Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
namefix.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Варіативний прогноз імовірного скорочення чисельності населення та зайнятих в економіці україни

Роки

Чисельність усього населення, млн. осіб

Чисельність зайнятих у галузях економіки при коефіцієнтах зайнятих

35

40

45

52

Варіант 1 — у разі збереження коефіцієнтів природного приросту на рівні 2000р. (-7,5, -6,5, -9,7)

2000

49,4

—

21,3

—

—

2005

47,5

16,6

19,0

21,1

24,7

2010

45,7

16,0

18,3

20,6

23,8

2020

42,4

14,8

17,0

19,1

22,8

2050

33,8

11,8

13,5

15,2

17,6

Варіант 2 — у разі зниження коефіцієнтів природного приросту на 0,5 що­року проти рівня 2000 р.

2005

47,4

16,6

19,0

21,3

24,6

2010

45,0

15,7

18,0

20,2

23,4

2020

38,9

13,6

15,6

17,5

20,2

2050

19,0

6,6

7,6

8,5

9,9

2050 р.,% до 2000р.

38,5

31,0

35,7

39,9

46,5

Частка зайнятих у 1990 р. в галузях економіки України стано­вила 19,0 % населення, а в 2000 р. — 43,1 %. В економіці Австрії в 1990 р. — 47 %, у Болгарії — 30,4 %, у Німеччині — 44,4 %, у Франції — 37,8 %, у Швеції 46,1, у Фінляндії — 45,1 %, у Туреч­чині — 33 %, у Росії — 43,7 %, у Румунії — 48,0 %, в Україні -43,8 %. Чисельність постійного населення в Україні за 1995— 1999 рр. зменшилася на 4,0 %, а кількість зайнятих на — 8 %.

У моделі постіндустріального розвитку, поза сумнівом, ос­новну роль відіграватимуть динаміка зростання чисельності на­селення, робочої сили, зростання продуктивності праці та по­в'язаних з людським фактором заощаджень, продуктивності капіталу, заміщення праці капіталом тощо. Вже нині з високою ві­рогідністю можна стверджувати, що Україна в майбутньому практично не матиме такого фактора розвитку, як приріст насе­лення та приріст зайнятих в економіці, і всі проблеми зростання та соціальних витрат має розв'язувати винятково за рахунок продуктивності праці, що вимагає інвестицій у людський і фізи­чний капітал. Варіантний прогноз чисельності насе­лення і зайнятих не залишає жодний сумнівів у цьому, а також у зростанні ВВП.

Ось чому головними напрямками в діяль­ності щодо розвитку та використання трудового потенціалу слід вважати:

1)злам негативних тенденцій, відображених у прогнозах ско­рочення чисельності населення за рахунок різкого зниження рів­ня дитячої смертності та зростання тривалості життя населення. Це потребує системи програм і заходів з охорони здоров'я, мате­ринства й дитинства, раціоналізації харчування, поліпшення ста­ну довкілля, розвитку відповідних видів економіки та ін.;

  1. різке і швидке зростання продуктивності праці та значне підвищення конкурентоспроможності робочої сили і товарів за рахунок посилення інвестицій у людський та речовинний капі­тали, поновлення і розширення діяльності наукомістких видів ді­яльності, впровадження новітніх технологій та сучасного устат­кування;

  2. широкомасштабний вихід на світовий ринок товарів і по­слуг переважно наукомістких видів товарної продукції. Для цьо­го слід активно захистити національний ринок, активізувати рек­ламу вітчизняних високо конкурентоспроможних товарів;

  3. поновлення статусу вітчизняної науки у світі як однієї з провідних за рахунок всебічної державної підтримки розвитку наукової бази та підтримки вчених; широкого впровадження роз­робок українських науковців у виробництво.

У березні 2004 р. Федерацією роботодавців України та Укра­їнською федерацією громадських організацій сприяння охоро­ні здоров'я громадського суспільства було проведено Всеукра­їнський форум «Збереження та розвиток трудового потенціалу України». На Форумі наголошувалося, що в Україні триває погір­шення демографічної ситуації: у структурі населення скорочу­ється питома вага молодших і водночас збільшується питома вага старших вікових груп. Протягом останніх 15 років зросли показ­ники загальної, професійної захворюваності, ще досить високим залишається виробничий травматизм, потребують суттєвого поліпшення санітарно-гігієнічні умови праці. В окремих галузях промислового і сільськогосподарського виробництва питома вага працівників у віці від 20 до 40 років становить 17 %—33 %. По­требує оновлення і система медико-санітарного обслуговування працівників.

Отже, якість здоров'я працівників, відтворення і подальше збереження трудового потенціалу держави набуває важливо­го значення для економічного розвитку країни.

Визначено, що здоров'я кожної людини і всього українського народу, його трудовий потенціал є найбільшою цінністю держа­ви, а необхідність його поліпшення — головна мета громадянсь­кого суспільства. Ефективний захист і збереження здоров'я пра­цюючих, розвиток трудового потенціалу можливі лише за умов узгоджених дій і цілковитого взаєморозуміння всіх гілок держав­ної влади і об'єднань громадськості, спільного з органами держа­вної влади пошуку рішень у цих напрямках.

Делегати Форуму розглянули та затвердили проект Концепції Національної комплексної програми «Збереження та розвиток трудового потенціалу України» на 2004—2015 рр. і звернулися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міні­стрів України за підтримкою ініціатив щодо вдосконалення нор­мативно-правового забезпечення діяльності промислових і сіль­ськогосподарських підприємств у напрямку подальшого розвитку та збереження трудового потенціалу, зміцнення системи охорони здоров'я тих, які працюють, профілактики виробничого травма­тизму шляхом:

  • об'єднання і концентрація організаційного, наукового по­тенціалу громадського суспільства з метою його спрямування на поліпшення здоров'я народу України, розвиток і збереження його трудового потенціалу, сприяння активному залученню науковців, громадських організацій, громадян, працівників, керівників про­мислових та сільськогосподарських підприємств до участі у ви­рішенні цих питань;

  • залучення громадських організацій на рівні законодавчих і виконавчих органів влади до формування державної політики охорони праці, здоров'я працівників, збереження та розвитку трудового потенціалу, оздоровлення навколишнього середовища України;

  • активізації діяльності з розробки моделей обов'язкового ме­дичного страхування населення, подальшого розвитку системи додаткового медичного обслуговування працівників -- лікарня­них кас, удосконалення їх нормативно-правової бази;

— здійснення системи заходів з формування і затвердження Національної комплексної програми «Збереження та розвиток тру­дового потенціалу України на 2004—2015 роки» на основі запро­понованої Концепції.

Основою переліченого є продуктивна зайнятість. З цього при­воду слід погодитися з професором В. В. Онікієнком: «Ми вва­жаємо, що продуктивна зайнятість є характеристикою рівня ор­ганізації зайнятості, доцільності та розумності її параметрів, а також ефективності її внутрішньої структури. Вона матеріалізу­ється в ефективності економіки, забезпечує її інтенсивний розви­ток. Продуктивна зайнятість сприяє досягненню максимального рівня ділової та трудової активності і як результат, динамічному процесу економічного розвитку. Загалом, продуктивна зайнятість визначає такі її рівень і структуру, які одночасно відповідають потребам виробництва у кількості та якості робочої сили, а також потребам економічно активного населення у кількості робочих місць з необхідними якісними параметрами. Тобто продуктивна зайнятість сприяє досягненню збалансованості між потребою на­селення у робочих місцях та їх наявністю не тільки в цілому, але й у розрізі професій, кваліфікацій, умов і режимів праці та інших якісних характеристик, які зумовлені як запитами людей, так і вимогами виробництва».

Інститутом економіки промисловості НАН України проводилась опитування фахівців з проблем праці на тему «Тру­довий потенціал як чинник економічного зростання й інновацій­ного розвитку промисловості». Експерти дійшли висновку про такі основні напрями розвитку трудового потенціалу на регіональ­ному рівні:

  • забезпечення ефективної взаємодії регіональних органів уп­равління із суб'єктами господарювання з питань розвитку трудо­вої сфери, забезпечення заінтересованості цих суб'єктів у підви­щенні якості трудового потенціалу;

  • надання обов'язкового характеру положенням щодо забезпе­чення розвитку трудового потенціалу в регіональних стратегіях розвитку;

  • забезпечення чіткого розподілу прав, обов'язків та відпові­дальності місцевих органів щодо розв'язання проблем збережен­ня й розвитку трудового потенціалу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]