22. Характеристика вихідної інформації, що використовується для керування перевізним процесом.

Вихідна інформація по суті є - кінцевою продукцією ЕОМ. Основні вимоги до вихідної інформації зводяться до забезпечення користувача даними в зручній для нього формі. Залежно від функціонального призначення і подальшого використання визначається форма видачі, носій і місце видачі інформації. Інформація може видаватися у вигляді таблиць, графіків, документів, наказів і розпорядженні. Технічно інформація видається на перфострічку, перфокарту, на широкий друк, в канал зв'язку(включаючи передачу в іншу ЕОМ), на відео термінальний пристрій. Що стосується користувача, то він може отримати інформацію в зручному для нього місці і зручному виді. Це означає, що інформація до нього може поступити на телеграфний апарат(як правило, рулонного типу) у вигляді роздруку на рулонній стрічці, на широкий друк(АЦПУ), на дисплей. Передбачається комбінована видача, коли інформація видається на дисплей, а користувач сам вибирає, що йому необхідно видати на друк.

При проектуванні форми вихідних документів враховують обмеження, які мають облаштування видачі)} Наприклад, при видачі документів на телетайп довжина рядка не повинна перевищувати знаку, при видачі на АЦПУ — 80 або 128 знаків. Екран дисплея вміщує 12 або 16 рядків завдовжки до 80 знаків. У системі оперативного управління перевезеннями прийнято видавати усі документи з довжиною рядка не більше 64 знаків!]

Існує два основні режими видачі інформації — в регламентованому режимі і за запитом. При регламентованому режимі машина сама визначає, кому і в який час передати повідомлення. Вона також є ініціатором з'єднання ЕОМ з абонентом. У разі коли з яких-небудь причин ЕОМ не може зв'язатися з абонентом, має бути передбачена так звана « альтернативна» видача, т. е. у нормативно-довідковій інформації(НСЙ), що зберігається в ЕОМ, повинно бути вказано, куди слід видавати інформацію, якщо основний абонент не може її отримати. Найбільш досконалим способом спілкування людини з машиною є режим діалогу між машиною і оператором. В цьому випадку оператор дає запит, а машина відповідає. Для того, щоб такий діалог був повноцінним, краще всього використати дисплейну станцію. діалоговий режим має два ступені свого розвитку : перша — «на запити людини ЕОМ відповідає по заздалегідь заготовлених формах, друга — вихідна інформація формується за формою і змістом, запропонованим користувачем в запиті. Використання режиму діалогу накладає певні вимоги до часу реакції системи] Цей час не може бути великим, оскільки тривале очікування стомливе. Час реакції має і технологічне значення. За певних умов великий час реакції може привести до затримок у виконанні технологічних операцій і появи неприпустимої черги в обробці повідомлень. Наприклад, час реакції системи при обробці натурного листа потягу не повинен перевищувати 4-10 с.

При видачі вихідної інформації користувачеві за запитом є ще одна проблема. Не завжди доцільно і необхідно, щоб з будь-якого пункту будь-який оператор міг отримати будь-яку інформацію. У цих випадках вводять так званий режим санкціонованого доступу. Для цього в запиті має бути вказаний певний код-пароль, відомий тільки тим користувачам, яким можна видавати прошену інформацію. У найбільш відповідальних випадках пароль користувача вводиться з картки-жетона.

Програмні засоби дозволяють забезпечити реєстрацію інформації, що поступає і видаваної, і накопичувати необхідні дані для аналізу інформації і обчислювального процесу. Ці дані видаються на відповідні периферійні пристрої ЕОМ і використовуються для управління і раціоналізації інформаційного забезпечення і обчислювального процесу.

Для того, щоб якнайповніше використати можливості обчислювальної техніки для управління перевізним процесом. доцільно детальніше розглянути вихідну інформацію з точки зору визначення можливих обчислювальних послуг, які можуть бути надані користувачеві.

Досвід використання засобів обчислювальної техніки на залізничному транспорті дозволяє сформувати основні функціональні призначення вихідної інформації для систем оперативного управління перевезеннями.

До них відноситься передусім видача закінчених технологічних документів. Мається на увазі, що ЕОМ видає документ, який використовується в технологічному процесі без якої-небудь додаткової роботи з ним. До таких документів відносяться натурний лист потягу, сортувальний листок, програма розпуску складу для ГПЗУ(горочного програмно-задаючого пристрою), довідка для маршруту машиніста, додаток до виконаного графіку руху потягів та ін. Важливо відмітити, що такий технологічний документ по суті є дією, що управляє, сформованою ЕОМ і такою, що направляється виконавцеві або виконавчим пристроям. У міру розвитку можливостей засобів обчислювальної техніки число таких документів збільшуватиметься.

Директивні документи, які видаються ЕОМ у вигляді закінченої вказівки виконавцеві, як правило, планові(наприклад, план підведення потягів до сортувальної станції). Ці документи на відміну від технологічних мають передусім інформаційне значення. Для дії, що управляє, потрібно підтвердження керівника.

-Облікова і звітно-статистична інформація містить дані про/б обліку і звітно-статистичні дані за певні періоди часу. Ця інформація за формою і змістом повинна відповідати прийнятим і затвердженим обліковим і звітно-статистичним документам. У ряді випадків облікова документація ведеться з єдиною метою подальшого складання на її основі звітності. У подібних випадках, у міру розвитку можливостей обчислювальних засобів, доцільно повністю автоматизувати ведення облікових документів і видавати їх на друк тільки у міру потреби.

Інформаційно-довідкові дані, що отримуються з ЕОМ, — найбільш поширений вид вихідної інформації. Можливості обчислювальної техніки дозволяють на основі одних і тих же початкових даних сформувати будь-яку кількість довідок у будь-яких поєднаннях і розрізах. Цю можливість і слід максимально використати для того, щоб користувач міг отримати потрібну йому інформацію в найбільш зручному для цього моменту виді.

Існує ще один вид вихідної інформації. Назвемо цей вид сигнальною інформацією. Істота її полягає в тому, що вона повинна підказати користувачеві, про необхідність виконати деякі дії. З усіх операцій в процесі управління найбільш стомливими для людини є операції стеження за тим, що відбувається. Вони вимагають постійної напруженої уваги від оперативного працівника, і тому передача цих функцій ЕОМ найбільш бажана. У АСУ сортувальної станції, наприклад, може видаватися інформація про закінчення накопичення складу по масі і довжині. З ЕОМ можуть поступати сигнали, застережливі 0 тому, що ті або інші події наближають керований об'єкт до перевищення нормативного рівня. Наприклад, робочий парк вагонів на станції вищий за норму, план підведення потягів не забезпечується числом приймальних шляхів, вивезення формованих потягів не забезпечене достатнім числом локомотивів І Т. Д.