254. Поняття перевірки показань на місці та їх відмінність від інших слідчих дій

Перевірка показань на місці - це слідча дія, що полягає в показі слідчому раніше допитаною особою місця, де відбувались будь-які події, її особливостей і розташованих на ній об'єктів, пов'язаних з подією злочину, що розслідується, з демонструван­ням своїх дій чи дій інших осіб на місці, що перевіряється.

Перевірка показань на місці є близькою до огляду, оскільки вона також проводиться на місці події, де суб'єкт спостерігав матері­альну обстановку. Однак огляд за своєю сутністю відрізняється від перевірки показань. При огляді суб'єкти сприймають і досліджу­ють обстановку місця події, а тому огляд є активною дією. У ході перевірки суб'єкт, перебуваючи на місці події, порівнює реальну обстановку з уявним образом (слідом пам'яті) і повідомляє, демон­струє, що реальна обстановка збігається з його ідеальним відобра­женням, про яке він розповів на допиті.

Перевірка показань на місці схожа з впізнанням, оскільки впіз­наючий порівнює об'єкт, що впізнається, зі змістом уявного обра­зу — сліду пам'яті. При перевірці суб'єкт показує на місці реаль­ний предмет, схожий на той, який спостерігав раніше і запам'ятав. При впізнанні суб'єкт для пошуку схожого об'єкта, що впізнаєть­ся, вибирає його з декількох однорідних, а при перевірці на місці суб'єкт не вибирає об'єкт, що впізнається, серед однорідних, оскіль­ки цю умову практично не можливо виконати.

255. Пізнавальна функція та психологічні основи тактики перевірки показань на місці

Пізнавальна роль перевірки показань на місці полягає в тому, що в результаті виконання цієї слідчої дії слідчий одер­жує нову інформацію, яка засвідчує достовірність правдивих чи неправдивих показань, що перевіряються. Така інформація з'яв­ляється в результаті співставлення пояснень допитуваної осо­би з реальною обстановкою на місці. При цьому її доказове значення оцінюється, як правило, з урахуванням результатів раніше проведеного на вказаному місці слідчого огляду.

Нова інформація, одержана в результаті перевірки показань на місці, характеризується співвідношенням даних, які виходять з чоти­рьох джерел:

-інформація, що міститься в показаннях, які перевіряються;

-інформація, що міститься в поясненнях на місці;

-інформація, джерелом якої є реальна обстановка на місці в її взаємозв'язку з обставинами вчинення злочину;

-інформація, одержана в результаті раніше проведеного огляду даного місця.

Перше і останнє джерела інформації перебувають за межа­ми перевірки показань на місці, але використовуються в ході оцінки її результатів. Співвідношення вказаних чотирьох дже­рел інформації може характеризуватися їх повним співпадан- ням і в цьому випадку можна зі значною впевненістю вважати, що перевірені показання відповідають дійсності.

Якщо пояснення допитуваної особи на місці і її попередні показання на допиті не відповідають реальній обстановці на місці і суперечать результатам раніше проведеного огляду, з'яв­ляється висновок про недостовірність показань. Коли всі чо­тири джерела інформації не узгоджуються між собою, висно­вок про недостовірність показань, що перевіряються, стає ще більш безсумнівним. Якщо особа не може самостійно знайти шлях до місця, показує не ті предмети і припускає інші помил­ки, то це означає, що свідчення даної особи недостатні і на місці події вона не була.