- •Практичне заняття тема: ”мікробіологія сальмонельозу. Мікробіологія гострих кишкових інфекцій, які спричинені умовно-патогенними бактеріями, та харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології”
- •Литература
- •Теоретичні питання
- •Практична робота студента
- •Методичні рекомендації по виконанню практичної роботи
- •1.1.1. Матеріал для бактеріологічного дослідження від хворого на сальмонельоз та обґрунтування вибраного матеріалу.
- •Попередньо ідентифікує збудника як Salmonella typhimurium.
- •1.2. Облік результатів рнга з сальмонельозним полівалентним (а, в, с, d, е) еритроцитарним діагностикумом.
- •Доводить наявність у пацієнта сальмонельозної інфекції.
- •Морфологічні та тинкторіальні властивості Klebsiella pneumoniae.
- •2.2. Культуральні властивості Klebsiella pneumoniae на середовищі Плоскирєва.
- •Мікроскопія мікропрепаратів: ”e. Coli о11:н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”.
- •Зробити висновок: за морфологічними та тинкторіальними властивостями штами e. Coli о11:н27, Shigella sonnei, Salmonella enteriса та Proteus vulgaris не відріхняються один від одного.
- •Біохімічна активність сальмонели у середовищах Хісса.
- •2.3. Особливості росту Proteus vulgaris на скошеному мпа.
- •2.5. Кількісний5 облік росту умовно-патогенних мікроорганізмів на поживному середовищі (посів випорожнень здорової та хворої осіб).
- •(За Голдом)
- •3. Характеристика діагностичних та лікувально-профілактичних препаратів.
- •3.1. Діагностичні препарати:
- •3.2. Лікувально-профілактичні препарати:
- •Пояснення до теми:
- •Для самостійної роботи студента
- •Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики сальмонельозу
- •Алгоритм дій при проведенні мікробіологічної діагностики харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології
- •1. Облік росту культур на середовищі Олькеницького:
- •2. Вивчення антигенної структури збудника.
- •3. Додаткові тести для ідентифікації збудника.
Теоретичні питання
Біологічні властивості збудників сальмонельозу, їх антигенна структура та класифікація.
Біологічні властивості збудників гострих кишкових інфекцій та харчових інтоксикацій: ЕТЕС, S. sonnei, Salmonella typhimurium2, Salmonella enteriса3, Klebsiella pneumoniae, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Citrobacter freundii, Citrobacter diversus.
Епідеміологія та патогенез сальмонельозу, ГКІ, які спричинені умовно-патогенними бактеріями та харчових токсикоінфекцій, особливості імунітету.
Мікробіологічна діагностика сальмонельозу та харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології.
Особливості мікробіологічної діагностики ГКІ, які спричинені умовно-патогенними бактеріями.
Принципи профілактики та лікування сальмонельозу, ГКІ, які спричинені умовно-патогенними бактеріями, та харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології.
Практична робота студента
1. Мікробіологічна діагностика сальмонельозу.
1.1. Бактеріологічна діагностика сальмонельозу:
1/ вибрати матеріал для дослідження и обґрунтувати вибір материалу;
2/ вивчити мікропрепарати ”E. coli О11:Н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”;
3/ вивчити біохімічну активність сальмонели у середовищах Хісса, намітити план наступних досліджень.
1.2. Серологічна діагностика сальмонельозу: проаналізувати результати РНГА з сальмонельозним полівалентним (А, В, С, D, Е) еритроцитарним діагностикумом.
2. Мікробіологічна діагностика гострих кишкових інфекцій, які спричинені умовно-патогенними бактеріями:
2.1. Вивчити морфологічні та тинкторіальні властивості Klebsiella pneumoniae;
2.2. Вивчити культуральні властивості Klebsiella pneumoniae на середовищі Плоскирєва.
2.3. Вивчити особливості росту Proteus vulgaris на скошеному МПА.
2.4. Вивчити біохімічну активність Proteus mirabilis у середовищах Хісса, намітити план наступних досліджень;
2.5. Зробити кількісний облік росту умовно-патогенних мікроорганізмів на поживному середовищі (посів випорожнень здорової та хворої людини) та проаналізувати отриманий результат.
3. Охарактеризувати діагностичні та лікувально-профілактичні препарати.
Методичні рекомендації по виконанню практичної роботи
1.1.1. Матеріал для бактеріологічного дослідження від хворого на сальмонельоз та обґрунтування вибраного матеріалу.
Студент повинен знати, що основним матеріалом для дослідження від хворого на сальмонельоз є фекалії, блювотні маси, промивні води шлунку, жовч, патолого-анатомічний матеріал (вміст шлунку, тонкої кишки, кров з серця, шматочки паренхиматозних органів, мезентеріальні лімфатичні вузли), кров (у перші години захворювання – для отримання гемокультури, а через два тижні, зазвичай після одужання, – для виявлення антитіл), залишки їжі, продукти, змиви зі столів, розділочних дощок, з рук обслуговуючого персоналу.
Досліджуваний матеріал збирають у стерильний посуд у таких кількостях: фекалії, блювотні маси − 50мл, промивні води – 100мл, м‘ясо та м‘ясні продукти – 0,5кг, тушки птиці та яйця направляють цілком (яйця відбирають по п‘ять штук з шести різних місць дослідної партії, але у першу чергу ті, які зберігались більше 7 діб).
Матеріал для дослідження направляють до бактеріологічної лабораторії упакованим та опечатаним.
При гастроінтестинальній формі сальмонельозі матеріал від хворого досліджують у перші дні захворювання. При генералізованій формі сальмонельозу бактеріолог досліджує кров, яку лікар направляє на дослідження у кінці другого − на початку третього тижня захворювання.
Студент повинен пояснити, що основний шлях інфікування людини збудником сальмонельозу – вживання інфікованого сальмонелами м‘яса та яєць. Інфікування м‘яса може бути зажиттєвим, під час забою та розробки туші, транспортування та зберігання м‘яса, а також при кулінарній обробці м‘яса. Людина може інфікуватись сальмонелами й при вживанні яєць, особливо водоплавної птиці. Інфікування сальмонелами яєць може бути зажиттєвим або бактерії могли потрапити у яйце через непошкоджену шкаралупу за умов незадовільного зберігання яєць та незадовільних умов утриманні птиці.
Збудника сальмонельозу бактеріолог найчастіше виділяє з фекалій хворого, дещо рідше з блювотних мас та промивних вод, рідше – з крові та жовчі. Виділення збудника сальмонельозу з крові, блювотних мас та промивних вод є абсолютним підтвердженням діагнозу. Виявлення сальмонел з фекалій, жовчі може бути пов‘язано бактеріоносійством.