Тема 8. Взаємодія “народного” та церковного компонентів

трирівневого мовнокультурного простору (3 год.)

Початок ХІІІ ст.: підготовка до антикуртуазного реваншу. Куртуазія: від гри до пародії? Андре Капеллан: “тиск системи” на куртуазний кодекс.

Взаємодія “верху” й “низу”: exempla. Мішані жанри: “Чудеса богоматері”. Багатовимірна символіка бестіаріїв.

“Роман про лиса”: традиції тваринного епосу. Фабліо і шванки.

Міста і університети. Специфіка образу “привласненої” античності в латиномовній студентській поезії (ваганти).

На шляху до зрілої схоластики.

Література:

1. Вернер Садовник. Крестьянин Гельмбрехт. – М., 1971.

2. Гуревич А. Я. Средневековой мир: культура безмолвствующего большинства. – М., 1990.

3. Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников (Еxempla XIII века). – М., 1989.

4. Даркевич В.П. Народная культура средневековья. – 1988.

5. Карсавин Л.П. Монашество в средние века. – М., 1992.

6. Костюхин Е.А. Типы и формы животного эпоса. – М., 1987.

7. Малые жанры старофранцузской литературы. – К., 1995.

8. Михайлов А.Д. Старофранцузская городская повесть (фаблио) и вопросы специфики средневековой пародии и сатиры. – М., 1986.

9. Рациональность и семиотика дискурса. – К., 1994.

10. Роман о лисе. – М., 1988.

11. Fabliaux. – Paris, 1978.

12. ThÈatre comique au Moyen Age. – Paris, 1972.

Тема 9. Зародки нового часу в надрах культури хііі ст. (2 год.)

Накопичення “протобуржуазних” компонентів у культурі середньовіччя. Зміна уявлень про час. Від “бухгалтерської символіки” до “бухгалтерії потойбічного світу”: зародження уявлень про чистилище. Модифікації функціональної схеми суспільства (“третій стан”). Зріла схоластика. Симетрія структур “цього” і “того” світу. Від рицарської алегорії до міської дидактики: “Роман про Розу”.

Література:

1. Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993.

2. Жизнеописания трубадуров. – М., 1993.

3. Карсавин Л.П. Монашество в средние века. – 1992.

4. Ле Гофф Ж. С небес на землю//Одиссей. Человек в истории. 1991. – М., 1991. - С. 25 – 47.

5. Le Goff J. La Naissance du Purgatoire. – Paris, 1981.

6. Le Goff J. La Bourse et la vie. – Paris, 1986.

Тема 10. “Осінь середньовіччя” (2 год.)

Формалізація куртуазного ідеалу в XIV-XV ст. Стилізація життя. Конвенціональність символіки; алегоризм. “Реалізм” і риторична деталізація. Розробка теми смерті. Церква і відьми.

Література:

1. Хейзинга Й. Осень средневековья. – М., 1983.

2. Эрши А. Живопись интернациональной готики. Будапешт, 1984.

3. Antoloqie poÈtique franÁaise. Moyen Age 2. – Paris, 1974.

4. Le Roman de la Rose. – Paris. 1974.

5. Martindale A. Gothic Art. – London, 1977.

Тема 11. Підсумки середньовіччя. Поняття проторенесансу (4 год.)

Підсумки епохи в творчості Данте Аліг'єрі. Структура потойбічного світу (“Божественна комедія”). Ієрархія мов культури. (“Про народне красномовство”). Політичний універсалізм (“Монархія”). Теорія алегоричної інтерпретації тексту (Лист до Кан Гранде делла Скала).

Проторенесанс: зародження горизонтальної культурної двомовності, нарівні з “готичною вертикаллю”. “Ціцероніанство” Петрарки. Рецидиви середньовіччя у Бокаччо. Протиставленість “відродженої” античності “привласненій” античності середньовіччя.

Джефрі Чосер: повернення до Боеція?

Література:

1. Алексеев М.П. Литература средневековой Англии и Шотландии. – М., 1984. – С. 187 – 217.

2. Античное наследие в культуре Возрождения. – М., 1950.

3. Гарднер Дж. Жизнь и время Чосера. – М., 1986.

4. Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1950.

5. Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968.

6. Семчинський С.В. Трактат Данте: про мову чи красномовство?//Мо-вознавство. – 1996. - № 5._ С. 58 – 63.

7. Собуцький М.А. Мовно-культурний простір західноєвропейського середньовіччя. – К., 1997.

8. Хлодовский Р.И. Заметки о стиле Данте//Дантовские чтения. 1976. – М., 1976. – С. 44 – 70.

9. Хлодовский Р.И. Декамерон: поэтика и стиль. – М., 1982.

10. Чосер Дж. Кентерберийские рассказы. – М., 1946.

11. Montanelli I. Dante e il suo secolo. – Milano. 1872.

Семінарське заняття № 1. Що таке культура середніх віків? (2 год.)

1. Проблеми визначення культури середніх віків.

2. Комплексне визначення середньовічної культури.

3. Універсалізм та символізм середньовічної картини світу.

4. Методологічні проблеми розуміння середньовічної культури.

Література:

1. Бицилли П.М. Элементы средневековой культуры. – СПб., 1995.

2. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М., 1984.

3. Карсавин Л.П. Культура средних веков. – К., 1995.

4. История всемирной литературы. – М., 1984. – т.2. – С. 7 – 22.

5. Собуцький М.А. Мовно-культурний простір західноєвропейського середньовіччя. – К., 1997.

Семінарське заняття № 2. Між античністю й середніми віками (2 год.)

1. Культурологічний зміст опозиції “язичництво-християнство” часів пізньої Римської імперії.

2. Постать Ієроніма. “Ціцеріанство”; “Вульгата”.

3. Внесок Августина у формування середньовічної культури.

Література:

1. Августин. Сповіді. – К., 1996.

2. Гаспаров М.Л. Поэзия риторического века//Поздняя латинская поэзия. – М., 1982. – С. 5 – 34.

3. Зелинский В.Ф. Цицерон в истории европейской культуры//Зелинский В.Ф. Возрожденцы. – СПб., 1997. – С. 23 – 64.

4. История всемирной литературы. – т.2. – М., 1984. – С. 441 – 446.

5. Уколова В.И. Античное наследие и культура раннего средневековья. – М., 1989. – С. 145 – 168.

Семінарське заняття № 3. Вирішальний поворот до середньовічного

типу культури (2 год.)

1. Канон “сімох вільних мистецтв”.

2. Боецієва спадщина: питання про універсалії.

3. Від пізнання до готового знання: Ісідорові “Етимології”.

4. Становлення монастирів в Західній Європі.

Література:

1. Боэций. “Утешение философией” и другие трактаты. – М., 1990.

2. Гусейнов Г.Ч. Истолкование мифологии на рубеже античности и средневековья: из книги латинского грамматика V-Viвв.// Античность как тип культуры. – М., 1988. – С. 325 – 333.

3. Добиаш-Рождественскаяо О.А. Духовная культура Западной Европы IV-XI вв.//Добиаш-Рождественская О. А. Культура западноевропейско-го средневековья. – М., 1987. – С. 156 – 176.

4. Уколова В.И. Античное наследие и культура раннего средневековья. – М., 1989.

5. Уоллес-Хедрилл Дж.-М. Варварский запад: Раннее Средневековье. – Спб., 2002. – с. 31 – 119.

Семінарське заняття № 4. Що таке “Каролінгський “ренесанс”? (2 год.)

1. Передумови “відродження античності” межі VІІІ-ІХ ст.

2. Культурологічний зміст “привласнення” елементів античної культури в надрах сереньовічного культурного типу.

3. Типологічні відмінності Каролінгського “відродження” від пізнішого Ренесансу ХІV-ХVІ століть.

Література:

1. Зарубежная литература зарубежных веков. Хрестоматия. – Вып. 1. – М., 1974. – С. 11 – 32.

2. Левандовский А. Карл Великий: через Империю к Европе. – М., 1994.

3. Таривердиева М.А. Латинский язык в системе средневекового образования//Acta antiqua. - 1979. – 27. – З. 273 – 284.

4. Собуцький М.А. Мовна і культурна свідомість західноєвропейських “ренесансів” і динаміка альтернативних ментальностей//Філософська і соціологічна думка. – 1991. - № 4. – С. 101 – 112.

5. Уоллес-Хедрилл Дж.-М. Варварский запад: Раннее Средневековье. – Спб., 2002. – с. 120 – 189.

Семінарське заняття № 5. Зіставна характеристика культур латинського

Заходу й Візантійського Сходу (2 год.)

1. Взаємодії та взаємовпливи. “Ареопагітики”.

2. Типологічні збіги. “Суми” знань (Іоанн Дамаскін).

3. Типологічні відмінності. Форми засвоєння античної спадщини.

Література:

1. Культура Византии. Вторая половина VІІ-ХІІ вв. – М., 1989. – С. 11 – 152.

2. Проблемы литературной теории в Византии и латинском средневековье. - М., 1986.

3. Собуцький М.А. Дві імперії – спільне та особливе//Філософська і соціологічна думка. – 1996. - № 5-6. – С. 156 – 189.

4. Удальцова В.В. Византийская культура. – М., 1988. – С. 78 – 109.

Семінарське заняття № 6. Епос в системі європейської культури (2 год.)

1. Культурологічна характеристика ранніх германських епосів.

2. “Пісні про Роланда” – представник романської епічної статики ХІ ст.

3. Подальша доля епічних форм культуротворчості. Поняття циклізації.

Література:

1. Ауэрбах Э. Мимесис. – М.; СПб.; 2000. – с. 84-106.

2. Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. – М., 1975.

3. Волкова В.Ч. Эпос Франции. – М., 1984.

4. История всемирной литературы. – Т. 2. – М., 1984. – С. 459 – 491, 516 – 529.

5. Песнь о Роланде. Коронование Дюдовика. Нимская телега. Песнь о Сиде. Романсеро. – М., 1976. – С. 27 – 146.

6. Попова Т.В. Византийский народный и книжный эпос//Византийская литература. – М., 1974. – С. 71 – 121.

Семінарське заняття № 7. Крок від “першого” до “другого”

середньовіччя (2 год.)

1. Абат Сугерій: від “Ареопагітик” до готичної архітектури.

2. Пролблема “ренесансу” ХІІ ст.

3. Чи була реалістичною “схема трьох станів”?

4. Трирівневе членування мовнокультурного простору зрілого середньовіччя.

Література:

1. Данилова И.Е. Искусство средних веков и Возрождения. – М., 1984. – С. 67 – 68.

2. Дюби Ж. Европа в средние века. – Смоленск, 1994.

3. Горнунг Б.В. Существовал ли “Ренессанс ХІІ века”?//Историко-философские исследования. – М., 1967. – С. 272 – 282.

4. Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа “Анналов”. – М., 1993.

5. Морисон С. Крестоносцы. – М., 2003.

6. Роман о семи мудрецах. – М., 1989.

7. Собуцький М.А. Мовно-культурний простір західноєвропейського середньовіччя. – К., 1997.

8. Флори Ж. Идеология меча. – СПб., 1999.

9. Martindale A. Gothic Art. – London, 1977.

Семінарське заняття № 8. Особливості куртуазної субкультури (2 год.)

1. “Мова культури” трубадурів.

2. Світ “артуріани”рицарських романів.

3. Інтеріоризація конфлікту і зародки особистісного світосприйняття.

4. Подальша доля рицарських романів.

Література:

1. Ауэрбах Э. Мимесис. – М.; СПб.; 2000. – с. 107-122.

2. Кретьен де Труа. Эрек и Энида. Клижес. – М., 1980.

3. Мейлах М.Б. Язык трубадуров. – М., 1976.

4. Мелетинский Е.М. Средневековый роман: происхождение и классические формы. – М., 1983. - С. 99 – 137.

5. Михайлов А.Д. Французский рыцарский роман и вопросы типологии жанра в средневековой литературе. – М., 1976.

6. Поэзия трубадуров, миннезингеров, вагантов. – М., 1974.

7. Средневековый роман и повесть. – М., 1974.

Семінарське заняття № 9. Комбінований простір (2 год.)

1. Реалії життя ХІІ – ХІІІ ст.

2. Церква і диявол.

3. Символізм культурного простору.

4. Бестіарії, їх відмінність від тваринного епосу.

5. Що таке пародія в середні віки?

Література:

1. Вернер Садовник. Крестьянин Гельмбрехт. – М., 1971.

2. Гуревич АЯ. Средневековой мир: культура безмолствующего большинства. – М., 1990. – С. 264 – 277.

3. Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников (Еxempla XIII века). – М., 1989.

4. Дюби Ж. Куртуазная любовь и перемены в положении женщины во Франции в ХІІ в. //Одиссей. Человек в истории. 1990. – М., 1990. – С. 90 – 96.

5. Карсавин Л.П. Символизм мышления и идея микропорядка в средние века (ХII –XIII века)//Карсавин Л.П. Монашество в средние века. – М., 1992.- С. 158 – 174.

6. Костюхин Е.А. Типы и формы животного эпоса. – М., 1987.

7. Малые жанры старофранцузской литературы. – К., 1995.

8. Михайлов А.Д. Старофранцузская городская повесть (фаблио) и вопросы специфики средневековой пародии и сатиры. – М., 1986.

Семінарське заняття № 10. Трасформації пізньосередньовічної культури

(2 год.)

1. Місто в ХІІІ ст.: “манія підрахунків”.

2. Народження Чистилища.

3. Місце алегорій “Роману про Розу” в культурі пізнього середньовіччя.

4. Що таке середньовічний “реалізм”.

Література:

1. Війон Ф. Великий тестамент та інші поезії. – К., 1973.

2. Ле Гофф Ж. С небес на землю//Одиссей. Человек в истории. 1991. – М., 1991. – С. 25 – 47.

3. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.

4. Роман о Розе//Зарбежная литература средних веков. Хрестоматия. – Вып. 1. – М., 1974. – С. 344 – 351.

Семінарське заняття № 11. Підсумки середньовічного тисячоліття (2 год.)

1. Суб’єкт середньовічної культури та репертуар субкультур середньовіччя.

2. “Сума середньовічної культури” в творах Данте.

3. Чи є Чосер ренесансним поетом?

4. Від Августина до Боеція через роман до Ренесансу.

Література:

1. Алексеев М.П. Литература средневековой Англии и Шотландии. – М., 1984. – С. 187 – 217.

2. Гарднер Дж. Жизнь и время Чосера. – М., 1986.

3. Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968.

4. Сапрыкин Ю.М. Чосер и Боэций//Античное наследие в культуре Возрождения. - М., 1984. – С. 180 – 183.

5. Собуцький М.А. Мовно-культурний простір західноєвропейського середньовіччя. – К., 1997.

6. Хлодовский Р.И. Декамерон: поэтика и стиль. – М., 1982. – С. 3 – 67.

Література до курсу в цілому:

Августин. Сповіді. – К., 1996.
Алексеев М.П. Литература средневековой Англии и Шотландии. – М., 1984.
Андреев М. Средневековая европейская драма. – М., 1989. Ауэрбах Э. Мимесис. - М.
Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. – М., 1975.
Бицилли П.М. Элементы средневековой культуры. – СПб., 1995.
Боэций. “Утешение философией” и другие трактаты. – М., 1990. Брюнель-Лобршпон Ж., Дюамель-Амадо К. Повседневная жизнь во времена трубадуров XII-XIII века. – М., 2003.
Вернер Садовник. Крестьянин Гельмбрехт. – М., 1971.
Війон Ф. Великий тестамент та інші поезії. – К., 1973.
Волкова З.Н. Эпос Франции. – М., 1984. Гарднер Дж. Жизнь и время Чосера. – М., 1986.
Гаспаров М.Л. Поэзия риторического века//Поздняя латинская поэзия. – М., 1982. – С. 5 – 34.
Горнунг Б.В. Существовал ли “Ренессанс ХІІ века”?//Историко-философские исследования. – М., 1967. – С. 271 – 282.
Григорий Турский. История франков. – М., 1987.
Григорьева Н.И. Жанровый синтез на рубеже эпох: “Исповедь” Августина// Взаимосвязь и взаимовлияние жанров в развитии античной литературы. – М., 1989. – С. 229 – 276.
16. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М., 1984.
17. Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. – М., 1989.
18. Гуревич А.Я. Средневековой мир: культура безмолствующего большинства. – М., 1990.
19. Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа “Анналов”. – М., 1993.
20. Гусейнов Г.Ч. Истолкование мифологии на рубеже античности и средневековья: из книги латинского грамматика V-VI вв.// Античность как тип культуры. – М., 1988.- С. 325 - 333
21. Данилова И.Е. Искусство средних веков и Возрождения. – М., 1984.
22. Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968. 23. Диснер Г.-И. Королевство вандалов: взлет и падение. – Спб., 2002.
24. Добиаш-Рождественская. Культура западноевропейского средневековья. – М., 1987.
25. Дюби Ж. Куртуазная любовь и перемены в положении женщины во Франции в ХІІ в. //Одиссей. Человек в истории. 1990. – М., 1990. – С. 90 – 96.
26. Дюби Ж. Трехчастная модель или представление средневекового общества о себе самом. М., 2000. 27. Дюби Ж. Европа в средние века. – Смоленск. 1994.
28. Жизнеописания трубадуров. – М., 1993.
29. Заборов М.А. Крестоносцы на Востоке. – М., 1980.
30. Зарубежная литература зарубежных веков. Хрестоматия. – Вып. 1. – М., 1974.
Зелинский В.Ф. Возрожденцы. – СПб., 1997.
История всемирной литературы. – М., 1984. – т.2.
История лингвистических учений: Позднее средневековье. – СПб., 1991.
Кардини Ф. История средневекового рыцарства. – М., 1987.
Карсавин Л.П. Монашество в средние века. – 1992.
Карсавин Л.П. Культура средних веков. – К., 1995. Кёнигсбергер Г. Средневековая Европа: 400 – 1500 годы. – М., 2001.
Костюхин Е.А. Типы и формы животного эпоса. – М., 1987
Кретьен де Труа. Эрек и Энида. Клижес. – М., 1980.
Культура Византии. Вторая половина VII-XII вв. – М., 1989. – с. 11 – 152.
Левандовский А. Карл Великий: Через Империю к Европе. – М., 1976.
Легенда о Тристане и Изольде. – М., 1976.
Ле Гофф Ж. С небес на землю//Одиссей. Человек в истории. 1991. – М., 1991. – С. 25 – 47.
Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992. Лот Ф. Последние Каролинги. – Спб., 2001.
Малые жанры старофранцузской литературы. – К., 1995.
Мейлах М.Б. Язык трубадуров. – М., 1976.
Мелетинский Е.М. Средневековый роман: происхождение и классические формы. – М., 1983.
Михайлов А.Д. Французский рыцарский роман и вопросы типологии жанра в средневековой литературе. – М., 1976.
Михайлов А.Д. Старофранцузская городская повесть (фаблио) и вопросы специфики средневековой пародии и сатиры. – М., 1986. Морисон С. Крестоносцы. – М., 2003.
Мэлори Т. Смерть Артура. – М., 1974. Пастуро М. Повседневная жизнь Франции и Англии во времена рыцарей круглого стола. – М., 2001.
Песни о Гильоме Оранжском. – М., 1985.
Песнь о Роланде. Коронование Дюдовика. Нимская телега. Песнь о Сиде. Романсеро. – М., 1976..
Попова Т.В. Византийский народный и книжный эпос//Византийская литература. – М., 1974. – С. 71 – 121.
Поэзия трубадуров, миннезингеров, вагантов. – М., 1974.
Проблемы литературной теории в Византии и латинском средневековье. – М., 1986.
Рабинович В. Исповедь книгочея, который учил букве, а укреплял дух. – М., 1991.
Рациональность и семиотика дискурса. – К., 1994.
Роман о лисе. – М., 1987.
Роман о семи мудрецах. – М., 1989.
Семенец О.В., Панасьев А.Н. История перевода. – К., 1989.- С. 78 187.
Семенов В.Ф.История средних веков. – М.,1970.
Сапрыкин Ю.М. Чосер и Боэций//Античное наследие в культуре Возрождения. - М., 1984. .
Собуцький М.А. Мовна і культурна свідомість західноєвропейських “ренесансів” і динаміка альтернативних менталльностей// Філософська і соціологічна думка. – 1991. - № 4. – С. 101 – 112.
Собуцький М.А. Мовно-культурний простір західноєвропейського середньовіччя. – К., 1997. Средневековый мир в терминах, именах и названиях. – Минск., 1999.
Средневековый роман и повесть. – М., 1974.
Стеблин-Каменский М.И. Мир саги. Становление литературі. – Л., 1984.
Флори Ж. Идеология меча. - Спб., 1999. Таривердиева М.А. Латинский язык в системе средневекового образования//Acta antiqua. - 1979. – 27- Р. 273 – 284.
Удальцова З.З. Византийская культура. – М., 1988.
Уколова В.И. Античное наследие и культура раннего средневековья. – М., 1989. Уоллес-Хедрилл Дж.-М. Варварский запад: Раннее Средневековье. – Спб., 2002. Флори Ж. Идеология меча. – Спб., 1999.
Флуар и Бланшефлор. – М., 1985.
Хейзинга Й. Осень средневековья. – М., 1988.
Хлодовский Р.И. Декамерон: поэтика и стиль. – М., 1982.
Хлодовский Р.И. Заметки о стиле Данте//Дантовские чтения. 1976. – М., 1976. – С. 44 – 70.
Художественный язык средневековья. – М., 1982. Шмітт Ж.- К. Сенс жесту на середньовічному Заході. – Харків, 2002.
Шпренгер Я. Инститорис Г. Молот ведьм. – М., 1992.
Ярхо Б.И. Юный Роланд. – Л., 1926.
Antologie poétique française. Moyen Age I. – Paris, 1967.
Ashe G. From Caesar to Arthur. – London. 1960.
Fabliaus. – Paris,1978
La technique littéraire des chansons de geste. – Liége, 1959.
Le Goff J. La Naissance du Purgatoire. – Paris, 1981.
Le Goff J. La Bourse et la vie. – Paris, 1986. Le Goff J. Limaginaire medieval. – Paris, 1991.
Le Roman de la Rose.- Paris.1974.
Loomis R. The Grail: from Celtic Myth to Chistian Symbol.- Princeton, 1991.
Martindale A. Gothic Art. – London, 1977
Montanelli I. Dante e il suo secolo. – Milano. 1872.
Théatre Comique au Moyen Age. – Paris. 1972.
Wright R. Late Latin and Early Romance in Spain and Carolingian France. – Liverpool, 1982.

Завдання до практичних (семінарських) занять

Порядок підготовки до семінарського заняття передбачає:

1. ретельне ознайомлення з коментованими виданнями середньовічних джерел, переклади яких вказано в списку рекомендованої літератури;

2. ознайомлення з відповідними розділами посібників, рекомендованими монографічними дослідженнями та окремими статтями;

3. попереднє обміркування висвітлення проблем, зазначених у плані семінару.

Готуючись до відповіді на семінарському занятті, порівняйте своє власне враження від прочитаних середньовічних пам'яток з аналізом цих пам'яток у рекомендованих вам наукових розвідках. Спробуйте пояснити розбіжності (тобто проробити герменевтичну процедуру “зваження пересуду”).

Теми письмових робіт

1. Основні ознаки культури європейського середньовіччя в працях Л.П. Карсавіна й П.М. Біціллі (критичний аналіз).

2. Концепція “довгого середньовіччя” Ж. Ле Гроффа.

3. Проблема субкультур в межах культури середніх віків.

4. Язичництво і християнство пізньої імперії та раннього середньовіччя.

5. Єретичні вчення, їх внесок в середньовічну культуру.

6. Формування й функціонування канону “сімох вільних мистецтв”.

7. Енциклопедичні “суми” в системі культури середніх віків.

8. Становлення норм монастирського життя на Заході.

9. Діяльність Академії Карла Великого.

10. Драми Хротсвіти Гандергеймської в їх співвідношенні з “оттонівським відродженням”.

11. Складники кодексу середньовічного рицарства.

12. Германські епоси: ранні та пізні форми.

13. Від романського стилю до готики.

14. Функціонування епосу в романських країнах.

15. Епос і роман (порівняльний аналіз).

16. Ідеали куртуазії в поезії трубадурів.

17. Куртуазна гра й реальне життя.

18. “Міннезанг” і “мейстерзанг” в Німеччині.

19. Підходи до “народної культури” в сучасній науці.

20. Подібності й відмінності тваринного епосу й бестіаріїв.

21. Становлення середньовічних університетів.

22. Латиномовна поезія середньовіччя.

23. Середньовічні елементи в творчості “трьох великих флорентійців”.

24. “Кентерберійські оповіді” Дж. Чосера.

25. Церква і відьми.

Завдання для самостійної підготовки студентів.

1. Ознайомитися з підсумками трьохсотлітнього розвитку рицарського роману, його переведення в прозову форму, його циклізації – за виданням: Мэлори Т. Смерть Артура. – М., 1974.

2. Ознайомитися з будь-якими з існуючих перекладів “Божественної комедії” Данте Аліг’єрі, спробувати скласти власне уявлення про картину світу її автора.

Питання до іспиту

1. “Ареопагітики”, їх місце в середньовічній культурі.

2. “Довге середньовіччя”.

3. “Етимології” Ісідора Севільського.

4. “Народна” субкультура: загальна характеристика.

5. “Останні римляни”: Боецій; Кассіодор.

6. “Реалістична” деталізація в живописі та в риторичній словесності.

7. “Ціцероніанство” в IV-V ст. та в XIV ст.

8. Ієрархія “мов культури”: “Про народне красномовство” Данте.

9. Середні віки й Ренесанс: теоцентризм та антропоцентризм.

10. Явище Проторенесансу.

11. Абат Сугерій: від “Ареопагітик” до готики.

12. Бестіарії, їх відмінність від тваринного епосу.

13. Бестіарії, їх відмінність від тваринного епосу.

14. Боецієва спадщина в культурі середніх віків.

15. Ваганти; пародія в середні віки; “карнавальна культура”.

16. Відмінність “каролінгського” та “оттонівського” “ренесансів”, а також “ренесансу ХІІ ст.” від Ренесансу XIV-XVI ст.

17. Внесок Августина у формування середньовічної культури.

18. Внесок Августіна у формування середньовічної культури.

19. Данте Аліг`єрі: структура потойбічного світу.

20. Діяльність Ієроніма Стридонського.

21. Епічна картина світу.

22. Епічний світ давніх германців.

23. Етнічний світ давніх германців.

24. Зміна уявлень про час у ХІІІ ст.

25. Зміна уявлень про час у ХІІІ ст.

26. Зміст та обсяг поняття “культура середніх віків”.

27. Імперський універсалізм на Заході.

28. Картина світу рицарських романів.

29. Комплексне визначення середньовічної культури.

30. Компоненти куртуазної системи цінностей.

31. Компоненти куртуазної системи цінностей.

32. Король Артур: від історичного героя до героя романів.

33. Культурологічний зміст “каролінгського ренесансу”.

34. Макрокосм та мікрокосм.

35. Міста й університети.

36. Місце алегорій “Роману про Розу” в культурі пізнього середньовіччя.

37. Місце культу богоматері в системі середньовічної культури.

38. Особливості міської субкультури ХІІ-ХІІІ ст.

39. Передумови та складники “каролінгського ренесансу”.

40. Передуови та складники “Каролінгського ренесансу”.

41. Періодизація середньовічної культури.

42. Періодизація середньовічної культури.

43. Питання про універсалії.

44. Політичний універсалізм Данте (“Монархія”).

45. Пошук індивідуальності (особистості) в куртуазній субкультурі ХІІ ст.

46. Проповідницькі exempla як джерело вивчення “народної” субкультури.

47. Прояви зрілої схоластики (ХІІІ ст.).

48. Рівні ієрархії середньовічної культури.

49. Роль Ірландії в розвитку ранньосередньовічної культури.

50. Романська епіка. “Пісня про Роланда”.

51. Романська епіка. “Пісня про Роланда”.

52. Романський та готичний стилі: спільне та відмінне.

53. Середньвічність Джефрі Чосера (“Кентерберійські оповіді”).

54. Середньовічність Джефрі Чосера (“Кентерберійські оповіді”).

55. Система субкультур зрілого середньовіччя.

56. Слово як засіб пізнання світу в середньовічній культурі.

57. Слово як засіб пізнання світу в середньовічній культурі.

58. Способи алегоричної інтерпретації тексту в середні віки.

59. Становлення монастирів на Заході.

60. Старофранцузький епос та старофранцузький рицарський роман.

61. Схема “трьох станів суспільства”.

62. Тваринний епос, його відмінність від бестіаріїїв.

63. Трактовка знання в середні віки.

64. Трансформації куртуазного ідеалу у Франції та німеччині.

65. Трубадури, трувери, міннегінгери.

66. Універсалізм та символізм середньовічної картини світу.

67. Універсалізм та символізм середньовічної картини світу.

68. Формалізація куртуазного ідеалу в XIV-XV ст.

69. Форми засвоєння античної спадщини на Сході і на Заході.

70. Формування канону “сімох вільних мистецтв”.

71. Формування куртуазної субкультури в Провансі.

72. Фульгенцій: середньовічний підхід до античної міфології.

73. Характер використання античної спадщини середньовічною культурою.

74. Характеристика “темних віків”.

75. Характеристика суб`єкта середньовічної культури.

76. Чистилище, його генеза і функції.

77. Чистилище, його генеза і функції.

78. Явище циклізації.

Теми курсових робіт:

1. Епоха Каролінгів як культурно-історичний феномен.

2. Зародження готики: теоретичне підгрунття і практичне здійснення.

3. Пошук самого себе (проблема ідентичності героїв рицарських романів).

4. Уявне в культурі середніх віків.

5. Середньовічний соціум та мовно-культурні спільноти

Теми екскурсій:

Європейське середньовічне мистецтво в експозиції музею західного та східного мистецтва в Києві.

Умови визначення навчального рейтингу

з курсу

“Культура Європи середніх віків”

Робота в триместрі - 60 балів

Іспит - 40 балів

____________________________

Разом = 100 балів

І. Робота в триместрі - 60 балів

	Вид занять	Кількість	Максимум балів за 1 (умови)	Разом
1.	Семінари	11	Змістовна відповідь - 4	44
2.	Реферат	1	Реферат - 16	16

. Іспит (письмовий з усною співбесідою) – 40 балів:

• неспроможність дати письмову відповідь на питання білету – 0 балів;

• часткові або поверхові відповіді на питання білету – 10 балів з а питання, з 20 можливих;

• фрагментарні відповіді зі знанням фактажу – 15 балів за питання;

• послідовне та повне висвітлення питань білету – 20 балів за питання.

Критерії оцінювання:

Характер засвоєння знання (рівень усвідомлення, міцність запам’ятовування, обсяг, повнота і точність);

Якість виявлення знання студентом (логіка мислення, аргументація, послідовність і самостійність викладу, культура мовлення);

Ступінь оволодіння відомими способами діяльності, уміннями і навичками застосування засвоєних знань на практиці;

Оволодіння досвідом творчої діяльності;

Якість виконання роботи (зовнішнє оформлення, темп виконання, ретельність тощо).

проф. Собуцький М.А.