50. Проблеми соц.Страх. В Україні та напрямки його реформування. Напрямки реформування соц.Страхування.

Вирішення проблем соціального страхування в Україні відбу­вається значно складніше й повільніше порівняно з розвинути­ми країнами. Ринкові трансформації, які розпочалися у 1991 р., на сьогодні ще не завершені, тому соціальна сфера відчуває знач­ний вплив економічної ситуації.

Великі розміри внесків до державних соціальних фондів не збільшують надходження коштів від підприємств, організацій, що пов'язано з таким негативним явищем, як «тінізація» еконо­міки.

В Україні погіршується демографічна ситуація. Старіння населення і не­обхідність збільшення обсягу коштів для їх забезпечення при­зводить до зростання пенсійного навантаження на тих, хто пра­цює. Кількість працюючих громадян скорочується внаслідок масового виїзду на роботу за кордон, прихованого безробіття, заняття індивідуальною трудовою діяльністю без офіційної реє­страції.

Система соціального страхування в нашій державі деякою мірою зберігає ще адміністративно-розподільний характер. Вона не завжди ув'язується із соціальною політикою, у зв'язку з чим немає очікуваного ефекту від певних змін.

Наповнення бюджетів страхових фондів залежить як від низь­кого рівня заробітної плати більшості працюючих, так і від хронічної затримки з її виплатою, що відповідно відображається на страхових виплатах.

Існують проблеми організаційного характеру: відсутні єдині принципи визначення критеріїв надання соціальних пільг, дуб­люються окремі соціальні виплати, відсутня чітка спрямованість соціальних виплат на допомогу сім'ям з низьким рівнем доходів, недостатня узгодженість соціальних виплат з іншими державни­ми витратами тощо. Не вирішено питання узгодженого форму­вання бюджетних видатків та видатків державних соціальних фондів на соціальні виплати на основі використання державних мінімальних соціальних стандартів.

Пенсійне страхування охоплює значну кількість громадян (близько 14,5 млн.чол.), а пенсійна система переобтяжена різни­ми пільгами й виплатами. Через Пенсійний фонд відбувається фінансування, крім пенсій за віком, ще й пенсій за інвалідністю, у разі втрати годувальника, соціальних пенсій. Частина коштів на фінансування зазначених виплат поступає несвоєчасно, що призводить до затримки у виплаті пенсій.

Система соціального страхування в Україні має недоліки і не повною мірою відповідає новим реаліям ринкової економіки. Вона потребує глибокої трансформації, кардиналь­ної зміни відносин у цій сфері.

Напрямки реформування соц.страхування.

Реформування системи соціального страхування передбачає запровадження п'яти окремих програм обов'язкового держав­ного страхування (пенсійного, медичного, у зв'язку з тимчасо­вою втратою працездатності, на випадок безробіття, а також при нещасному випадку на виробництві та професійному захворю­ванні). Виокремлення таких видів соціального страхування сприяє підвищенню ефективності організації захисту від кон­кретних соціальних ризиків. У цьому випадку забезпечується по­вне врахування природи соціального ризику, облік фінансових витрат, однорідність інтересів застрахованих осіб.

В Україні з 2004 р. запроваджується трирівнева модель як ос­нова для реформування діючої пенсійної системи у складі: со­лідарної системи, системи обов'язкового і системи добровільно­го накопичення. Відносний розмір і важ­ливість кожного рівня будуть залежати від економічних та фінан­сових чинників.

У солідарній системі повинні бути проведені такі зміни:перегляд порядку нарахування пенсій і прив'язка їх до розміру стажу та попереднього заробітку; припинення виплат пільгових пенсій за рахунок солідарної системи; врахування всього трудового стажу й зароблених пенсійних внесків при визначенні величини пенсії; запровадження єдиного коефіцієнта для обчислення розмі­ру пенсії; перекладення на державний бюджет фінансування виплат особам, які мають соціальні пенсії; запровадження нових підходів до фінансування й визначен­ня розміру пенсій за інвалідністю; підвищення мінімального розміру трудової пенсії; перегляд фінансового забезпечення виплати пенсії сільським пенсіонерам;здійснення повного персоніфікованого обліку трудовогостажу та зроблених страхових внесків.

Потребує вирішення питання пенсійного страхування осіб, які отримують пенсії у разі інвалідності та втрати годувальника. Нарахування цих пенсій не відповідає загальним принципам пенсійної системи, тобто не залежить від розміру відрахувань та тривалості трудового стажу. Необхідно пенсії за інвалідністю та у разі втрати годувальника перевести до окремої програми со­ціального страхування.

У ході проведення реформи соціального страхування відбу­вається формування системи медичного страхування реформування системи охорони здоров'я на страхових за­садах потребує додаткових фінансових ресурсів. Система медич­ного страхування може привести до зростання загальних ви­датків та можливостей для зловживань, коли порушуються взає-морозрахунки між фінансуючими установами та установами охорони здоров'я.

Удосконалення соціального страхування на випадок безро­біття повинне бути направлене, в першу чергу, на забезпечення безробітних роботою, створення нових робочих місць, стимулю­вання заняття підприємницькою діяльністю, підвищення роз­міру соціальних виплат із безробіття.

У подальшому реформуванні системи соціального страхуван­ня необхідно вирішити ряд організаційних питань.Потребують оптимізації операції зі сплати страхових внесків до соціальних фондів.

Введення єдиного соціального податку є одним із перспек­тивних напрямів удосконалення системи соціального страхуван­ня в Україні, що рішуватиметься як в інтересах платників стра­хових внесків, так і застрахованих осіб