Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
rekreatsiyni_komplexi.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
47 Мб
Скачать
☆

9.4. Розпланувальна організація приміщень видовищно-розважального та інформаційно-пізнавального обслуговування

Розпланувальна організація вищевказаних приміщень зумовлена системою їх розташування у структурі рекреаційного закладу: вбудовані;зблоковані;окремо розташовані.

Склад приміщень залежить від призначення, розташування, місткості та рівня комфортності рекреаційного закладу:

  • зали: універсальні, конференцзали, виставкові, танцювальні, спортивні, кіноконцертні;

  • клуби: танцювальні, диско-, гральні, казино, кегельбан, більярд, бібліотека тощо;

  • холи, тераси, павільйони;

  • сауна, фінська або римська баня (окремо розташовані).

Рисунок 12. Схема розпланувального вирішення глядацького залу

  1. – кімната для акторів; 2 – комірчина; 3 – санвузол;

4 – кімната для інструментів;

5– більярдна; 6 – бібліотека;

7 – кімната для приготування їжі; 8 – мийка.

Розпланувальне вирішення приміщень громадського призначення визначається безпосередньо їх функціями.

Бібліотека – розташовується у блоці з громадськими приміщеннями або в житловому корпусі поруч з групою адміністративних приміщень. Нормативна площа залежить від місткості рекреаційної установи (наприклад, при місткості 500 – площа становить 48м2).

Приміщення для більярду – площа залежить від кількості більярдних столів: на один стіл - 36 м2, на два столи - 64 м2, на три столи - 92 м2. Можна також розташовувати в антресольному рівні гостинної чи вестибюля, що забезпечує доступ як для проживаючих, так і для відвідувачів.

Кегельбан – може знаходитися в групі громадських чи спортивно-оздоровчих приміщень. Часто поєднують з баром або кафе.

Приміщення для настільних ігор (шахи, нарди, пінг-понг) – проектуються з розрахунку на 8 – 10 % рекреантів.

Площа кімнати для гри в настільний теніс в санаторії на 250 місць - 36 м2.

Площа кімнати для гри в шахи, шашки при такій самій місткості - 30 м2.

Казино – проектується тільки в готелях великої місткості та підвищеного рівня комфортності.

9.5 Розпланувальна організація приміщень туристично-спортивного призначення

Типологія рекреаційного закладу і форми активного відпочинку зумовлюють розпланувальну структуру приміщень туристично-спортивного призначення.

Типи груп приміщень туристично-спортивного призначення:

  • спортивно-оздоровчі – плануються в установах санаторного типу, відпочинкових готелях та будинках відпочинку і розміщуються, здебільшого, в самій споруді або в центрі рекреаційного обслуговування (басейни, тенісні корти, парк водних атракціонів, сауна, масажні і тренажерні зали, льодовий каток, школа серфінгу, катання на конях, підводного плавання, яхт-клуб, різні спортивно-розважальні послуги);

Приклади:

  • комплекс відпочинку „Ялта” – в блоці приміщення харчування розташовано комплекс відкритих плавальних басейнів;

  • мотель „Де Вілль”, США – побудовано на одній із центральних вулиць в Новому Орлеані, складається з двох п’ятиповерхових будівель, які створюють внутрішній дворик, де розташовано басейни для дітей та дорослих;

  • міжнародний торговий центр в Москві – приміщення спортивно-оздоровчого призначення розташовано в блочних корпусах;

  • „Хілтон-отель”, Сан-Франциско – плавальний басейн розташовано на 15-му поверсі атріумної частини будівлі

  • спортивно-тренувальні – проектуються в установах спортивно-туристичного типу;

  • туристично-спортивні – передбачаються в туристичних установах і визначаються їх типом та об’єктом туристичної привабливості, а також середовищем (гірсько-туристичний готель, сніговий стадіон, ботель, акваторія тощо).

Розпланувальна структура спортивно-оздоровчих приміщень складається з:

  • основного розпланувального елементу – головного просторового осередку (спортивний зал чи басейн);

  • додаткових дрібних розпланувальних елементів (гардеробна, душова, туалет, кімната відпочинку);

  • допоміжних приміщень (технічних, які забезпечують технологічний процес).

Склад приміщень спортивно-оздоровчого призначення та їх площі:

  • спортивні зали багатоцільового призначення – 30 х 18 м; 45 х 24 м;

  • плавальні басейни накриті – 25 х 11 м, 26 х 16 м;

  • відкриті плавальні басейни – 50 х 20 м, 25 х 11 м, глибина 0,9 - 1,2 м;

  • басейни для стрибків у воду – 20 х 20 м, глибина 2 – 5 м;

  • спортзал – 24 х 15 м, 30 х 18м з плавальним басейном – 25 х 11 м, 25 х 16 м;

  • накритий комплексний спортивний майданчик – 12 х 12м;

  • приміщення для занять типу групи здоров’я, тренажерна;

  • приміщення для масажу;

  • медичний кабінет;

  • сауна: роздягальня, душова, парна, масажна, санвузол, кімната відпочинку, іноді – невеликий басейн, бар;

  • відкриті площинні споруди - групи майданчиків для типових програм: гімнастика, легка атлетика, рухливі ігри (волейбол – 14 х 23 м, баскетбол – 31 х 18 м, крокет – 13,5 х 24 м, тенісний корт – 864 м2, доріжка здоров’я – b = 2...3 м, l = 300...1500 м);

  • універсальні зали - у готелях підвищеної комфортності – 20 х 40 м;

  • блок додаткових приміщень: роздягальні, душові, туалети;

  • група технічних приміщень, де розташовано фільтри для очистки і подачі води, насоси, бойлери, водоміри тощо.

Рисунок 13. Розпланувальна організація спортивно-оздоровчих закладів:

1 – плавальний басейн; 2 – басейн для хлюпання; 3 – буфет; 4 – медпункт;

5 – чоловіча роздягальня; 6 – жіноча роздягальня; 7 – туалет; 8 – душова; 9 – сауна;

9 – масажна кімната; 11 – кімната відпочинку; 12 – кімната видачі рушників;

13 – комірчина; 14 – тамбур; 15 – технічні приміщення.

Розпланувальна організація приміщень туристичного призначення залежить від складу приміщень та їх функціонального призначення (може змінюватися від сезону: взимку – гірськолижний спорт, влітку –гірсько-пішохідний і водний).

Групу приміщень туристичного обслуговування виділяють в окремий ізольований блок, який розташовується на цокольному поверсі, або в комплексі приміщень спортивно-оздоровчого призначення. Ці приміщення обов’язково повинні бути пов’язані із вестибюльним блоком і мати окремий вихід для лижників.

У літній сезон система туристичного обслуговування повинна включати склад приміщень для прокату, зберігання, сушки і ремонту туристичного обладнання та реманенту.

У рекреаційних установах автотуризму передбачають набір приміщень, споруд і обладнання для технічного обслуговування транспортних засобів: складські приміщення для запчастин, мастильних матеріалів; відкриті майданчики, естакади для ремонту і мийки автомобілів. При проектуванні враховується безпека руху рекреантів.

Склад приміщень туристичного призначення:

  • методичний кабінет (для проведення інструктажу і навчання);

  • медпункт першої допомоги (травмпункт, ізолятор);

  • кімната для зберігання і видачі туристичного реманенту (сушка, ремонтна майстерня, склад, для лиж – сушка і просмолення);

  • комірчина для рятувального обладнання;

  • приміщення для чищення і сушіння одягу, взуття;

  • гардеробна кімната;

  • кімната для очікування і переодягання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]