7.3.2. Соціальна інформатика II (80-і рр.)

У 80-х роках у всіх промислово розвитих країнах відбувалася інформатизація матеріального виробництва, під якою розумілося впровадження роботів, гнучких автоматизованих ліній, заводів-автоматів, що працюють за безлюдною технологією, інтегрованих виробничих комплексів і т.д. Національні uнфopмационные ресурси (документоване суспільне знання) стають важливим мірилом суспільного багатства, не тільки економічним, але і політичним фактором, недарма з'явився термін «інформаційний імперіалізм». У документах ЮНЕСКО й інших міжнародних організацій стало використовуватися поняття інформаційна інфраструктура в змісті сукупності технічних засобів, програмно-математичного забезпечення, інформаційних фондів, організацій і кваліфікованих кадрів, що забезпечують задоволення суспільних інформаційних потреб. Нарешті, вчені і політики стали всерйоз обговорювати перспективи переходу окремих країн і всього людства до постіндустріального інформаційного суспільства.

Академія наук СРСР не могла залишитися осторонь від настільки знаменних проявів науково-технічної революції XX століття. У 1983 р. у її складі було створене Відділення інформатики, обчислювальної техніки й автоматизації, був організований академічний Інститут інформатики (поряд з Інститутом кібернетики). Концепції інформатики як наукової дисципліни, висунуті в 70-і роки, не були прийняті в увагу, а завоювала визнання академіків запозичена у Франції комп'ютерне трактування інформатики.

У комп'ютерній інформатиці утворилися дві концепції, що частково збігаються, але власне кажучи зводи не друг до друга:

• розуміння інформатики як комплексної наукової й інженерної дисципліни, що вивчає всі аспекти проектування, реалізації й експлуатації комп'ютеризованих інформаційних систем;

• трактування інформатики як науки, що розробляє методологію побудови інформаційних моделей і їхнього дослідження засобами обчислювальної техніки.

Істотне розходження між цими концепціями полягає в тім, що перша допускає онтологизацию інформації, а друга відносить поняття інформації до моделі, а не до оригіналу. Спільність обох концепцій полягає в тому, що вони, так само як і кібернетика не вимагають фундаментального прояснення сутності інформації, задовольняючи інтуїтивно зрозумілим ототожненням інформації із сигналами, даними, зведеннями.

До відомої межі можна успішно працювати в області інформаційного моделювання, не задумуючись про природу інформації, подібно тому як електротехніки не турбуються про природу електрики. Але при подальшому поглибленні, особливо при спробах моделювати інтелектуальну діяльність, з чим зштовхнулися розроблювачі штучного інтелекту, довелося відмовитися від «інформаційної безтурботності» і задуматися над сутністю знання, розуміння, мислення, що ховалися за інформацією.

15 липня 1988 р. Політбюро ЦК КПРС під керівництвом М.С. Горбачова прийняло постанову «Про розробку концепції інформатизації суспільства». Малося на увазі широке поширення інформаційної техніки у всіх областях народного господарства. Проблематика інформатизації стала надзвичайно популярної. В.А. Копылов, що спеціально вивчав питання, прийшов до висновку, що існують три рівноправних розуміння інформатизації:

• Процес створення й удосконалювання інформаційного суспільства.

• Процес підвищення ефективності використання інформації в державі і суспільстві на основі перспективних інформаційних технологій.

• Процес формування инфосферы²⁰ .

Головними технічними засобами інформатизації служать персональні комп'ютери і засоби телекомунікації. Досягнення інформатизації виміряються масштабами впровадження інформаційних технологій в усі сфери суспільного й особистого життя. По суті справи терміни «інформатизація» і «комп'ютеризація» рівнозначні. Якщо математичний^-техніко-математичні аспекти інформатизації стали предметом комп'ютерної інформатики, то не менш важливі соціальні аспекти, і насамперед — проблематика формування інформаційного суспільства, виявилися «безхазяйними».

У цей момент А.Д. Урсулом була висунута концепція соціальної інформатики II, предметом якої стали взаємодію суспільства й інформаційно-комп'ютерної техніки, закономірності і тенденції цієї взаємодії²¹ .

Як прикладну область СИ II бачилася задача «раціональної гуманістичної орієнтації інформатизації» для того, щоб глобальне впровадження нових інформаційних технологій служило в благо, а не на шкоду людству. Тут мова йде не про загальну теорію інформаційного обслуговування, як у випадку із СИ I, а про масове і глобальне використання інформаційних технологій у всіх видах людської діяльності.

Виходячи з предмета і прикладних задач соціальної інформатики II, її варто віднести до приватних соціально-філософських теорій.