умінь, навичок (ніякого творчого підходу). Перевага адміністративних методів впливу на студента, дистаціювання від студентів у спілкуванні як демонстрування своєї влади ними, брак ініціативи, творчості, власної думки у студентів, студент працює під безпосереднім керівництвом викладача, він є в позиції пасивного глядача або виконавця.
За характером пошукової діяльності:
репродуктивні практичні заняття – це ті, при виконанні яких студенти користуються цілями роботи, вказівками, порядком виконання, типом висновків, контрольними запитаннями, літературою.
частково-пошукові – при виконанні завдань на цих практичних, студенти не користуються інструкціями, а самостійно підбирають матеріали та методики.
Пошукові – студенти повинні вміти вирішувати нову для себе задачу, опираючись на власні здобуті знання.
За використанням методів ( характеристика) - інтерактивні та активні.
Інтерактивні - використовуються методики евристичної бесіди, дискусії, рольової гри мозковий штурм.
Активні - використання пасивних практичних завдань: психологічних тестів, психологічних задач, завдань різноманітного типу ( н-д: порівняльна характеристика).
Методичні особливості
Підготовка викладача до практичних занять включає:
План проведення заняття
Складання плану-конспекту практичного заняття. Це допоможе структурувати частини практикуму, логічно їх пов'язати, виділити саме ту необхідну кількість часу, яка потрібна для того чи іншого виду роботи. План- конспект повинен включати в себе такі структурні елементи:
формулювання теми.
опису мети та задач заняття.
перерахування основних етапів.
коротку характеристику змісту та видів діяльності викладача та студентів.
опис наочності та прийомів їх використання.
а також орієнтований час, котрі займуть окремі фрагменти заняття, на думку викладача.
План практичного заняття включає в себе такі пункти:
Самостійна підготовка студентів до практичного.
Перевірка викладачем теоретичної бази знань слухачів.
Інструментаж студентів з проведення ними практичної роботи.
Виконання практичних завдань.
Обговорення кінцевих результатів виконаних завдань.
Оформлення звіту про виконану роботу ( практичне заняття №, тема)
Оцінка викладачем ступеня оволодіння студентами відповідних вмінь та навичок, опрацьованих завдань.
Форми організації роботи студентів
- фронтальна
- групова
- індивідуальна
При фронтальній форм організації занять всі студенти одночасно виконують одне і те ж завдання. Прикладом такої форми роботи може бути - проведення тестування (н-д: тесту самопізнання).
При груповій формі одна і та ж робота виконується в невеликих учбових групах, яка складається з декількох чоловік. Н-д: Проведення психологічного експерименту в парах або трійках.
При індивідуальній формі організації заняття кожний із студентів виконує індивідуальне завдання. Потім вони обмінюються досвідом виконання роботи.