15.Властивості позитивного характеру

Властивості позитивного характеру:

- Моральна вихованість характеру. Вона характеризує людину з боку спрямованість і форми поведінки.

- Повнота характеру. Вона свідчить про різнобічності прагнень і захоплень людини, різноманітності діяльності.

- Визначеність характеру. Вона виражається в стійкості поведінки.

- Сила характеру. Це енергія, з якою людина переслідує поставлені перед собою цілі

- Твердість характеру. Вона проявляється у послідовності дій і завзятості людини, у свідомому відстоюванні поглядів і прийнятих рішень.

- Врівноваженість характеру. Це найбільш оптимальне для діяльності і спілкування з людьми співвідношення стриманості та активності.

18.Поняття про здібності. Загальна структура здібностей.

Здібності – індивідуально-психологічні властивості людини, її інтелекту, що виявляються в навчальній, трудовій, особливо науковій та іншій діяльності і є необхідною умовою її успіху. Отже:

- здібності відносяться до такого компоненту психіки, як властивості, оскільки є стабільними і тривалими в часі;

- мають індивідуальний характер, оскільки є різними у різних людей як за видами, так і за рівнем розвитку;

- це психічні властивості, оскільки для їх вияву потрібні психічні, а не фізичні якості людини (так, для гарного піаніста важливим є музичний слух, а не форма пальців);

- дані властивості є умовою успішного виконання діяльності. Таким чином, коло індивідуально-вар'юючих особливостей людини обмежується лише тими, які забезпечують ефективний результат (тому до здібностей не потрапляють особливості темпераменту або характеру, хоча вони також є індивідуально-психічними властивостями)

Структура: задатки, знання, вміння, навички. Види: 1) загальні – виявл в усіх видах діяльності 2) спеціальні – у спец видах діял.

19. Вияви здібностей особистості

Розвиток сучасної педагогічної науки спрямований на диференціацію навчання. Метою диференційованого навчання є сприяння формуванню індивідуальності кожної дитини через виявлення та розвиток здібностей, на основі природних задатків. У зв’язку з цим перед педагогічною наукою виникають все нові і нові питання, які потребують розгляду. Одне з таких питань – це виявлення задатків, здібностей дитини як умови ефективності профільного навчання. Проблема визначення та виявлення здібностей – одвічний предмет дискусій. Вона неоднозначна і багатогранна. Існує безліч науково – теоретичних підходів і кожна теорія, відповідно, базується на своєму визначенні поняття “здібності”. Cучасна психологічна наука виходить з тих позицій, що кожна людина від природи має задатки до певного виду діяльності. Визначальну роль у процесі розвитку здібностей, на основі задатків, відіграє середовище, суспільство. До того ж надзвичайно важливі у розвитку здібностей відіграють вольові зусилля особистості. У загальні включають ті здібності, які визначають успіхи людей в різних видах діяльності, наприклад, розвинена пам’ять, увага, розвиток дрібної моторики руки та інші. Спеціальні ж здібності визначають успіхи людини у специфічних видах діяльності, для здійснення яких необхідні особливі задатки та їх розвиток. До таких здібностей можна віднести технічні, математичні, лінгвістичні, художні та спортивні. Спеціальні здібності органічно пов’язані із загальними.