6. Викревлення хребта

Сколіоз - це викривлення хребта. Якщо ваша дитина страждає на сколіоз, то при огляді хребта можна виявити один або більше вигинів, що не відповідають нормі. Сколіоз - це спадкове захворювання, але лікарі часто не знають причину його виникнення. Важкою формою сколіозу частіше страждають дівчатка, ніж хлопчики. У дорослих прояв сколіозу, який з'явився ще в дитинстві, але не був діагностований або не піддавався лікуванню, може погіршуватися з часом. В інших випадках сколіоз може виникнути у дорослих внаслідок дегенеративного захворювання суглобів хребта.

7. Будова скелетного мяза

- Поверхневий згиначів пальців.

- Великий грудний м'яз.

- Дельтоподібний м'яз.

- Двоголовий м'яз плеча (біцепс).

- Фіброзна платівка.

- Променевий згинач пальців.

-Передній зубчастий м'яз.

- Чотиригоговий м'яз (квадріцепс).

- Кравецький м'яз стегна.

- Передній великоберцовай м'яз.

- Хрестоподібний м'яз.

- Литковий м'яз.

- Двоголовий м'яз.

- Великий сідничний м'яз.

- Зовнішній косий м'яз живота.

- Триголовий м'яз плеча (тріцепс).

- Двоголовий м'яз стегна.

- Дельтоподібний м'яз.

- Трапецієподібний м'яз.

- Підостний м'яз.

- Ромбовидний м'яз.

- Двоголовий м'яз плеча.

8. Скорочення скелетних мязів

У процесі скорочення нитки актину проникають глибоко в проміжки між нитками міозину, причому довжина обох структур не змінюється, а лише скорочується загальна довжина актомиозинового комплексу - такий спосіб скорочення м'язів називається ковзаючим. Ковзання Актинові ниток вздовж міозінових потребує енергії , енергія, необхідна для скорочення м'язів, звільняється в результаті взаємодії актоміозіна з АТФ з розщепленням останнього на АДФ і H 3 PO 4 . ' Крім АТФ важливу роль у скороченні м'язів відіграє вода, а також іони кальцію і магнію. Кістякова м'яз складається з великої кількості м'язових волокон - чим їх більше, тим сильніше м'яз.

9. Группи мязів людини

Голова:

- жувальні м’язи;

- мімічні м’язи;

- м’язи шиї;

- грудинно-ключично сосковидний м’яз;

м’язи грудної клітки:

а) міжреберні;

б) діафрагма;

в) великий грудний м’яз;

м’язи живота

а) прямий;

б) косий.

м’язи спини:

а) трапецієвидний;

б) найширший;

в) глибокі м’язи.

Верхні кінцівки

а) дельтовидний ;

б) біцепс (двоголовий);

в) тріцепс (триголовий);

м’язи передпліччя;

спереду руки;

ззаду передпліччя;

Нижні кінцівки

а)кравецький м’яз;

б) чотириголовий;

в) двоголовий;

г) сідничний;

д) клубовий;

е) литковий;

10. Робота мязів

Робота (працездатність) залежить від правильного підбору величини нагрузок, темпу і величезне значення має стан нервової системи (свідомість).

Роботу м’язів поділяють на статичну і динамічну:

- статична (утримання вантажу, пози) – м’язи при цьому знаходяться в тривалій напрузі, але не змінюють свого положення в просторі.

- динамічна (біг. Їзда на велосипеді) – м’язи при цьому по черзі скорочуються і розслаблюються, тобто здійснюється їхнє переміщення. Ця робота менше втомлива.

11.Втома м'язів виникає при виконанні тривалої або інтенсивної роботи. Час розвитку втоми залежить від характеру праці. Втома внаслідок динамічної роботи настає через недостатнє постачання м'зів киснем, зменшення утворення енергії, накопичення продуктів розкладу вуглеводів. Втома розвивається тим швидше, чим більша нагрузка на м’язи і частіше їх скорочення. Це закономірний результат попередньої роботи, вона запобігає надмірному виснаженню.

12. Сила м’язів - це максимальна напруга, яку м’яз може розвинути в умовах ізометричного скорочення. Сила м’яза в значній мірі залежить від анатомічних, механічних, фізіологічних, психічних та інших факторів. В цілому чим більше м’яз містить волокон, чим він товстіший, тим м’яз сильніший. Чим м’яз довший, тим на більшу відстань він може підняти певний тягар.

13. Внутрішнє середовище організму – це кров, лімфа і тканинна рідина. Внутрішнє середовище здійснює зв’язок між усіма органами й клітинами організму, між організмом і навколишнім середовищем. Здатність зберігати постійність внутрішнього середовища шляхом саморегуляції називається гомеостазом.

14.Форменні елементи крові - це кров’яні клітини з яких складається кров.

Еритроцити — без'ядерні червоні кров'яні клітини. Цитоплазма еритроцитів містить білок гемоглобін.

Лейкоцити — білі кров'яні тільця, що мають ядра і не мають постійної форми. У 1 мм3 крові людини їх міститься 6—8 тисяч.

Фагоцитоз — захисна, реакція організму

Тромбоцити (кров'яні пластинки) — безбарвні, без'ядерні клітини округлої форми, що відіграють важливу роль у зсіданні крові. У 1 л крові знаходиться від 180 до 400 тис. тромбоцитів.

15. Плазма крові — жовтувата рідина, компонент крові, що складається із розчинених у воді білків, вуглеводів, солей, біологічно активних речовин (гормонів, ферментів тощо), а також продуктів клітинної дисиміляції, які підлягають виведенню із організму. У людей вона складає близько 60% об’єму крові. Плазма крові, проходячи через кровоносні капіляри, безперервно отримує і віддає різні речовини, але її склад залишається відносно стабільним.

16.Будова серця – це склад, форма і структура серця. А серце – це центральний орган кровообігу, що забезпечує рух крові по судинах. Це порожній чотирикамерний м'язовий орган, що має форму конуса, розташований у грудній порожнині.

17. Кровообіг — процес постійної циркуляції крові в організмі, що забезпечує його життєдіяльність. Кровоносну систему організму іноді об'єднують із лімфатичною системою в кардіоваскулярну систему. Є кола кровообігу велике і мале…

Коло кровообігу – це шлях крові до органів в живому організмі.

Велике коло кровообігу — це шлях крові від лівого шлуночка до правого передсердя.

Мале коло кровообігу — шлях крові від правого шлуночка до лівого передсердя. Час колообігу крові в ньому - 7-11 секунд.

18. Рух крові по судинах – це певне проходження і напрямок крові по судинах яке потім розноситься до органів.

19. Дихання — одна з основних життєвих функцій, сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його в окислювально-відновних процесах, а також видалення з організму вуглекислого газу та деяких інших сполук, що є кінцевими продуктами обміну речовин. Функції - обмін газів між кров'ю і повітрям здійснюється дихальною системою, котра включає повітроносні шляхи та легені. Повітроносні шляхи починаються носовою порожниною, далі слідують гортань, трахея, бронхи. Повітря через зовнішні отвори (ніздрі) поступає в порожнину носа (cavum nasi), яка розділена кістково-хрящовою перегородкою на дві половини.

20. Газообмін у легенях і тканинах – це потрапляння кисню в легені завдяки вдиху і видиху в організм.

21.Механізм вдиху і видиху – роблячи вдих і видих, людина вентилює легені, підтримуючи в альвеолах відносно сталий склад газів. Людина дихає атмосферним повітрям з великою масовою часткою кисню (20,9 %) і низьким вмістом вуглекислого газу (0,03 %), а видихає повітря, в якому кількість кисню знижується, а вуглекислого газу.