2. Соціально-економічна сутність податків

Податки – це система обов'язкових платежів, які сплачують­ся юридичними та фізичними особами до централізованого фон­ду фінансових ресурсів держави. З точки зору економічної теорії – це частина фінансових відносин, пов'язана з процесом пе­рерозподілу частини вартості ВВП, і формування фонду грошо­вих коштів держави, необхідних для утримання державних стру­ктур і фінансування суспільних благ.

Умови виникнення податків: 1) утворення держави; 2) суспіль­ний поділ праці та формування товарно-грошових відносин.

Існує 3 види обов'язкових платежів: 1) плата; 2) відрахування; 3) податки.

Основною особливістю плати як обов'язкового платежу є на­явність конкретного еквівалентного обміну (плата за воду). Справляння її обумовлено існуванням державної власності на ре­сурси чи послуги.

Відрахування – передбачає цільове призначення коштів, що надходять до централізованих фондів грошових ресурсів держави.

Податки характеризуються такими ознаками:

1) відсутністю конкретного еквівалентного обміну;

2) відсутністю цільового призначення;

3) є тільки атрибутом держави.

Податки мають не тільки економічний, а й соціальний харак­тер. Вони є своєрідною ціною за суспільні блага і трансфертні платежі, які отримують громадяни країни (ціни по Ліндалю).

3. Функції податків

Функції тієї чи іншої категорії показують прояв сутності дано­го поняття в динаміці та русі. Податки виконують два основні функції: фіскальну та розподільно-регулювальну.

Фіскальна забезпечує мобілізацію коштів у розпорядження держави, формування централізованих фінансових ресурсів як фінансової основи виконання державою покладених на неї функ­цій. З боку фіскальної достатності до податків висуваються такі вимоги:

а) обов'язковість сплати незалежно від форми власності (якщо не передбачені пільги);

б) рівномірність надходження за територіями;

в) рівнонапруженість та стабільність надходження до бюджету. Існування розподільно-регулювальної функції пов'язано з тим, що податки безпосередньо впливають на вартісний розподіл пропорцій ВВП. Вона реалізується через вплив податків на різні сторони діяльності суб'єктів господарювання. Тому необхідно оптимально поєднувати інтереси платників податків та держави.

Виконання податками регулюючої функції є достатньо склад­ним процесом, який залежить від правильного вирішення таких питань.

1. Визначення об'єкта оподаткування. Згідно з чинним за­конодавством оподатковується прибуток, вартість майна, сума заробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалізації та ін.

2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (при сплаті податків на землю, транспор­тні засоби, прибуток та майно); собівартість (відрахування до ці­льових державних фондів, сплата місцевих податків і зборів); ча­стина виручки від реалізації продукції (сплата AЗ, ПДВ, мита).

3. Встановлення розміру ставок податків та методики їх розрахунку. Податкові ставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вони можуть встановлюватися в грошовому вираженні на одиницю оподаткування, а також у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки можуть бути пропор­ційними (не залежать від розміру об'єкта оподаткування), прогресивними (зростають зі збільшенням об'єкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшенням об'єкта оподаткування).

4. Встановлення термінів сплати податків. Для різних пода­тків вони різні і залежать від об'єкта оподаткування, розміру по­датків і джерел сплати.

5. Надання податкових пільг.

6. Застосування штрафних санкцій за порушення податко­вого законодавства суб'єктами господарювання. Штрафні са­нкції застосовуються за таких порушень: неподання або несвоє­часне подання необхідних документів, форм звітності до органів податкової адміністрації; несплата в установлений термін подат­ків та інших обов'язкових платежів державі; приховування об'єктів від оподаткування, умисне заниження суми податку.