- •1 Методична ціль завдання
- •2 Навчальне завдання на розробку проекту
- •3 Вказівки до проектування
- •3.1.1 Функціональні зони генплану
- •3.1.2 Вимоги до генплану
- •3.2 Вимоги до архітектурно-просторового рішення
- •3.3 Вимоги до розпланувальної організації внутрішнього простору рекреаційної споруди
- •5.2 Функціональні зв’язки між основними функціональними групами приміщень рекреаційного закладу
- •Функціонально-розпланувальна організація рекреаційних закладів
- •Види об’ємно-розпланувальних структур рекреаційних закладів
- •Внутрішні та зовнішні комунікації
- •Розпланувальна організація житлового поверху рекреаційного закладу
- •Структура розпланувальної організації житлового поверху:
- •Розпланувальна організація номера
- •Розпланувальна організація житлового номера
- •Розпланувальна організація номерів з автостоянко
- •Розпланувальна організація обслуговуючих приміщень
- •9.2 Види композиційно-розпланувальних рішень
- •Приміщень громадського призначення
- •9.3 Розпланувальна організація приміщень громадського харчування
- •9.4. Розпланувальна організація приміщень видовищно-розважального та інформаційно-пізнавального обслуговування
- •9.5 Розпланувальна організація приміщень туристично-спортивного призначення
- •10 Розпланувальна організація групи адміністративно-господарських приміщень
- •10.1 Розпланувальна організація приміщень вестибюльної групи
- •10.2 Розпланувальна організація адміністративно-конторських приміщень
- •10.3 Розпланувальна організація інженерно-технічних та господарських приміщень
- •Графік виконання курсового проекту „рекреаційні споруди та комплекси”
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Додатки
9.4. Розпланувальна організація приміщень видовищно-розважального та інформаційно-пізнавального обслуговування
Розпланувальна організація вищевказаних приміщень зумовлена системою їх розташування у структурі рекреаційного закладу: вбудовані;зблоковані;окремо розташовані.
Склад приміщень залежить від призначення, розташування, місткості та рівня комфортності рекреаційного закладу:
зали: універсальні, конференцзали, виставкові, танцювальні, спортивні, кіноконцертні;
клуби: танцювальні, диско-, гральні, казино, кегельбан, більярд, бібліотека тощо;
холи, тераси, павільйони;
сауна, фінська або римська баня (окремо розташовані).
Рисунок 12. Схема розпланувального вирішення глядацького залу
– кімната для акторів; 2 – комірчина; 3 – санвузол;
4 – кімната для інструментів;
5– більярдна; 6 – бібліотека;
7 – кімната для приготування їжі; 8 – мийка.
Розпланувальне вирішення приміщень громадського призначення визначається безпосередньо їх функціями.
Бібліотека – розташовується у блоці з громадськими приміщеннями або в житловому корпусі поруч з групою адміністративних приміщень. Нормативна площа залежить від місткості рекреаційної установи (наприклад, при місткості 500 – площа становить 48м2).
Приміщення для більярду – площа залежить від кількості більярдних столів: на один стіл - 36 м2, на два столи - 64 м2, на три столи - 92 м2. Можна також розташовувати в антресольному рівні гостинної чи вестибюля, що забезпечує доступ як для проживаючих, так і для відвідувачів.
Кегельбан – може знаходитися в групі громадських чи спортивно-оздоровчих приміщень. Часто поєднують з баром або кафе.
Приміщення для настільних ігор (шахи, нарди, пінг-понг) – проектуються з розрахунку на 8 – 10 % рекреантів.
Площа кімнати для гри в настільний теніс в санаторії на 250 місць - 36 м2.
Площа кімнати для гри в шахи, шашки при такій самій місткості - 30 м2.
Казино – проектується тільки в готелях великої місткості та підвищеного рівня комфортності.
9.5 Розпланувальна організація приміщень туристично-спортивного призначення
Типологія рекреаційного закладу і форми активного відпочинку зумовлюють розпланувальну структуру приміщень туристично-спортивного призначення.
Типи груп приміщень туристично-спортивного призначення:
спортивно-оздоровчі – плануються в установах санаторного типу, відпочинкових готелях та будинках відпочинку і розміщуються, здебільшого, в самій споруді або в центрі рекреаційного обслуговування (басейни, тенісні корти, парк водних атракціонів, сауна, масажні і тренажерні зали, льодовий каток, школа серфінгу, катання на конях, підводного плавання, яхт-клуб, різні спортивно-розважальні послуги);
Приклади:
комплекс відпочинку „Ялта” – в блоці приміщення харчування розташовано комплекс відкритих плавальних басейнів;
мотель „Де Вілль”, США – побудовано на одній із центральних вулиць в Новому Орлеані, складається з двох п’ятиповерхових будівель, які створюють внутрішній дворик, де розташовано басейни для дітей та дорослих;
міжнародний торговий центр в Москві – приміщення спортивно-оздоровчого призначення розташовано в блочних корпусах;
„Хілтон-отель”, Сан-Франциско – плавальний басейн розташовано на 15-му поверсі атріумної частини будівлі
спортивно-тренувальні – проектуються в установах спортивно-туристичного типу;
туристично-спортивні – передбачаються в туристичних установах і визначаються їх типом та об’єктом туристичної привабливості, а також середовищем (гірсько-туристичний готель, сніговий стадіон, ботель, акваторія тощо).
Розпланувальна структура спортивно-оздоровчих приміщень складається з:
основного розпланувального елементу – головного просторового осередку (спортивний зал чи басейн);
додаткових дрібних розпланувальних елементів (гардеробна, душова, туалет, кімната відпочинку);
допоміжних приміщень (технічних, які забезпечують технологічний процес).
Склад приміщень спортивно-оздоровчого призначення та їх площі:
спортивні зали багатоцільового призначення – 30 х 18 м; 45 х 24 м;
плавальні басейни накриті – 25 х 11 м, 26 х 16 м;
відкриті плавальні басейни – 50 х 20 м, 25 х 11 м, глибина 0,9 - 1,2 м;
басейни для стрибків у воду – 20 х 20 м, глибина 2 – 5 м;
спортзал – 24 х 15 м, 30 х 18м з плавальним басейном – 25 х 11 м, 25 х 16 м;
накритий комплексний спортивний майданчик – 12 х 12м;
приміщення для занять типу групи здоров’я, тренажерна;
приміщення для масажу;
медичний кабінет;
сауна: роздягальня, душова, парна, масажна, санвузол, кімната відпочинку, іноді – невеликий басейн, бар;
відкриті площинні споруди - групи майданчиків для типових програм: гімнастика, легка атлетика, рухливі ігри (волейбол – 14 х 23 м, баскетбол – 31 х 18 м, крокет – 13,5 х 24 м, тенісний корт – 864 м2, доріжка здоров’я – b = 2...3 м, l = 300...1500 м);
універсальні зали - у готелях підвищеної комфортності – 20 х 40 м;
блок додаткових приміщень: роздягальні, душові, туалети;
група технічних приміщень, де розташовано фільтри для очистки і подачі води, насоси, бойлери, водоміри тощо.
Рисунок 13. Розпланувальна організація спортивно-оздоровчих закладів:
1 – плавальний басейн; 2 – басейн для хлюпання; 3 – буфет; 4 – медпункт;
5 – чоловіча роздягальня; 6 – жіноча роздягальня; 7 – туалет; 8 – душова; 9 – сауна;
9 – масажна кімната; 11 – кімната відпочинку; 12 – кімната видачі рушників;
13 – комірчина; 14 – тамбур; 15 – технічні приміщення.
Розпланувальна організація приміщень туристичного призначення залежить від складу приміщень та їх функціонального призначення (може змінюватися від сезону: взимку – гірськолижний спорт, влітку –гірсько-пішохідний і водний).
Групу приміщень туристичного обслуговування виділяють в окремий ізольований блок, який розташовується на цокольному поверсі, або в комплексі приміщень спортивно-оздоровчого призначення. Ці приміщення обов’язково повинні бути пов’язані із вестибюльним блоком і мати окремий вихід для лижників.
У літній сезон система туристичного обслуговування повинна включати склад приміщень для прокату, зберігання, сушки і ремонту туристичного обладнання та реманенту.
У рекреаційних установах автотуризму передбачають набір приміщень, споруд і обладнання для технічного обслуговування транспортних засобів: складські приміщення для запчастин, мастильних матеріалів; відкриті майданчики, естакади для ремонту і мийки автомобілів. При проектуванні враховується безпека руху рекреантів.
Склад приміщень туристичного призначення:
методичний кабінет (для проведення інструктажу і навчання);
медпункт першої допомоги (травмпункт, ізолятор);
кімната для зберігання і видачі туристичного реманенту (сушка, ремонтна майстерня, склад, для лиж – сушка і просмолення);
комірчина для рятувального обладнання;
приміщення для чищення і сушіння одягу, взуття;
гардеробна кімната;
кімната для очікування і переодягання.
