- •Методичні вказівки до виконання дипломної роботи бакалавра
- •Методичні вказівки до виконання дипломної роботи бакалавра
- •6.090802 «Електронні пристрої та системи»
- •Загальні положення
- •1. Підготовка до виконання бакалаврської роботи
- •Структура бакалаврської роботи
- •2.1. Пояснювальної записки, її зміст та обсяг
- •3.1. Оформлення пояснювальної записки
- •2.2. Графічна документації роботи
- •3. Оформлення випускної роботи
- •3.2. Оформлення реферату роботи
- •3.2. Оформлення графічної документації проекту
- •3.2.1 Загальні правила
- •3.2.2 Схема електрична структурна
- •3.2.3 Схема електрична функціональна
- •3.2.4 Схема електрична принципова
- •3.2.5 Правила виконання схем програми
- •4. Організація захисту випускної роботи бакалавра
- •Тематика випускних бакалаврських робіт
- •Календарний план-графік виконання дипломної роботи
- •Зразок графіку виконання випускної роботи бакалавра
- •Структура випускної кваліфікаційної роботи бакалавра за обсягом
- •Позначення
- •Найменування
- •Примітки
- •Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет України
- •Пояснювальна записка
- •Приклад оформлення посилань
- •1. Підручники, монографії, довідники.
- •2. Статті з журналів, інших часописів
- •5 Патентні документи:
- •4 Препринти та депоновані рукописи:
- •3 Дисертації та автореферати:
- •7 Дипломні роботи:
- •До випускної бакалаврської роботи
- •Додаток м відзив наукового керівника бакалаврської роботи
- •Рецензія на бакалаврську роботу
- •Cписок використаних джерел
3.2.4 Схема електрична принципова
Схема електрична принципова є найбільш повною схемою виробу і дає детальне уявлення про принцип його роботи.
На схемі зображують всі складові частини виробу і зв'язки між ними, а також елементи якими закінчуються вхідні та вихідні кола (роз’єми, зажими і т.п.).
Схему слід виконувати для режиму, коли виріб знаходиться у вимкненому стані. Якщо ж режим інший, то на полі схеми вказують режим для якого виконується схема.
Всі елементи і зв'язки між ними на схемі зображують за допомогою УГП згідно з діючими державними стандартами і розміщують таким чином, щоб схема була найбільш наглядною, зручною для читання.
Схеми рекомендується виконувати строчним способом: умовні графічні позначення пристроїв та їх складових частин, які входять в одне коло, зображають послідовно одне за одним по прямій, а окремі кола у вигляді паралельних горизонтальних або вертикальних стрічок.
Елементи, які у виробі використовуються частково, допускається зображувати не повністю, а тільки ті частини, які використовуються.
Виводи невикористаних частин УГП слід креслити короткими.
Допускається зливати в одну лінію декілька електрично не звґязаних ліній звґязку. При цьому кожну лінію в місці злиття на обох кінцях помічають умовними позначеннями (цифровими або буквенно-цифровими).
На схемі дозволяється вказувати характеристики вхідних кіл виробів (частоту, напругу, силу струму, опір та ін.), а також параметри, які підлягають вимірюванню на контрольних контактах. Написи, знаки або графічні позначення, які повинні бути нанесені на виріб, поміщають біля відповідних елементів в лапках.
Допускається вказувати адреси зовнішніх зґєднань вхідних та вихідних кіл даного виробу, якщо вони відомі.
Умовні графічні позначення вхідних та вихідних елементів – зґєднувачів, плат та інших дозволяється заміняти таблицями довільних розмірів. Таблицям присвоюють позиційні позначення елементів, які вони заміняють. Порядок розташування контактів в таблиці визначається зручністю побудови схеми.
Всі елементи на схемі повинні мати буквенно-цифрове позиційне позначення (ПП), яке записують тільки великими буквами латинського алфавіту та арабськими числами, однаковим шрифтом, в один рядок без пропусків (R1, C25, ...), справа від УГП або над ними (ГОСТ 2.710-81). Порядкові номери присвоюють в напрямку зверху-вниз, зліва-направо в межах виду елемента. При виконанні схеми на кількох аркушах порядкові номери продовжують. Вид і номер є обов’язковими частинами УГП.
При об’єднанні елементів у функціональні групи, номери елементів проставляють в межах групи і присвоюють номери групі.
На полі схеми дозволяється розташовувати:
вказівки про марки, перерізи та кольори проводів та кабелів, які зґєднують елементи, пристрої, функціональні групи;
вказівки про специфічні вимоги до електричного монтажу даного виробу.
УГП можуть виконуватися сполученим або рознесеним способом:
при сполученому способі складові частини елемента зображують
на схемі так, як вони розміщені у виробі, тобто разом;
при рознесеному способі складові частини елемента розміщують в різних частинах схеми так, як це обумовлено послідовністю процесу роботи виробу. При цьому в номер добавляють порядковий номер частини елемента, розділяючи крапкою (DA1.2).
Якщо на схемі є УГП мікросхем, на яких не вказані виводи для підключення живлення, то на вільному полі схеми виконують таблицю за формою:
Таблиця підключення мікросхем до шин живлення
Шина живлення |
Виводи мікросхем |
||
DD1, DD4 |
DD2 |
DD3, DD5 … DD8 |
|
+ 5 В |
20 |
16 |
14 |
0 В |
10 |
08 |
07 |
Кожна схема повинна мати перелік елементів (ПЕ), в якому записують всі елементи, що зображені на схемі. Форма і розміри ПЕ повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 2.701-84.
ПЕ розміщують на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документа.
Приклад виконання переліка елементів на принциповій електричній схемі наведено в додатку Л.
Заповнюють ПЕ за групами елементів в алфавітному порядку.
В графі “Найменування” повинно бути вказано: тип елемента, його параметри і позначення документа, згідно з яким його використовують (ТУ, ДСТУ).
В першому випадку його розміщують над основним написом, але не ближче 12 мм (продовження – зліва від основного напису). В другому випадку – на аркушах формату А4 з основним написом за формою 2 і розміщують в додатках пояснювальної записки. При цьому в графі 1 основного напису вказують найменування виробу, а нижче – “Перелік елементів”.
Якщо в схему входять функціональні групи, то в ПЕ спочатку записують елементи які не входять в групу, а потім вказують номер. функціональної групи, найменування групи (яке підкреслюють) і їх кількість. Далі записують елементи, які входять в групу по вище вказаним правилам.
