- •Частина 1. Програма навчальної дисципліни
- •1. 1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Програмний матеріал блоків змістових модулів Змістовий модуль 1. Загальна гідрологія
- •Змістовий модуль 2. Гідрометрія
- •Частина II. Конспект лекцій та методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни Змістовий модуль 1.
- •1.1. Гідрологія як наука. Завдання гідрології у вирішенні водогосподарських проблем
- •1.2. Водні ресурси земної кулі та України
- •1.3. Кругообіг води в природі. Водний баланс земної кулі та України
- •Тема 2. Річкові системи та річкові басейни, їхні морфометричні характеристики
- •2.1. Гідрографічна мережа. Річкові системи
- •2.2. Річковий басейн. Морфологічні характеристики річкового басейну
- •2.3. Структура річкового русла. Русло в плані
- •Поперечний nepepіз русла та його морфометричні характеристики
- •Поздовжні профілі річок
- •Тема 3. Режим стоку річок
- •3.1.Поняття про режим вод суші. Одиниці вимірювання стоку
- •3.2. Поняття про живлення річок
- •3.3. Фази річкового стоку
- •Типові гідрографи стоку. Розчленування гідрографів
- •3.4. Фактори річкового стоку
- •3.5. Водний баланс річкового басейну
- •Тема 4. Термічний та льодовий режим річок
- •Тема 5. Твердий стік
- •5.1. Формування річкових наносів
- •5.2. Механізм переміщення наносів
- •5.3. Режим стоку наносів
- •5.4. Стік розчинених речовин
- •5.5. Селеві потоки
- •5.6. Деформація русла. Руслові процеси
- •Тема 6. Озера та водосховища
- •6.1. Загальні відомості про озера та водосховища
- •6.2. Типи озер
- •6.3. Морфометричні характеристики озер
- •6.4. Водний баланс озер та їхній вплив на режим річкового стоку
- •6.5. Термічний та льодовий режим озер
- •6.6. Біологічні процеси, що протікають в озерах
- •Тема 7. Болота
- •7.1. Причини утворення боліт та болотних масивів
- •7.2. Класифікація боліт
- •7.3. Характерні стадії розвитку болотних масивів
- •7.4. Гідрологічна роль боліт
- •Тема 8. Гідрологічна мережа. Водний кадастр
- •8.1. Організація гідрологічної мережі
- •8.2. Водний кадастр, його видання
- •Змістовий модуль 2. Гідрометрія
- •Тема 9. Вивчення режиму коливання рівнів води.
- •9.1. Типи водомірних постів
- •9.2. Обсяг роботи і строки проведення спостережень на водомірному посту
- •9.3. Обробка водомірних спостережень
- •Тема 10. Промірні роботи
- •10.1. Прилади, що використовуються при промірних роботах
- •10.2. Способи проведення промірних робіт
- •10.3. Обробка матеріалів промірних робіт
- •Побудова поперечного профілю і визначення морфометричних характеристик русла
- •Тема 11. Швидкості течії води
- •11.1. Поняття про миттєву та місцеву швидкості.
- •11.2. Характер розподілу швидкостей в потоці.
- •11.3. Методи вимірювання швидкостей течії води
- •11.4. Вимірювання швидкостей течії води гідрометричними поплавками.
- •11.5. Гідрометричні млинки
- •Тарування гідрометричних млинків
- •11.6. Гідрометричні трубки
- •11.7. Батометри – тахіметри
- •Тема 12. Витрати води
- •12.1. Метод «швидкість - площа». Модель витрати
- •12.2. Вибір ділянки річки для вимірюваннявитрат води і визначення напрямку гідрометричного створу
- •12.3. Вимірювання швидкостей гідрометричними млинками
- •12.4. Вимірювання витрат води поверхневими поплавками.
- •12.5. Обчислення витрат води, виміряних гідрометричним млинком
- •12.6. Визначення витрат води, при вимірюванні швидкостей поверхневими поплавками
- •12.7. Визначення витрат води за площею живого перерізу і середньою швидкістю потоку
- •12.8. Визначення витрат води способом змішування
- •Тема 13. Криві витрат води
- •13.1. Побудова кривої води при однозначній залежності між витратою і рівнем води
- •13.2. Екстраполяція кривої витрат води.
- •Тема 14. Витрата наносів
- •14.1. Визначення стоку завислих наносів
- •Обчислення витрат завислих наносів
- •Обчислення стоку завислих наносів
- •14.2. Визначення стоку донних наносів
- •Визначення витрат і підрахунок стоку донних наносів
- •14.3. Вивчення стоку розчинених речовин
- •Обчислення витрат і стоку розчинених речовин
- •Частина III. Зміст практичних занять та розрахунково-графічної роботи Практичні заняття
- •Змістовий модуль 2. Гідрометрія
- •4.2. Тести для контролю знань
- •4.3. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Шкала оцінювання в кмсонп та ects
- •Рекомендована література для самостійної роботи
- •Тема 13. Криві витрат води 125
- •Тема 14. Витрати наносів 131
9.2. Обсяг роботи і строки проведення спостережень на водомірному посту
Пункт, обладнаний пристроями і приладами для спостережень за гідрологічним режимом вод, називається гідрологічним постом або гідрологічною станцією. Станція відрізняється від поста більшим обсягом спостережень.
При розміщенні водомірних постів для вивчення гідрологічного режиму водних об’єктів і території в цілому необхідно намагатися, щоб можливі зміни гідрологічних характеристик в часі і на території були б вивчені при найменшому числі пунктів стаціонарних спостережень.
Основними строками сполстережень за рівнями води є 8-а і 20-а год за місцевим часом. У меженний період, коли рівні води змінюються мало, спостереження можна проводити лише один раз на добу – о 8-й год. Під час повені і паводків, крім 8-ї і
20-ї год, спостереження ведуть ще і в додаткові строки через однакові проміжки часу – через 2, 4, 6, іноді через 8 год.
Температуру води вимірюють щодня о 8-й і 20-й год, а на постах з одностроковим спостереженням – о 8-й год. Спостереження за температурою води в річці починають навесні з появою відлиг і припиняють восени через 3-5 діб після встановлення сталого льодоставу. На річках з несталим льодовим режимом спостереження за температурою проводять безперервно.
За льодовими явищами спостерігають від появи первинних льодових утворень восени і до закінчення льодоходу навесні.
Узимку на річках, де спостерігаються льодові явища, вимірюють висоту снігу на льоду, товщину останнього і шуги. Місце для вимірювання вибирають у створі поста посеред річки там, де товщина льоду характерна для всієї ділянки річки. Це місце вибирають у результаті льодомірних зйомок. Товщину льоду на річках із сталим льодовим покривом вимірюють кожного 1-0го, 20-го числа і в останній день місяця. На річках з можливими відлигами, а також на інформаційних постах товщину льоду вимірюють 5-го, 10-го, 15-го, 20-го, 25-го числа і в останній день місяця.
9.3. Обробка водомірних спостережень
Розрізняють первинну і спеціальну обробку водомірних спостережень. Первинна обробка водомірних спостережень проводиться щодня спостерігачем поста і полягає в приведенні рівнів води до нуля графіка і обчисленні середнього рівня за добу. Для цього до відліку рівня води по постійній рейці рейкового поста (або переносній рейці пальового поста) додають різницю між відмітками нуля спостережень і нуля графіка (приводку).
За даними рівнів води за окремі строки спостережень обчислюють їхні середньодобові значення. Якщо рівні води на протязі доби вимірювалися через рівні проміжки часу то середньодобовий рівень обчислюють як середню арифметичну величину, в противному випадку – як середньозважену величину. Обчислення середнього рівня води за місяць провадиться за даними середньодобових рівнів. Потім з усіх даних строкових спостережень вибирають максимальний і мінімальний рівні за місяць і відповідні їм дати. Обробка зазначених даних проводиться у книжці для запису водомірних спостережень.
Після перевірки цих книжок на гідрологічній станції дані про рівні води з них переносять до річної таблиці щоденних рівнів води. Середній рівень води за рік обчислюють за середньомісячними величинами, а найвижчий і найнижчий рівні за рік вибирають з максимальних і мінімальних рівнів за місяць.
За даними річної таблиці щоденних рівнів води будують графік коливання рівнів води (рис. 19).
Спеціальна обробка рівнів води включає визначення характерних рівнів, побудову графіків зв’язку відповідних рівнів так кривих повторюваності і тривалості стояння рівнів води. Рівні на сусідніх водомірних постах, які характеризують одну й ту саму фазу (максимальні на підйомі, мінімальні на спаді та ін.) режиму рівнів річки, називають відповідними.
Відповідні рівні на верхньому і нижньому постах можуть спостерігатися в різні дні. Невідповідність у часі залежить від тривалості добігання води між постами.
Графік зв’язку відповідних рівнів представлений на рис. 18
На основі цього графіка за рівнями води одного поста можна відновити рівні, яких бракує, іншого поста. Графіки зв’язку відповідних рівнів використовують також для прогнозу рівнів води нижнього поста за спостережуваними рівнями верхнього поста.
При проектуванні ГТС і використанні річок для зро-шування, судноплавства, лісосплаву тощо потрібно знати повторюваність (частоту) рівнів певної висоти і тривалість (забезпеченість) їх у потрібних висотних межах протягом навігаційного, вегетаційного, зимового або будь-якого іншого періоду року.
Рис. 18. Графік зв’язку відповідних рівнів води
Для цього рівні води піддають спеціальній статистичній обробці і за одержаними даними будують криві повторюваності та тривалості рівнів води (рис.19).
Вихідними даними для побудови кривих повторюваності та тривалості є річна таблиця середньодобових рівнів. Розрахунки координат цих кривих ведуть в наступному порядку. Спочатку визначають амплітуду коливання рівнів води на протязі року, як різницю між найвищим і найнижчим рівнем води. Далі амплітуду розбивають на рівні інтервали, починаючи з найвищого рівня. Останній інтервал може відрізнятися від попередніх. Загальна кількість інтерваліва повинна бути не меншою 10-12. Далі визначають число днів стояння рівнів води в кожному інтервалі за кожний місяць. Сума числа днів стояння рівнів води за кожний місяць (сума по вертикалі) повинна дорівнювати числу днів в місяці. Складаючи числа днів стояння за кожний інтервал (сума по горизонталі) отримаємо повторюваність рівнів води. Розрахунки координат кривих повторюваності (частоти) та тривалості (забезпеченості) ведуть за таблицею 5.
Для побудови кривих повторюваності (частоти) та тривалості (забезпеченості) (рис. 19) на осі координат відкладають вибрані інтервали, а на осі абсцис – дні та проценти. Необхідно мати на увазі, що при побудові кривої повторюваності (частоти) обчислені в табл. 1 значення відкладають для середини відповідного інтервалу, а при побудові кривої тривалості (забезпеченості) – для кінця інтервалу. Повторюваністю називається число днів за розрахунковий період, коли спостерігався рівень в даній висотній зоні (інтервалі). Повторюваність розрахована у відсотках від тривалості розрахункового періоду, називається частотою. Тривалістю називається число днів за розрахунковий період, коли спостерігався рівень вищий або рівний даному. Тривалість розрахована у відсотках від тривалості періоду називають забезпеченістю.
Далі визначають модальний та медіальний рівні, верхній та нижній квадрильянні рівні.
Модальний рівень – це значення змінної, яке відповідає найбільшій частоті.
Медіанний рівень – це значення змінної, яке ділить ряд на дві рівні частини.
Верхній квадрильярний рівень – відповідає забезпеченості 25 %.
Нижній квадрильярний рівень – відповідає забезпечен6ості 75 %.
Таблиця 5.
Відомість повторюваності (частоти) і тривалості (забезпеченості) стояння рівнів води на р.______ біля п._________ за 19_____ рік
Інтервали рівнів, см |
Число днів стояння рівнів в інтервалах (по місяцях) |
Повторюва-ність (частота) |
Трива-лість (забезпече-ність) |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
дні |
% |
дні |
% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 19. Графік коливань рівня води (а), криві повторюваності (частоти) і тривалості (забезпеченості) рівнів води (б):
1 – частота коливання рівнів; 2 – забезпеченість рівнів
