1 Мета та задача вивчення дисципліни

Метою вивчення дисципліни є формування у студентів знань про сучасний стан і можливості використання засобів мікропроцесорної (МП) техніки, знання основних функціональних вузлів, які використовуються при побудові мікропроцесорних систем керування.

Задача при вивченні дисципліни - ознайомлення з елементною базою МП систем, основними принципами побудови МП систем на базі мікропроцесорів із фіксованою розрядністю, системою команд і мовою Асемблер мікропроцесора.

У результаті вивчення студент повинен знати елементну базу, систему команд, принципи програмно-апаратної реалізації МП систем керування. На основі отриманих знань студент повинен уміти розробляти принципові схеми МП систем, програмувати мікропроцесор серії КР580 у машинних кодах, розробляти прості програми на мові Асемблер.

Матеріал дисципліни базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні дисциплін: „Вища математика”, „Електроніка та мікросхемотехніка”, „Фізика” та ін.

2 Програма та методичні вказівки по вивченню тем курсу

2.1 Вступ

2.1.1 Мета та задача вивчення дисципліни

Мета та задача вивчення дисципліни. Історія розвитку МП техніки. Основні поняття і визначення. Області застосування мікропроцесорів. Мікропроцесори в електричних апаратах [1-4,7,8,12].

2.1.2 Методичні вказівки

При вивченні матеріалу розділу необхідно звернути увагу на місце і роль мікропроцесорної техніки в створенні високоефективних електричних апаратів.

2.1.3 Контрольні питання

2.1.3.1 Мета та задача курсу, його вплив на кваліфікацію спеціаліста.

2.1.3.2 Основні етапи розвитку мікропроцесорних засобів.

2.1.3.3 Визначення мікропроцесора, мікропроцесорного комплекту, системи цифрового автоматичного керування.

2.1.3.4 Приклад застосування мікропроцесорів в електричних апаратах.

2.2 Арифметичні та логічні основи мп техніки

2.2.1 Зміст розділу

Системи числення. Переклад чисел з однієї системи числення в іншу. Арифметичні дії над двійковими числами

Алгебра логіки функції двох змінних. Логічні елементи, основні типи логічних елементів. Логічний елемент І-НІ ТТЛ–типу: принцип роботи, основні параметри і характеристики. Серії інтегральних логічних елементів. Система маркірування інтегральних схем.

2.2.2 Методичні вказівки

При вивченні матеріалу розділу необхідно звернути увагу на основні визначення систем числення, форми запису чисел у різних системах і у виді поліному від основи системи. Правила перекладу з однієї системи числення в іншу і правила двійкової арифметики доцільно закріпити рішенням прикладів. При вивченні логічних функцій двох змінних звернути увагу на функції кон’юнкції, диз'юнкції, додавання по модулю два, АБО-НІ, І-НІ і їхні реалізації в логічних елементах [3,4].

2.2.3 Контрольні питання

2.2.3.1 Визначення системи числення, позиційної системи числення, основи системи числення, розряду числа.

2.2.3.2 Представлення числа у виді поліному від основи системи числення у всіх системах числення.

2.2.3.3 Арифметичні дії над двійковими числами.

2.2.3.4 Переклад чисел з однієї системи числення в іншу.

2.2.3.5 Змінні операції в алгебрі логіки.

2.2.3.6 Реалізація операцій алгебри логіки за допомогою релейно-контактних ланцюгів.

2.2.3.7 Функції двох змінних. Повна система функцій.

2.2.3.8 Визначення логічного елемента (ЛЕ) і зображення ЛЕ на принципових схемах.

2.2.3.9 Типи ЛЕ.

2.2.3.10 Серії ЛЕ.

2.2.3.11 Робота ТТЛ- елемента І-НІ.

2.2.3.12 Основні параметри і характеристики ТТЛ–ЛЕ.

2.2.3.13 Система маркірування інтегральних схем.