3. Гірниче виробництво та екологія

Сьогодні проблеми екології охопили всі країни та континенти, торкнулися інтересів та потреб кожного мешканця на планеті, набули загального, глобального характеру. Цей стан обумовлений низкою обставин, з числа яких слід виділити основні:

• співвідношення за масштабами прояву та ступеня впливу на навколишнє середовище процесів та виробництв, які створюються руками та волею людини, з природними процесами, які протікають у природі;

• в забрудненні навколишнього природного середовища значна частка припадає на мінерально-промисловий комплекс.

Вплив гірничого виробництва на природне середовище починається з геологорозвідувальних робіт.

Тут можна виділити такі види порушень навколишнього середовища:

• геомеханічні (зміни природної структури гірського масиву, рельєфу місцевості, поверхневого шару землі, ґрунтів, у тому числі вирубування лісів, деформація поверхні);

• гідрогеологічні (зміна запасів, режиму руху, якості та рівня ґрунтових вод, водного режиму ґрунтів, винесення у ріки та водойми шкідливих речовин з надр землі);

• хімічні (зміна складу і властивостей атмосфери та гідросфери, в тому числі й підкислення, засолення, забруднення вод, збільшення фітотоксич­них елементів у воді та повітрі);

• фізико-механічні (забруднення повітря, його підігрів, зміна властивостей ґрунтового покриву та інше);

• шумове забруднення, вібрація ґрунту та гірського масиву, викиди породи при вибухах; погіршення прозорості атмосфери та інші можливі явища, які супроводжують гірничі розробки, негативно впливаючи на навколиш­нє середовище.

4. Забезпечення повноти вилучення запасів корисних копалин з надр

Методи, що застосовуються для видобутку мінеральної сировини, та економічні фактори дозволяють здійснювати лише часткове вилучення багатьох корисних копалин. На ряді шахт при розробці родовищ у надрах залишається значна кількість вугілля, залізної руди, кольорових металів, калійних солей та інших видів сировини.

При видобутку вугілля залишаються в надрах від 20 до 45 % його розвіданих запасів, чорних металів біля 20-25 %, руд кольорових металів 20 % і більше. При видобутку нафти невилученою залишається більша частина запасів, що коливається від 55 до 70 %.

Підвищенню повноти вилучення сировини найбільше сприяє відкритий, кар'єрний спосіб розробки родовищ, на розвиток якого орієнтується гірнича промисловість. Розмір втрат при цьому знижується до 3-8 % і лише для складних родовищ досягає 10-12 %.

Найпоширенішим типом порушень земної поверхні є відвали. їх техногенні форми дуже різноманітні:

• конічні,

• гребенеподібні,

• плоскі,

• платоподібні.

Іншим типом порушень є прогини та провали земної поверхні, що утворюються над шахтними полями, а також власне котловани кар'єрів. Серед останніх виділяються:

• мульдоподібні з пологими схилами,

• циркоподібні,

• трапецієподібні,

• сухі

• такі, що затоплюються підземними та поверхневими водами.

Найважливішими етапами відновлення порушених земель є гірничотехнічна та біологічна рекультивація.

Гірничотехнічна рекультивація передбачає гасіння териконів, формування плоских відвалів, згладжування схилів, створення терас, засипання понижень.

Біологічна рекультивація включає в себе заходи по відновленню ґрунтів або створенню на породних відвалах умов, що можуть забезпечити їх родючість.