6. Лабораторна робота № 6
„ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ЗВ’ЯЗКУ ВОДИ ІЗ ЧАСТИНКАМИ
Твердої фази осадів”
Мета роботи – ознайомити студентів із методикою визначення форм зв’язку води із частинками твердої фази осадів, навчити визначити межу можливого механічного зневоднення осадів, використовувати отримані результати при розрахунку споруд для механічного зневоднення і сушіння осадів.
Таблиця 5.1
Визначення питомого опору осаду фільтрації
Час t, с |
Об’єм філь-трату, см3 |
t/V, c cм3 |
Пара-метр b = = t/V с/см |
Концен-трація осаду С, г/см3 |
Параметр K = = см |
Пито-мий опір осаду r, см/г |
|
V |
V= V
-V |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Загальні положення.
Для вибору методу обробки осадів порад із визначенням питомого опору суттєве значення має вивчення механізму зв’язку води з твердими частинками осаду.
Волога може знаходитись у хімічному, фізико-хімічному і фізико-механічному зв’язку з твердими частинками, а також існувати у формі вільної води.
Хімічно зв’язана вода входить у склад речовин і не видаляється навіть при термічному сушінні осадів. При зневодненні на мулових майданчиків із осадів видаляється більша частина вільної вологи. Вакуум-фільтрування дозволяє видалити із осадів вільну вологу і незначну частину зв’язаної вологи. Трохи більшу частину зв’язаної вологи можна видалити центрифугуванням, при якому можливе порушення більш міцних видів зв’язків.
Для вивчення форм зв’язку вологи з частинками твердої фази найбільш прийнятим є метод теплового сушіння, який полягає у знятті і наступному аналізі кривих кінетики ізотермічного сушіння осаду, що будуються в координатах: «Х» - вологість осаду; «У» - інтенсивність сушіння (рис. 6.1)
На кривій можна виділити чотири ділянки. На ділянці аб відбувається прогрівання осаду, інтенсивність сушіння швидко зростає, однак випаровується тільки незначна частина вологи. На ділянці вг , що характеризує виділення фізико-механічно зв’язаної вологи, спостерігається прямолінійна залежність зниження інтенсивності сушіння осаду від його вологості. Це зниження відбувається внаслідок втрати частини енергії на подолання сил зв’язку води з твердими частинками. На ділянці гд залежність зниження інтенсивності сушіння від вологості осаду має криволінійний характер, що зумовлено подальшим зростанням витрат енергії на подолання фізико-хімічних зв’язків вологи і твердих частинок осаду.
Рис. 6.1. Залежність інтенсивності сушіння від вологості осаду
Для характеристики процесів зневоднення найбільше значення має встановлення вологості осаду у точці в (так звана 1-а критична точка), тобто вологість осаду після видалення вільної вологи. Таким чином вологість у 1-й критичній точці визначає межу можливого механічного зневоднення осаду. Порівнюючи вологість у 1-й критичній точці до і після обробки можна встановити вплив коагуляції на перерозподіл форм вологи у осадах.
Обладнання, прилади і матеріали.
Необхідне обладнання: технічна вага ВЛК-500М, прилад для вимірювання інтенсивності сушіння ВЛВ-100Г, металева чи фарфорова чашка з пласким дном, секундомір.
Прилад ВЛВ-100Г являє собою блок для автоматичного підтримання постійної температури сушіння і сушильну камеру, обладнання двома лампами накалювання, що встановлюється над шалькою технічної ваги ВЛК-500М.
Хід виконання роботи.
У чашку
з відомою масою наливають порцію
попередньо перемішаного осаду шаром
близько 10 мм. Після визначення маси
чашки з осадом, її встановлюють на шальку
технічної ваги, закривають сушильною
камерою і включають блок автоматичного
регулювання, що забезпечує підтримання
температури у зоні сушіння протягом
усього експерименту в межах 104 - 105
С.
У процесі сушіння порції осаду через кожні 5 хв. фіксується маса чашки з осадом. Дослід закінчується після припинення зміни маси осаду.
Швидкість
сушіння осаду в момент часу
визначають за формулою (
)
,
а вологість осаду (%)
,
де
і
– відповідно маса чашки з осадом в
момент часу
і
,
г;
– інтервал часу між двома послідовними
вимірюваннями маси чашки з осадом;
– площа поперечного перетину чашки,
см
;
–
маса чашки, г.
Результати вимірювань і обчислень заносять в таблицю 6.1.
На основі отриманих даних будується крива в координатах: «Х» – вологість осаду; «У» – інтенсивність сушіння осаду, по якій встановлюється вологість осаду у 1-й критичній точці. Дослід повторюють на інших осадах (анаеробно і аеробно зброджених, зкоагульованих).
Таблиця 6.1
Визначення форм зв’язку води із частинками твердої фази осаду
Час , хв. |
Маса чашки з оса-дом, ,г |
Інтер- вал часу, , хв |
Площа попереч- ного перетину чашки, , см |
Швидкість сушіння осаду
х1000,
|
Вологість осаду
х1000, % |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |

,
/с