2) Стан курсоутворення, який максимально захищає від потрясінь на міжна-

родних валютних ринках і створює оптимальні умови для поступального роз-

витку вітчизняного експорту, широкомасштабного припливу в країну інозем-

них інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи.

Валютна інтеграція — створення регіональних зон, у межах яких забезпе-

чується відносно стійке співвідношення курсів національних валют або посту-

пова заміна їх регіональною валютою, а також спільне регулювання валютних

відносин та єдина валютна політика щодо інших країн. Складовими валютної

інтеграції найрозвиненіших валютних об'єднань є: підтримання ринкового

курсу власної валюти в межах узгодженого паритету; використання як парите-

ту валюти країн-учасниць найсильнішої національної валюти або міжнародної

розрахункової одиниці; створення спільного фонду для надання кредитів краї-

нам-учасницям для підтримання курсу власної валюти; заснування міждержав-

ного органу для грошово-кредитного та валютного регулювання.

590

Глосарій

Валютний ринок — 1) у широкому розумінні — система економічних від-

носин, пов'язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют, платіжних

документів у іноземних валютах та розміщення тимчасово вільних валютних

коштів; 2) з інституційного погляду — сукупність установ і організацій (бан-

ків, валютних бірж, інших фінансових інститутів), що забезпечують функціо-

нування ринкових валютних механізмів.

Валютний союз — один з видів міжнародних валютних систем, представле-

ний групою країн, які встановили межі взаємних коливань курсів своїх націо-

нальних валют і використовують однакові засоби валютного регулювання.

Видатки бюджету — 1) за сутністю — сукупність грошових відносин,

пов'язаних з розподілом і цільовим спрямуванням коштів основного централі-

зованого грошового фонду держави; 2) за змістом — кошти, що спрямовуються

на здійснення програм та заходів, передбачених бюджетом.

Видатки розвитку (капітальні видатки) — фінансування інвестиційної та

інноваційної діяльності.

Виконання бюджету — забезпечення своєчасного і повного надходження

запланованих доходів, а також повного і безперервного фінансування передба-

чених бюджетом заходів.

Викуп боргу із дисконтом на вторинному ринку — скорочення обсягу дер-

жавного боргу через викуп власних боргів із дисконтом (знижкою) на вторин-

ному ринку.

Відкритий пенсійний фонд — недержавний пенсійний фонд, учасниками

якого можуть бути фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.

Внутрішній борг — зобов'язання, що виникають перед внутрішніми кре-

диторами (резидентами).

Внутрішній ринок Європейського Союзу — простір без внутрішніх кор-

донів, де вільний рух товарів, послуг, капіталу, а також вільне пересування

людей забезпечуються відповідно до положень Договору про заснування Євро-

пейського Союзу.

Вчення про фінанси — сукупність теоретичних положень щодо фінансів,

система поглядів на фінанси.

Господарські товариства — підприємства або інші суб'єкти господарю-

вання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання

їх майна та участі в підприємницькій діяльності товариства з метою отриман-

ня прибутку.

Грошові доходи домогосподарств — доходи, які складаються із суми гро-

шових та натуральних (у грошовій оцінці) надходжень, отриманих членами

домогосподарства у вигляді оплати праці (за винятком податку з доходів та

обов'язкових відрахувань), доходів від підприємницької діяльності та само-

зайнятості, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, продажу ак-

цій та інших цінних паперів, надходжень від продажу нерухомості, особистого

та домашнього майна, худоби, сільськогосподарської продукції з особистого

підсобного господарства та продуктів, отриманих у порядку самозаготівель,

591

Глосарій

пенсій, стипендій, соціальних допомог (включно із пільгами та субсидіями

готівкою на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, для відшко-

дування витрат населення на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого

палива, компенсаційних виплат за невикористане право на санаторно-курорт-

не лікування, за пільговий проїзд окремих категорій громадян тощо), грошо-

вих допомог від родичів та інших осіб.

Грошово-кредитна безпека — стан грошово-кредитної системи, який ха-

рактеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ре-

сурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підви-

щення реальних доходів населення.

Державна дотація — кошти, що виділяються з бюджету підприємствам на

покриття їхніх збитків.

Державна субвенція — цільове виділення коштів з бюджету суб'єктам під-

приємницької діяльності на фінансування певних програм і проектів на умо-

вах пайової участі бюджету та отримувача коштів.

Державний цільовий фонд — форма перерозподілу і використання фінан-

сових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб.

Державний борг — 1) сума прямих договірних зобов'язань органів держав-

ного управління перед економічними суб'єктами інших секторів економіки

(резидентами) і зарубіжними кредиторами; 2) сума всіх випущених і непога-

шених боргових зобов'язань держави перед внутрішніми і зовнішніми креди-

торами, а також відсотків за ними (включно із гарантіями за кредитами, що

надаються іноземними позичальниками державним підприємствам).

Державний кредит — сукупність економічних відносин між державою в

особі її органів влади та управління, з одного боку, і резидентами (фізичними

та юридичними особами) та нерезидентами (у тому числі іноземними держава-

ми й міжнародними фінансовими інституціями) — з іншого, при яких держа-

ва традиційно є позичальником (рідше кредитором і гарантом). Розрізняють

внутрішній державний кредит і міжнародний державний кредит. Внутрішній

державний кредит може мати такі форми: державні позики, використання

частини вкладів населення в ощадних установах, грошово-речові лотереї, ви-

користання коштів державного позичкового фонду. У випадку міжнародного

державного кредиту однією зі сторін кредитної угоди є держава, яка може бути

і боржником, і кредитором, або боржником і кредитором одночасно. Найбільш

типовими формами такого кредиту є зовнішні державні позики, забезпечені

випуском цінних паперів, позики, що надаються на підставі угод на двосторон-

ній та багатосторонній основі, державна гарантія.

Державні інвестиції — вкладення за рахунок коштів бюджету чи цільових

фондів в інвестиційні проекти чи соціально-економічні програми.

Державні трансферти — невідплатні і безповоротні платежі з бюджету

юридичним і фізичним особам, не призначені для придбання товарів чи по-

слуг, надання кредиту або виплати непогашеного боргу.

592

Глосарій

Дефіцитне фінансування — забезпечення видатків бюджету за рахунок

державних позик або емісії грошей в умовах дефіциту бюджету.

Дилерська діяльність — укладення професійним учасником фондового

ринку (дилером) договорів з купівлі-продажу цінних паперів від свого імені та

за власний кошт шляхом публічного оголошення цін купівлі або продажу ви-

значених цінних паперів із зобов'язанням придбати або продати ці цінні папе-

ри за оголошеними цінами. Основним доходом дилерів є позитивна різниця

між цінами продажу та купівлі цінних паперів.

Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку — діяльність про-

фесійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі), яка полягає у

створенні організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших

умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій,

проведенні регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими

правилами, централізованому укладенні і виконанні договорів щодо фінансо-

вих інструментів, у тому числі здійсненні клірингу та розрахунків за ними, та

розв'язанні спорів між членами торгівлі.

Діяльність з управління цінними паперами — діяльність, яка провади-

ться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом ви-

значеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінни-

ми паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні

папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та

грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управлін-

ня, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

Діяльність страхових компаній — надання страхових послуг як виду

цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юри-

дичних осіб у разі настання страхових випадків, визначених угодою страхуван-

ня або законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом

сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових

внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Дохід банку — загальна сума коштів, отриманих від активних операцій

(відсотки, доходи і комісія від наданих послуг, доходи від операцій із цінними

паперами, валютою, банківськими металами та інші доходи).

Доходи бюджету — 1) за сутністю — об'єктивне економічне явище,

пов'язане з сукупністю економічних відносин з приводу розподілу та пере-

розподілу ВВП з метою формування основного централізованого фонду грошо-

зих коштів держави; 2) за змістом — усі надходження відповідного бюджету

на безповоротній основі у вигляді податкових і неподаткових платежів, до-

ходів від операцій з капіталом, офіційних трансфертів і доходів державних ці-

льових фондів, включених до бюджету.

Доходи від операцій з капіталом — доходи бюджету у вигляді надходжень

від продажу основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нема-

теріальних активів.

Економічна безпека — сукупність умов і чинників, які забезпечують неза-

лежність національної економіки, її стабільність та сталість, здатність до по-

593

Глосарій

стійного оновлення і самовдосконалення; спроможність держави самостійно

виробляти і здійснювати власну економічну політику, а також визначати та

реалізовувати власні національні інтереси.

Економічний і соціальний комітет Європейського Союзу — інституція,

що представляє інтереси держав — членів ЄС в економічній і соціальній сфе-

рах і здійснює дорадчі функції; надає Комісії та Раді свої висновки щодо запла-

нованих до ухвалення правових актів у випадках, коли консультації з ним є

необхідною передумовою законності ухваленого правового акта. Крім того. Ко-

місія і Рада можуть ухвалювати рішення про додаткові консультації з Еконо-

мічним і соціальним комітетом, що виходять за межі потреб, зазначених у До-

говорі. Основна робота Комітету зводиться до надання фахових висновків з

питань економічного і соціального розвитку ЄС у розрізі таких напрямів: сіль-

ське господарство та його розвиток у розрізі регіонів; економічний та грошово-

кредитний розвиток; зайнятість, соціальна політика і громадянство; зовнішні

відносини; формування єдиного ринку, виробництво та споживання; розвиток

транспорту, енергетики, інфраструктури й інформаційного суспільства.

Екосестейт — наука, яка вивчає теоретико-методологічні засади забезпе-

чення економічної безпеки держави.

Євроакції — акції, які емітуються міжнародними кредитно-фінансовими

інститутами і розміщуються одночасно на різних ринках.

Євробюджет — сукупність економічних відносин з приводу формування і

використання централізованого міждержавного фонду грошових коштів країн

— членів ЄС.

Єврооблігації — боргові цінні папери на пред'явника, що випускаються по-

зичальником (як правило, в іноземній валюті) для отримання довгострокової

позики на євроринку. Дохід за єврооблігацією сплачується один раз на рік, а

погашення відбувається наприкінці строку разовим платежем або упродовж

певного строку із фонду погашення.

Європейська Комісія (Комісія Європейського Союзу) — виконавчий орган

ЄС, до компетенції якого належить переважна більшість ініціатив у сфері фі-

нансів. Відповідно до своїх повноважень Комісія розробляє і пропонує законо-

давчі акти, керує запровадженням політики ЄС, розпоряджається бюджетом,

підтримує зовнішні відносини, забезпечує нагляд та контроль за дотриманням

законів ЄС, вказує шляхи та перспективи розвитку.

Європейська система центральних банків — система, до якої входять Єв-

ропейський центральний банк та центральні банки країн ЄС, створена згідно з

умовами Маастрихтського договору для забезпечення стабільності цін, прове-

дення узгодженої валютної політики країн-учасниць та закордонних валют-

них операцій, розрахункових операцій у межах платіжного балансу та ін.

Діяльність Європейської системи центральних банків ґрунтується на ринко-

вих принципах саморегулювання (співвідношенні попиту і пропозиції на ва-

лютні ресурси, дотриманні вимог вільної конкуренції тощо) і державного та

наддержавного регулювання економіки.

594

Глосарій

Європейський інвестиційний банк — установа, створена у 1958 р. відповід-

но до Договору про Європейське економічне співтовариство, основне завдання

якої полягає у сприянні за допомогою власних ресурсів і доступу на ринок ка-

піталу збалансованому та стійкому розвитку спільного ринку.

Європейський центральний банк — головний елемент Європейської систе-

ми центральних банків. Як юридична особа виконує базові функції, надає кон-

сультації національним державам і наднаціональним органам щодо економіч-

ної оцінки законів та інших юридичних норм ЄС, а також щодо валютної,

цінової політики відповідним органам; його діяльність базується на принципі

незалежності від національних держав та наднаціональних органів у прийнят-

ті рішень.

Загальнодержавні податки — обов'язкові платежі, які встановлюються

найвищими органами влади в державі і є обов'язковими до сплати за єдиними

ставками на всій території України.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — система прав,

обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту за рахунок

грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, надання

бюджетних коштів та інших джерел згідно з чинним законодавством України.

Загрози економічній безпеці — сукупність наявних та потенційно можли-

вих явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних ін-

тересів в економічній сфері.

Застраховані особи — особи, що беруть участь в особистому страхуванні.

Об'єкт їхнього страхового захисту — життя, здоров'я і працездатність. Застра-

хована особа, яка сплачує страхові внески, є одночасно страхувальником.

Зберігач цінних паперів інституту спільного інвестування — банк або

торговець цінними паперами, що отримав дозвіл на депозитарну діяльність із

цінними паперами, які він зберігає від імені та за розпорядженням власника

згідно з депозитарним чи іншим договором.

Зовнішній борг — зобов'язання, які виникають перед іноземними кредито-

рами (нерезидентами).

Інвестиційна безпека держави — 1) рівень національних та іноземних ін-

вестицій (за умови оптимального їх співвідношення), здатний забезпечити

довгострокову позитивну економічну динаміку при належному рівні фінансу-

вання науково-технічної сфери, створення інноваційної інфраструктури та

адекватних інноваційних механізмів; 2) досягнення рівня інвестицій, що дає

змогу оптимально задовольняти поточні потреби економіки в капітальних

вкладеннях за обсягом і структурою з урахуванням ефективного використан-

ня і повернення коштів, які інвестуються, оптимального співвідношення між

розмірами іноземних інвестицій у країну і вітчизняних за кордон, підтриман-

ня позитивного національного платіжного балансу.

Індикатори економічної безпеки — реальні статистичні показники роз-

витку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенден-

ції в економічній сфері.

595

Глосарій

Іноземні облігації — цінні папери, емітовані нерезидентом у національно-

му фінансовому центрі та в національній валюті.

Інститут спільного інвестування — фінансова установа, яка обслуговує

сферу спільного інвестування шляхом забезпечення гарантій прав власності

на цінні папери та захист прав учасників фондового ринку.

Інтелектуальна інвестиція — господарська операція, що передбачає при-

дбання ліцензій, ноу-хау, патентів, підготовку і перепідготовку кадрів тощо.

Інфраструктура фінансового ринку — сукупність установ та організацій,

які обслуговують учасників фінансового ринку з метою підвищення ефектив-

ності здійснюваних ними операцій і забезпечують процес безперервного функ-

ціонування фінансового ринку та вільний рух товарів і послуг на ньому.

Капітальна інвестиція — господарська операція, що передбачає придбан-

ня будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, основних засобів та

нематеріальних активів, які підлягають амортизації (нове будівництво, рекон-

струкція або розширення підприємства, будинків, споруд, призначених для ви-

робництва нової продукції (послуг), виробництво нової продукції (послуг) на

наявних виробничих площах у рамках діючих виробництв і організацій, впро-

вадження нової техніки та діючого виробництва, розроблення нових виробів).

Капітальний борг — загальна сума боргу і відсотків, що мають бути спла-

чені за позиками.

Касове виконання бюджету — приймання та зарахування доходів на ра-

хунки бюджету, зберігання і перерахування коштів з цих рахунків на фінансу-

вання видатків бюджету.

Командитне товариство — господарське товариство, в якому один або де-

кілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність

і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім

своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасни-

ки), а інші учасники (вкладники) — лише своїми внесками.

Комітет регіонів ЄС — консультативний орган, створений у 1993 р., у

рамках Маастрихтського договору, який забезпечує представництво регіо-

нальних та місцевих спільнот у процесі прийняття рішень ЄС (без консульта-

цій з комітетом не вирішуються питання освіти, культури, охорони здоров'я,

фондів регіонального розвитку, проектування транс'європейських мереж).

Комітет регіонів ЄС є дорадчою інституцією, яка здійснює систематизацію та

концентроване представництво регіональних і місцевих інтересів у законо-

творчому процесі ЄС. Завдяки створенню Комітету регіонів регіональні та міс-

цеві органи отримали можливість просувати спільні інтереси та за потреби

представляти і лобіювати їх врахування на рівні Союзу.

Компанія з управління активами інституту спільного інвестування —

як правило, юридична особа, що створюється відповідно до законодавства

України, діяльність якої обмежується тільки управлінням активами одного

або декількох інститутів спільного інвестування (венчурних фондів) і прова-

диться активами на підставі ліцензії.

596

Глосарій

Конвергенція — зближення економічної політики країн, зменшення розри-

ву в показниках економічного розвитку між національними державами, ви-

рівнювання соціально-економічного розвитку країн у рамках інтеграційного

об'єднання.

Конверсія боргу — зміна початкових умов державної позики, зокрема змі-

на строків позики, часу виплати, способу погашення позики, а найчастіше —

зміна величини позикового відсотка (зміна дохідності позик).

Консолідація боргу — зміна умов позики щодо часу її чинності (тривалості)

з можливою зміною величини позикового відсотка, зокрема перетворення ко-

роткострокових державних позик у довгострокові або об'єднання кількох дер-

жавних позик попередніх років в одну позику.

Кооператив — добровільне об'єднання громадян з метою спільного вирі-

шення економічних, соціально-побутових та інших питань (виробничі, спо-

живчі, житлові тощо).

Кошторис бюджетної установи — основний плановий документ, який

надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення

видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною

установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до

бюджетних призначень.

Кошторисне фінансування — виділення державою бюджетних коштів від-

повідно до затверджених бюджетів та бюджетних розписів суб'єктам господа-

рювання (бюджетним установам) на цілі, передбачені їхніми основними фі-

нансовими планами — кошторисами.

Кредитна спілка — неприбуткова організація, заснована фізичними

особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах

з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні

фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної

спілки.

Критерії конвергенції — макроекономічні та інституціональні умови, до-

тримання яких надає право вступу до інтеграційного об'єднання (наприклад,

Європейського валютного союзу).

Ломбард — фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надан-

ня на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних

або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під відсоток та

надання супутніх послуг ломбарду.

Майнове страхування — сукупність видів страхування, об'єктом яких є

майно юридичних і фізичних осіб.

Майнові податки — обов'язкові платежі, які справляються внаслідок на-

явності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та

державній формах власності.

Методологія фінансової науки — система наукових принципів, на основі

яких базується фінансове дослідження, вибираються мета, зміст, сукупність

пізнавальних засобів, методів, прийомів дослідження, що забезпечують отри-

597

Глосарій

мання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про фі-

нансові процеси та явища.

Механізм валютної інтеграції — сукупність валютно-кредитних методів ре-

гулювання, спрямованих на поступовий перехід до вищого ступеня інтеграції.

Механізм забезпечення фінансової безпеки держави — система організа-

ційних та інституційно-правових заходів впливу, спрямованих на своєчасне

виявлення, попередження, нейтралізацію та ліквідацію загроз фінансовій без-

пеці держави.

Механізм фінансового менеджменту — цілісна, взаємопов'язана та взає-

модіюча система рівнів, систем забезпечення, методів, важелів та інструментів

розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень з питань фінансо-

во-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Міжнародна організація — створене на основі міжнародного договору і

статуту для виконання певних функцій об'єднання суверенних держав, яке

має систему постійно діючих органів, володіє міжнародною правосуб'єктністю

і засноване відповідно до міжнародного права.

Міжнародна фінансова інституція — стабільний інститут багатосторон-

ніх міжнародних відносин, що у своїй діяльності виходить за межі однієї краї-

ни і має постійну структуру органів наднаціонального регулювання.

Міжнародна фінансова безпека — комплекс міжнародних умов співісну-

вання домовленостей та інституціональних структур, за яких кожна держа-

ва — член світової спільноти має можливість вільно обирати і здійснювати

свою стратегію соціального, економічного і фінансового розвитку, не зазнаючи

зовнішнього тиску і розраховуючи на невтручання, розуміння та взаємоприй-

нятну і взаємовигідну співпрацю з боку інших держав.

Міжнародний валютний фонд — міжнародна наднаціональна валютно-

кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької устано-

ви 00Н.

Міжнародний ринок банківських кредитів — сфера ринкових відносин, де

здійснюється рух позикового капіталу між країнами на умовах повернення та

платності, формується попит і пропозиція кредитних ресурсів та позикового

капіталу.

Міжнародний ринок боргових цінних паперів — складова міжнародного

ринку кредитних ресурсів і водночас сегмент міжнародного ринку цінних па-

перів, де обертаються фінансові інструменти — коротко- та довгострокові бор-

гові зобов'язання, що засвідчують боргові відносини між кредитором та пози-

чальником.

Міжнародний фінансовий ринок — складова світового фінансового ринку,

надзвичайно розгалужена система акумулювання вільних фінансових ресурсів

та надання їх позичальникам із різних країн на принципах ринкової конку-

ренції.

Міжнародні валютні ринки — міжнародна мережа офіційних центрів, де

відбувається купівля-продаж іноземних валют.

598

Глосарій

Міжнародні ринки титулів (або прав) власності — сфера, де відбуваєть-

ся купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі

підприємств.

Міжнародні фінанси — 1) як економічна категорія — сукупність економіч-

них відносин, опосередкованих рухом валютно-фінансових потоків, що вини-

кають у зв'язку з перерозподілом фінансових ресурсів і капіталу у системі сві-

тового господарства через дію ринкового і неринкового механізмів; 2) за

зовнішньою формою вияву — розгалужена система руху валютно-фінансових

потоків, що виникають між суб'єктами фінансових відносин на міжнародному

і глобальному рівнях; 3) за матеріально-речовим втіленням — сукупність фон-

дів фінансових ресурсів, що утворюються у результаті перерозподільних відно-

син і використовуються для забезпечення безперервності суспільного відтво-

рення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне

значення; 4) з інституційного погляду — сукупність банків, валютних та фон-

дових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово-кре-

дитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і

об'єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.

Місцеві податки і збори — податки та обов'язкові збори, які встановлю-

ються органами влади базового рівня управління згідно з чинним законодав-

ством України та є обов'язковими до сплати на території відповідних адмі-

ністративно-територіальних одиниць і зараховуються в їх бюджети.

Національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини

і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток

суспільства, своєчасні виявлення, нейтралізація реальних та потенційних за-

гроз національним інтересам і запобігання їм.

Національні економічні інтереси — життєво важливі матеріальні, інте-

лектуальні цінності, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація

яких гарантує економічний суверенітет держави, її незалежність у розроблен-

ні економічної політики та реалізації управлінських рішень, стійкість націо-

нальної економіки, її відтворення та прогресивний розвиток.

Незалежний оцінювач майна інституту спільного інвестування —

суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює визначення вартості неру-

хомого майна інституту спільного інвестування під час його придбання або від-

чуження.

Нематеріальні активи — об'єкти права, які не мають матеріальної форми,

можуть бути ідентифікованими (відокремленими від підприємства) та утриму-

ватися підприємством з метою використання протягом більше ніж один рік (або

одного операційного циклу, якщо він перевищує строк в один рік) для вироб-

ництва, торгівлі, з адміністративною метою чи надання в оренду іншим особам.

Неподаткові надходження — доходи бюджету у вигляді надходжень від

власності та підприємницької діяльності, адміністративних зборів і платежів,

некомерційного та побічного продажу, надходжень від штрафів і фінансових

санкцій, інших неподаткових надходжень.

599

Глосарій

Непрямі податки — обов'язкові платежі, які сплачуються платниками

опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує

об'єкта оподаткування, а збільшує ціну товару.

Об'єднання підприємств — господарська організація, утворена з двох або

більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої

діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Об'єкт оподаткування — явище, предмет чи процес, внаслідок наявності

яких сплачується податок.

Оборотний капітал підприємства — грошові кошти і мобільні активи,

що перетворюються на грошові кошти протягом одного виробничого циклу,

які забезпечують неперервність процесу виробництва й обігу та отримання

прибутку від звичайної діяльності.

Обслуговування боргу — комплекс заходів держави з погашення позик,

виплати відсотків за ними (доходу, що сплачується на користь кредитора згід-

но з умовами угоди про позику або про випуск державних цінних паперів),

уточнення і змін умов погашення позик.

Одиниця оподаткування — частина об'єкта оподаткування, стосовно якої

відбувається встановлення нормативів і ставок обкладення, тобто та одиниця,

яка покладається в основу виміру об'єкта оподаткування.

Оперативне управління фінансами — діяльність, пов'язана з необхідніс-

тю втручання в розподільні процеси з метою ліквідації диспропорцій, подолан-

ня недоліків, своєчасного перерозподілу коштів, забезпечення досягнення за-

планованих результатів.

Оперативний лізинг (оренда) — господарська операція, що передбачає на-

дання орендаторові права користування основними фондами на строк, який не

перевищує періоду їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких

фондів їх власнику після закінчення строку лізингової угоди.

Основні засоби підприємства — матеріальні активи, котрі утримує під-

приємство з метою використання у процесі виробництва, надання послуг, зда-

вання в оренду, очікуваний або встановлений строк корисного використання

(експлуатації) яких більше року (або операційного циклу, якщо він довший за

рік) та вартість яких перевищує 1000 грн і поступово зменшується внаслідок

фізичного або морального зносу.

Особисте страхування — галузь страхування, в якій об'єктом страхуван-

ня є життя, здоров'я, працездатність громадян.

Пенсійний фонд — спеціалізована фінансова установа, що займається мо-

білізацією та розподілом коштів пенсійного призначення.

Пенсія — гарантована щомісячна грошова виплата для забезпечення гро-

мадян у старості, а також у випадку втрати годувальника або працездатності.

Пеня — вид фінансової санкції, що застосовується за несвоєчасного вико-

нання грошових зобов'язань і нараховується за кожен день прострочення. Роз-

мір пені встановлюється у відсотках від суми простроченого платежу.

600

Глосарій

Первісна (балансова) вартість основних засобів — історична (фактична)

собівартість необігових активів у сумі грошових коштів або справедливої вар-

тості інших активів, сплачених (переданих) чи витрачених для їх придбання

(створення).

Перевірка — обстеження окремих ділянок фінансово-господарської діяль-

ності підприємств або їх підрозділів на основі документації та видаткових до-

кументів і визначення можливості виправлення виявлених порушень. Наслід-

ки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Перестраховик — страховик, який приймає договір страхування і бере

зобов'язання за ним.

Перестрахувальник — страховик, що передає другому страховику договір

страхування.

Перестрахування — операція між двома страховиками, згідно з якою один

страховик передає від свого імені за певну плату частину ризику з виконанням

всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником іншому страховику.

Повне товариство — господарське товариство, всі учасники якого від-

повідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяль-

ність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за

зобов'язаннями товариства всім своїм майном.

Погашення боргу — виконання боргових зобов'язань перед кредиторами

щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про

позики або номінальної вартості державних цінних паперів.

Податки — обов'язкові платежі, які законодавче встановлюються держа-

вою, сплачуються юридичними та фізичними особами у процесі розподілу та

перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулю-

ються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення ви-

конання державою покладених на неї функцій.

Податки на споживання — обов'язкові платежі, які справляються у про-

цесі споживання товарів, робіт та послуг, сплата яких залежить не від резуль-

татів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання.

Податкова безпека держави — забезпечення оптимального поєднання фіс-

кальних інтересів держави та індивідуальних, корпоративних інтересів плат-

ників податків.

Податкова гармонізація (приведення у стан відповідності, злагодженості)

— вироблення загальної стратегії держав у сфері податкових правовідносин на

відповідному етапі інтеграційної взаємодії, що передбачає координацію подат-

кової політики, систематизацію та уніфікацію окремих податків і податкових

систем країн, які входять до міжнародних регіональних угруповань.

Податкова політика — діяльність держави у сфері встановлення, право-

вого регламентування та організації справляння податків і податкових пла-

тежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.

Податкова робота — діяльність держави, її органів, а також платників

податків у процесі правового регламентування, нарахування, сплати та зара-

601