12 Млн (понад дві третини) проживає у містах, 5,5 млн — у сільській місце-

вості. Цікавим є той факт, що, незважаючи на тривалий процес скорочення

чисельності населення в Україні, кількість домашніх господарств збільшуєть-

ся. Ймовірно, це відображає тенденції до відокремлення молодих сімей, зрос-

тання кількості розлучень і, як наслідок, зменшення кількості осіб в одному

домогосподарстві.

Роль домогосподарств в економіці України важко переоцінити. Скажімо,

частка домогосподарств у виробництві продукції сільського та лісового госпо-

дарства становить понад 60 %, торгівлі — 15, будівництва — 10, рибаль-

ства — 6 %. Частка домогосподарств у кінцевому використанні валового внут-

рішнього продукту становить близько 55 %.

Основна характеристика сектору домогосподарств в умовах ринкової еконо- і

міки полягає в тому, що цей сектор є основним споживачем ринкових та не-

ринкових продуктів і послуг, а також власником факторів виробництва (зем-

ля, праця, капітал). Він формує пропозицію робочої сили і попит на матеріальні

блага та послуги, в обмін отримує дохід, одна частина якого споживається, а

342

фінанси домогосподарств

Ресурси

Земля, праця, капітал,

здатність до підприємництва

Ринок ресурсів

Витрати

Грошовий дохід

(заробітна плата, рента,

відсоток, прибуток)

Інвестиційні

доходи

Інвестиційні

ресурси

Домогосподарство

Інвестиційні

доходи

Заощадження

Дохід

Споживчі витрати

Ринок товарів

Товари і послуги

Товари і послуги

; Рис. 12.1. Домогосподарства в економічному кругообігу ресурсів у секторах

' економіки

і інша зберігається у формі заощаджень або може бути використана як інвести-

ції.

Загалом фахівці виокремлюють чотири основні функції домогосподарств:

1) постачальницьку, яка полягає у постачанні на відповідні ринки праці,

капіталу та інших ресурсів;

2) виробничу, суть якої полягає у виробництві готової продукції та наданні

послуг, забезпеченні ними ринку (сільськогосподарська продукція, ремонтні,

; ремісничі та інші послуги, сімейний бізнес);

3) споживчу, що зумовлена самою природою домогосподарства, яке є основ-

ним споживачем товарів і послуг на ринку;

4) заощаджувальну (інвестиційну), яка має місце за умови неповного вико-

ристання поточних доходів на споживання.

Домогосподарство як специфічний суб'єкт господарювання має відповідну

мету, яка за своєю значимістю поділяється на головну (стратегічну) і проміж-

ну, підпорядковану головній (тактичну). Загальна мета ведення домогос-

подарства — досягнення високого рівня облаштування домашнього побуту і

підвищення матеріального достатку. Інші цілі домогосподарства можуть від-

343

Розділ 12

рівнятися залежно від ціннісних орієнтацій, ресурсів і можливостей сім ї.

Головною метою домогосподарства можуть бути: розвиток будь-якого виду до-

могосподарської діяльності, організація індивідуального підприємництва, на-

копичення сімейних заощаджень, будівництво житла, купівля автотранспор-

ту тощо. При цьому проміжна (тактична) мета ставиться задля досягнення

головної (стратегічної).

Основними завданнями домогосподарств в умовах економіки ринкового

типу є такі:

— прогнозування на близьку та віддалену перспективи змін у потребах з

урахуванням демографічних зрушень у складі сімей та домогосподарств;

— прогнозування змін у бюджеті домогосподарства;

— планування діяльності членів домогосподарства;

— планування і контроль за змінами у сімейному бюджеті;

— відстежування економічної кон'юнктури у змінному навколишньому

економічному середовищі;

— ведення обліку доходів і витрат.

У сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки домогосподарство як

економічна одиниця господарювання стає дедалі вагомішим суб'єктом фінан-

сових відносин, взаємодіючи з державою, підприємствами і організаціями, а

також інститутами фінансового ринку. Взаємозв'язок фінансів домогоспо-

дарств з державними фінансами виявляється перш за все у сплаті податків фі-

зичними особами до бюджету та державних цільових фондів, а також у формі

грошових виплат (пенсії, допомоги, фінансування послуг і пільг), що здійсню-

ються з бюджету і відповідних фондів. Взаємозв'язок фінансів суб'єктів госпо-

дарювання і домогосподарств реалізується з використанням цінних паперів як

джерела фінансування розвитку підприємств. Однак невиплата дивідендів,

яка уже стала звичною практикою останніх років в Україні, блокує участь до-

могосподарств в інвестиційному процесі і нівелює це джерело поповнення сі-

мейного бюджету. Вплив фінансів домогосподарств на страхування в межах

фінансової системи України характеризується великою часткою обов'язкового

страхування і надзвичайно малою часткою добровільного страхування, а та-

кож низьким рівнем страхових премій і відшкодувань у бюджеті сім'ї. '

Проте незважаючи на певні проблеми .у сучасних економічних реаліях та |

погляди окремих вчених щодо недоцільності виділення фінансів домогоспо- ;

дарств в окрему сферу фінансової системи України, вважаємо, що фінанси до- |

могосподарств посядуть гідне місце в її структурі і здійснюватимуть активний |

вплив на розвиток вітчизняної економіки. Це можливо лише за умови приді- І

лення належної уваги з боку держави проблемам та потребам людини як най- І

вищій цінності суспільства, її інтересів та свобод, і

344

фінанси домогосподарств

12.2. Теоретичні основи фінансів домогосподарств

Кардинальні зміни в соціально-економічних процесах, що відбуваються в

і Україні, характеризуються докорінною зміною ролі людини у суспільстві, сут-

I тєво розширюють "людський" аспект фінансової науки і практики, зумовлюють

; необхідність перегляду всіх теоретичних уявлень про людину як громадянина,

і, платника податків, отримувача суспільних благ та основної мети існування дер-

жави. Розуміння перебігу цих процесів спричинило необхідність виділення в

окрему ланку фінансової системи фінансів домогосподарств, що пояснюється їх

всезростаючою роллю і соціальним значенням у сучасних умовах.

Безумовно, фінанси домогосподарств — один із важливих елементів фінан-

сової системи, оскільки формування і використання фінансових ресурсів насе-

лення безпосередньо пов'язане з розвитком інших складових фінансової

системи (державних фінансів, фінансів підприємств і установ), розвитком бан-

ківської системи, страхування та ін. Фінанси домогосподарств відіграють у

такій системі провідну роль, тому що розвиток суспільства у цілому багато в

чому підпорядкований забезпеченню інтересів громадян, їх груп та об'єднань.

Фінанси домогосподарств в умовах розвинутих ринкових відносин беруть

участь у кругообігу капіталу та охоплюють частину процесу виробництва. Про-

те, на відміну від фінансів комерційних підприємств і організацій, що мають

вирішальне значення у створенні, первинному розподілі та використанні вар-

тості валового внутрішнього продукту і національного доходу, фінанси домо-

господарств у сучасних умовах вітчизняної економіки не є пріоритетною лан-

кою фінансової системи і відіграють епізодичну, хоча і важливу, роль у

аагальній сукупності фінансових відносин.

Виникнення фінансів домогосподарств відбувається на другій стадії відтво-

аювального процесу — стадії розподілу вартості валового внутрішнього про-

ідукту. Члени домогосподарства отримують первинні доходи у вигляді заробіт-

вої плати, доходів від здійснення підприємницької діяльності, від особистого

підсобного господарства, від власності. Участь домогосподарств у вторинному

озподілі (перерозподілі) валового внутрішнього продукту і національного до-

оду реалізується при сплаті членами домогосподарств податків та інших

бов'язкових платежів, завдяки чому вони набувають права отримувати вто-

инні доходи у вигляді пенсій, стипендій, допомог, інших трансфертних пла-

ежів(рис. 12.2).

Домогосподарства підтримують численні й різноманітні фінансові зв'язки з

сіма секторами економіки, тому аналіз фінансового стану домогосподарств

іможливо здійснювати ізольовано від фінансів інших секторів економіки,

юбливо від фінансів держави.

Отже, фінанси домогосподарств — сукупність економічних відносин, що

викають при утворенні, розподілі та використанні грошових доходів, за-

345

Розділ 12

СУКУПНИЙ ДОХІД ДОМОГОСПОДАРСТВА

Первинні доходи

Вторинні доходи

Від виробничої

діяльності

Від власності

Поточні трансферти

За наймом

Від самозайнятості

На фінансові акти-

ви (цінні папери,

банківські вклади)

Пенсії

Стипендії

Оплата праці

На виробничі

активи (землю)

Інші виплати з бюдже-

ту і цільових фондів

Страхові відшкодування

Від особистого під-

собного господарства

Матеріальна допомога

Гуманітарна допомога

Спадок

Рис. 12.2. Формування первинних і вторинних доходів домогосподарств

ощаджень і грошових фондів громадян та їх сімей з метою задоволення особис-

тих потреб домогосподарств.

Фінанси домогосподарств функціонують у грошовій формі, тому що грошові

доходи у вигляді заробітної плати, пенсій та допомог, а також натуральні дохо-

ди, оцінюються у національній грошовій одиниці. Оскільки розподіл та вико-

ристання доходів домогосподарств здійснюються у грошовій формі з вико-

ристанням фондів грошових коштів, то фінанси домогосподарств мають всі

ознаки фінансових відносин.

Соціально-економічна сутність фінансів домогосподарств виявляється че-

рез розподільну, регулюючу, контрольну та інвестиційну функції. У більш за-

гальному вигляді ці функції відповідають двом основним завданням: забезпе-

ченню життєвих потреб сім'ї і розподілу.

346

фінанси домогосподарств

функція забезпечення життєвих потреб домогосподарства визначає реальні

умови життя членів домогосподарства і залежно від типу економічної системи

(адміністративно-командна, ринкова, змішана) володіє різними характерис-

тиками.

Розподільна функція втілюється у тому, що національний дохід, який припа-

дає на частку окремого домогосподарства, розподіляється між усіма його члена-

ми (як неповнолітніми, так і працюючими або непрацюючими), тим самим за-

безпечуючи безперервність процесу відтворення робочої сили як одного з

факторів виробництва. При цьому суб'єктами є всі його члени, а об'єктом — на-

явний дохід домогосподарства — частина сукупного доходу, що залишається у

розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів. На прак-

тиці розподільна функція фінансів домогосподарств реалізується у відносинах

між певним домогосподарством та іншими сферами або ланками фінансової сис-

теми (зокрема бюджетами, позабюджетними фондами, фінансами підприємств),

утворюючи первинні і вторинні доходи; а також у межах одного домогосподар-

ства у процесі розподілу сукупного доходу домогосподарства між його членами,

формуючи таким чином відокремлені грошово-фінансові міні-фонди.

Домогосподарство є окремим суб'єктом господарювання, у якому рівень

життя його членів повністю залежить від доходу, що під впливом певних фак-

торів може збільшуватись або зменшуватись. Це зумовлює необхідність кон-

тролю як за зміною величини, так і цільовим використанням доходу в межах

різних фондів, що є відображенням контрольної функції фінансів домогоспо-

дарств.

Узгодження економічних інтересів різних учасників домашнього госпо-

дарства забезпечується їхнім регулюванням, під яким мається на увазі можли-

ва зміна частини отриманого доходу, що припадає на одного члена домогоспо-

дарства. Отже, фінансам домашнього господарства властива ще одна важлива

функція — регулююча, яка підтримує збалансований розвиток домогосподар-

ства як економічної одиниці.

У країнах з розвиненою ринковою економікою важливою функцією фі-

аансів домогосподарств є інвестиційна, яка зумовлена тим, що домогосподар-

ства є одним із важливих постачальників фінансових ресурсів для економіки,

де чверть національних заощаджень формується саме за рахунок заощаджень

громадян. Участь фізичних осіб в інвестиційних процесах в Україні характе-

ризується доволі низьким рівнем, незначні обсяги тимчасово вільних коштів

(заощаджень) населення спричинені низьким рівнем доходів, який обумовлює

незначну схильність до заощаджень та значну недовіру до інститутів заоща-

дження (банків, інвестиційних компаній, недержавних пенсійних фондів,

страхових компаній), низький рівень розвитку ощадних інституцій тощо.

Всі зазначені вище функції фінансів домогосподарств взаємозалежні і

Взаємопов'язані, діють одночасно, доповнюючи одна одну, і по-різному реалі-

зуються кожним домогосподарством, маючи неповторну природу.

347

Розділ 12

Домогосподарство, діючи як мікросистема всередині економічної системи

держави, зіставляє безліч власних індивідуальних рішень з нагальними потре-

бами, тому за таких умов особливо важливі кількісна та якісна оцінки наяв-

них у розпорядженні домогосподарства фінансових ресурсів, що є визначаль-

ною складовою його автономії.

Фінансові ресурси домогосподарства — грошові кошти (власні і залучені),

що перебувають у його розпорядженні та призначені для виконання фінансо-

вих зобов'язань і здійснення різного роду витрат (виробничих і споживчих).

Вони включають грошові доходи, вартість продукції з особистого підсобного

господарства, пільги та субсидії, а також інші надходження.

Як зазначалося вище, функціонування домогосподарства в умовах ринко-

вої економіки неможливе без використання грошових коштів, рух яких здій-

снюється у формі грошових потоків.

Внутрішніми грошовими потоками домогосподарства є потоки, які вини-

кають між його учасниками з приводу формування і використання сімейних

грошових фондів, що мають різне цільове призначення. Система зовнішніх

грошових потоків домогосподарства включає рух грошових коштів між домо-

господарством та:

— іншими домогосподарствами з приводу формування і використання

спільних грошових фондів;

— підприємствами — роботодавцями з приводу розподілу частини виробле-

ного валового внутрішнього продукту в його вартісній формі;

— комерційними банками;

— страховими організаціями;

— державою з приводу формування і використання бюджетних та позабю-

джетних фондів.

Грошовий потік характеризує ступінь фінансової стійкості домогосподар-

ства, його фінансову силу та фінансовий потенціал. Загалом фінансовий добро-

бут домогосподарства багато в чому залежить від притоку грошових коштів,

які забезпечують покриття його зобов'язань.

Брак мінімально необхідного запасу грошових коштів є індикатором фінан-

сових негараздів домогосподарства, а надмірний їх надлишок може бути свід-

ченням як інфляції, так і втраченої можливості ефективного вкладення кош-

тів. Тому надзвичайно важливим завданням вдосконалення фінансів домо-

господарств у сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки стала

необхідність використання в їхній діяльності планування основних грошових

потоків. Об'єкти планування при цьому такі:

— доходи і витрати домогосподарства (включно з нагромадженнями), що

утворюються у процесі взаємовідносин домогосподарства з державою, держав-

ним бюджетом та державними позабюджетними фондами;

— капіталовкладення та інші форми інвестування;

— кредити банків, одержані з метою здійснення інвестування;

— поточні потреби домогосподарства у власних оборотних коштах та дже-

рела їх покриття.

348

фінанси домогосподарств

Доцільність запровадження планування грошових потоків на рівні домогос-

подарств зумовлена такими основними причинами:

1) необхідністю інформованості про наявність у домогосподарства грошо-

вих коштів для здійснення поточної, господарської та інвестиційної діяль-

ності;

2) можливістю синхронізувати наявні грошові потоки для забезпечення фі-

нансової рівноваги домогосподарства;

3) здатністю забезпечення домогосподарства необхідними ресурсами;

4) спрможністю раціонального використання грошових ресурсів;

5) можливістю вирівнювання коливань грошових потоків з метою усунен-

ня ризику втрати платоспроможності;

6) здійсненням контролю за надходженням та використанням грошових

коштів.

Особливо важливу роль відіграє планування грошових потоків у домогоспо-

дарствах, окремі члени яких займаються підприємницькою діяльністю, або

домогосподарствах, повністю зайнятих у сфері сімейного бізнесу. Специфічні

ознаки руху грошових потоків у сфері сімейного бізнесу такі:

— немає жорсткої диференціації економічних категорій "прибуток", "під-

приємницький дохід", "заробітна плата";

— фактично немає чітких меж між фінансовими ресурсами підприємства і

приватного домогосподарства;

— можливим є вирішення потенційно спірних питань у режимі особистіс-

ного спілкування, а не відповідно до вимог господарського законодавства, за-

сновницьких документів, внутрішньофірмових регламентів тощо.

Аналіз світового досвіду доводить, що практично в усіх розвинутих країнах

держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємництва та сі-

мейного бізнесу, підтримці найбільш доцільних і ефективних його напрямів.

Навіть у країнах з віковими традиціями приватного підприємництва ця форма

бізнесу потребує підтримки і сприяння з боку держави. В Україні на шляху

розвитку вітчизняного підприємництва постають численні проблеми, зумов-

лені об'єктивними чинниками та суб'єктивними соціально-психологічними

факторами (рис. 12.3). Їх вирішення на сучасному етапі розвитку вітчизняної

економіки потребує посилення уваги держави до розвитку підприємницької

діяльності, насамперед малого бізнесу, формування відповідної державної

політики у цій сфері.

Фінанси домогосподарств виконують надзвичайно важливу роль як у функ-

ціонуванні фінансової системи, так і суспільства загалом. Фінанси домогоспо-

дарств забезпечують стабільність споживання у межах суспільства, а також

допомагають зберегти належність домогосподарства до певного суспільного

класу при ймовірних випадкових коливаннях його доходів.

Сприйняття населенням соціально-економічних перетворень і змін, що від-

буваються у суспільстві, а також реакція на такі зміни та чинники, що вплива-

ють на їх оцінку, є стратегіями домогосподарств, які не обов'язково усвідом-

349

ПЕРЕШКОДИ РОЗВИТКУ СІМЕЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
1
Неповнота, неоднозначність і суперечливість чинної нор- мативно-правової бази			Ненормована і високоінтенсивна праця
^————————————————————			Висока частка банкрутств і розорень
Нечітка ідеологія у проведенні необхідних реформ та сис- темного підходу щодо становлення та розвитку прошарку підприємців
			Брак позитивної громадської думки щодо суб'єктів підприємницької діяльності
|
Невизначеність податкового законодавства щодо фізич- них осіб — суб'єктів підприємництва як специфічного сектору економіки
			Важкопрогнозовані та нестабільні доходи
1
Нерозвинена ринкова інфраструктура на загальнонаціо- нальному, регіональному та місцевому рівнях
			Нестійкий фінансовий стан через обмеженість ресурсів і капіталу
1
Практично немає ефективної системи фінансування та кредитування суб'єктів підприємницької діяльності			Брак внутрішніх стимулів для здійснення інвестицій та впровадження новітніх технологій
1

Недостатнє інформаційне та консультативне забезпечення

малого підприємництва

Нечітка система в організації фінансово-економічного

співробітництва з міжнародними фінансовими органі-

заціями щодо залучення інвестицій, кредитів, грантів,

міжнародної технічної допомоги для розвитку малого

підприємництва

Рис. 12.3. Перешкоди розвитку сімейного підприємництва

фінанси домогосподарств

люються і реалізуються людьми як заздалегідь сплановані варіанти дій.

Значною мірою такі стратегії складаються стихійно, однак під впливом пев-

них обставин у домогосподарствах формуються деякі типові форми адаптації

(пристосування) до соціально-економічних змін. На сьогодні більшість людей

в Україні не бачать для себе можливості впливати на події, що відбуваються,

через брак необхідних знань або демократичних механізмів впливу на суспіль-

но-політичне життя, в цьому контексті доцільніше вживати термін "адапта-

ція". В Україні типові форми адаптації є "стратегіями виживання", адже за

умов, коли мінімальна заробітна плата є нижчою за прожитковий мінімум,

для значної кількості людей метою адаптації є саме виживання..

Вітчизняні вчені виділяють декілька основних моделей стратегій виживан-

ня, що фіксують діапазон можливих варіантів поведінки.

1. Зменшення споживання. Основна мета — заощаджувати на всьому, ку-

пувати лише дешеві продукти, дешеві або вживані речі, не купувати побутової

техніки, книжок, відмова від відвідування кінотеатрів, поїздок на відпочинок.

Тобто у таких умовах має місце відмова від усього, від чого можна відмовитися

без серйозної загрози для здоров'я і життя. Як правило, це єдиноможлива стра-

тегія для самотніх людей похилого віку.

2. Перехід до самозабезпечення. Головна мета — організувати своє'життя і

побут так, щоб мінімізувати потребу в грошах. Виробляти самостійно всі чи

майже всі необхідні для життя продукти харчування, а їх надлишки обмінюва-

ти на інші продукти або продавати на ринку. У такий спосіб метою домогоспо-

дарстває не товарне виробництво (не виробництво товарів на продаж), а задово-

лення потреб сім'ї у конкретних продуктах. Таку стратегію обирають жителі

сільської місцевості, а також жителі міст, які мають земельні ділянки.

3. Пошук додаткової роботи. Основна мета — мати кілька незалежних

джерел доходу, щоб не так гостро відчувати наслідки затримок і невиплати за-

робітної плати. При цьому необхідно мати доволі високу кваліфікацію та мож-

ливість координувати витрату власного робочого часу. Таку стратегію обира-

ють консультанти, експерти, викладачі, письменники, програмісти та фахівці

інших аналогічних професій.

4. Заснування власного бізнесу. Основна мета — відкрити власне підпри-

ємство , зареєструвати його і розпочати діяльність. Однак така діяльність перед-

бачає як фахову підготовку, так і відповідний тип характеру.

5. Тіньова діяльність. Основна мета — мати альтернативні джерела доходів,

ніде незареєстровані і неоподатковані. Це може бути малий бізнес, дрібна тор-

гівля, будівництво і ремонт будинків, нелегальна робота за кордоном, робота

занаймом без контракту. Незареєстрованість дає змогу швидко як розпочина-

ти, так і закінчувати діяльність.

6. Використання соціальних зв'язків. Основна мета — знайти можливість

жити за рахунок допомоги родичів, знайомих, релігійних фондів, держави. До

такої стратегії вдаються люди, які опинилися в скрутних життєвих обстави-

нах, не мають ні роботи, ні доходів.

351

Розділ 12

Наведений перелік стратегій фіксує діапазон можливих варіантів поведін-

ки. Проте у чистому вигляді ці стратегії застосовуються досить рідко. Часто

домогосподарство (і навіть одна людина) використовує декілька стратегій по-

ведінки одночасно.

Отже, успішність адаптації домогосподарства до швидкозмінних умов рин-

ку залежить від уміння обирати найдоцільнішу стратегію поведінки. Однак

при цьому необхідно враховувати, що не завжди сім'я або людина має змогу

зробити вільний вибір з усього окресленого спектра дій через брак або недо-

статність освіти, здоров'я, кваліфікації, досвіду та ін.