Практичне заняття № 6

Тема : Стилістичні засоби морфології

Контрольні запитання :

1. Стилістичне осмислення частин мови.

2. Граматичні категорії, їх стилістичні можливості.

3. Стилістичний аспект словозмінних паралелей.

Література :

1. Мацько л.І., Сидоренко о.М., Мацько о.М. Стилістика української мови : Підручник. – к. : Вища шк., 2003. – с. 42 – 59.

2. Дудик П.С. Стилістика української мови : Навч. посібник. – К. : Академія, 2005. – С. 183 – 220.

3. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. Ред. І.К. Білодіда. – к.: Наук. Думка, 1973. – с. 244 – 286.

4. Мацько Л.І. Стилістичні функції морфологічних одиниць: Теоретичні питання стилістики. – К., 1972.

Завдання:

1. Зробіть стилістичний аналіз тексту. З’ясуйте стилістичну функцію іменників і прикметників.

Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по

Васильківщині невеличка річка Роставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка. Між вербами виразно й ясно блищить проти сонця висока біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась в зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

По обидва береги Роставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, неогороджені тинами. Один город одділяється од другого тільки рядком верб або межами. Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки.

От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока, доходять до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе передражнює здорові річки, як часом маленькі діти передражнюють старших. А там далі вона повилась між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків… Серед села Роставиця входить знов в широкий ставок. Нижче од ставка Роставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами, а далі сховалась в дубовий ліс та й утекла в Рось (І. Нечуй-Левицький).

До виділених слів доберіть синоніми.

2. Виконайте статистичні підрахунки: скільки слів і яких частин мови

використано в поданому тексті. До якого стилю він належить? Чому, на

вашу думку, домінують слова певної частини мови?

Спілкування не вичерпуються усними та письмовими повідомленнями. Важливу роль відіграють жести, пози, міміка, зокрема вираз обличчя, та контакт очей.

Особливо дійовими є жести. Усі люди жестикулюють, роблячи це майже завжди підсвідомо. Жести, мимоволі виникаючи, але піддаючись контролю й керуванню, являють собою вияв людських думок, емоцій. У поєднанні зі словами жести стають надзвичайно промовистими, у свою чергу посилюючи емоційне звучання сказаного. Розуміння узгодженості жестів зі словами дає можливість точніше побачити позицію партнера, його реакцію на ваше повідомлення – схвалення чи ворожість, уважне сприйняття чи нудьгу. Це може попередити вас про необхідність коригувати власну поведінку, щоб досягти потрібного результату.

Більшість основних жестів однакова в усьому світі. Коли люди задоволені – вони посміхаються, коли чимось засмучені, роздратовані – насуплюються. Кивання на знак згоди практично скрізь означає «так», а хитання головою з боку в бік – «ні», або заперечення. Повсюди поширене також знизування плечима, коли людина не знає або не розуміє, про що ви кажете.

Надмірно жестикулювати – негарно, і не лише тому, що можна ненароком влучити в око співрозмовникові чи справити враження, ніби вам бракує слів, отже, й інтелекту, а й через можливість виникнення непорозумінь внаслідок хибного витлумачення ваших жестів (скажімо, під час ділової розмови з іноземними партнерами по бізнесу, що особливо прикро). Зізнайтеся, вам здається загальновживаним і однозначним жест, коли людина виразно постукує себе пальцем по голові – мовляв, верзеш дурниці, у тебе «стеля поїхала». Як напад божевілля сприймуть цей жест і ваші співрозмовники, якщо вони французи, італійці чи німці. Та коли британець чи іспанець стукає себе по лобі, це означає, що він вельми задоволений собою, своїм розумом. А голландець при цьому ще й піднімає вказівний палець угору, заявляючи таким чином, що він гідно оцінив слушну думку свого співрозмовника. Відтак, мова жесту у різних народів різна. (І. Томан).

Простежте за власною жестикуляцією й жестами своїх друзів.

3. Прочитайте вірш. Визначте стилістичні функції ступенів порівняння

прикметників.

Найогидніші очі порожні,

Найгрізніше мовчить гроза,

Найнікчемніші дурні вельможні,

Найпідліша брехлива сльоза.

Найпрекрасніша мати щаслива,

Найсолодші кохані вуста,

Найчистіша душа незрадлива,

Найскладніша людина проста.

Але правди в брехні не розмішуй,

Не ганьби все підряд без пуття,

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя

(В.Симоненко).

4. Прочитайте виразно вірш, розкриваючи за допомогою інтонації

головну думку. Проаналізуйте особливості використання дієслів.

Жених

Пише студент батькам своїм:

«Скоро я женюся.

Є у мене наречена.

Звуть її Маруся.

Чи на вроду вона гарна,

Сказать не беруся,

Шліть чотири карбованці,

Я з нею знімуся».

І відписав йому батько:

«Дорогий мій сину!

Посилаю тобі грошей

Тільки половину

Нехай зніметься Маруся –

І буде прекрасно.

Твою пику ми й без фото

Уявляєм ясно»

(П.Глазовий).

5. Визначте стиль тексту. Охарактеризуйте в ньому стилістичні функції

іменника.

Мова – феноменальний вияв людського духу, найдорожчий скарб кожного народу. У ній і доля, і душа, і досвід, і пам’ять, і колективний розум поколінь нинішніх та попередніх. У мові народ стверджує себе у вселюдській спільності. Без мови нема народу.

Історія України складалася так, що майже сім з половиною століть із невеличкими перервами вона переживала пору бездержавності, перебувала на становищі колонії чи напівколонії. Різні хазяї – західні й східні, північні й південні сусіди – намагалися асимілювати наш народ, підім’яти під себе, всіма засобами прищепити йому відчуття меншовартості, нищили його культуру, всіляко спотворювали, калічили, калькували й засмічували, а то й просто забороняли українську мову. І можна тільки дивуватися та захоплюватися безсмертною силою українського слова, яке пережило всі випробування, що впали на його долю за довгі роки заборон, приниження та пригнічення, і не розчинилося і в лексиконах інших народів.

Вистоявши в пекельних вітрах історії, українська мова нині стала державною мовою нашої багатонаціональної країни.

Одначе неосяжне мовне море добряче скаламутили й забруднили великодержавні прихильники єдиної-неділимої, його треба очистити від усього інородного, привнесеного псевдонауковими течіями взаємо зближення та взаємозбагачення, такими донедавна модними не тільки в мовознавстві. Цю роботу і намагаються виконати провідні українські вчені (М.Луків).

6. Прочитайте слова пісні. З’ясуйте, яку стилістичну функцію виконують

повні форми прикметників.

Зеленеє жито, зелене

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі -

Хорошії гості до душі.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес, -

Тут зібрався рід наш увесь.

7. Прочитайте, що символізують числівники. Доберіть кілька прислів’їв, у

яких би використовувалися числівники. Що вони означають у наведених

вами прислів’ях?

Числівники-символи

1 (один) – символ єдності, цілісності: Бог; Всесвіт; космос.

2 (два) –

а) символ бінарності (від лат. Bis - двічі) світу, протилежностей, парностей (таких, що пов’язані між собою та існують спільно; наприклад: стать людини і багатьох тварин): чоловіча і жіноча;

б) основні антиномії світу: світ і темрява; ніч і день; добро і зло; життя і смерть…

в) у мові: антоніми;

г) у світоустрої: небо і земля; світ матеріальний і духовний (нематеріальний).

3 (три) – досконале число, що є основою життя і мислення:

а) символ сталості (у математиці – площина визначається трьома точками); мінімально необхідна кількість точок опори для стійкого розташування предмета на площині;

б) три образи бога – Трійця;

в) у мові: три граматичні особи (1-а, 2-а, 3-а); (спостерігається у багатьох мовах); три граматичні роди (чоловічий, жіночий, середній);

г) у просторі: три виміри (простір - трьохвимірний);

ґ) у часі: минулий, теперішній, майбутній (знаходить відображення в граматиці).

4 (чотири) – символ сталості:

а) чотири сторони світу;

б) чотири головні напрями руху (уперед, назад, ліворуч, праворуч);

г) квадрат – символ поля: чотири сторони, кути, символ чотирьох стихій;земля, вода, повітря, вогонь

ґ) чотири пори року;

д) чотири стадії людського життя: дитинство, юність, зрілість, старість;

е) чотири Євангелія: від Матфея, від Марка, від Луки, від Іоанна.

7 (сім) = 3+4 – символ святості, здоров’я, розуму, небесне число:

а) сім планет ()відомих пращурам) – Сонце, Луна, Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн (при геоцентричній системі);

б) сім днів тижня;

в) сім основних кольорів спектру;

г) сім струн;

ґ) сім тонів музичної шкали;

д) сім основних запахів.

12 (дванадцять) – а) дванадцять місяців;

б) дванадцять знаків Зодіаку (За Ю. Сипенєвим).

Схема морфолого-стилістичного аналізу художнього тексту

1. Виразне читання тексту. Стиль.

2. Визначення семантико-стилістичних функцій самостійних, службових

частин мови, вигуків (функції конкретизації, емоційності, динамічності, образності тощо).

3. Характеристика тропів і стилістичних фігур, в основі яких лежать морфологічні засоби (слова певних частин мови, граматичні форми роду, числа, відмінка, особи, часу).

4. Відбір автором певних граматичних форм у зв’язку із типом мовлення, жанром, стилем, темою, основною думкою твору.

5. Варіантність морфологічних форм.

6. Характеристика тексту з погляду нормативності морфологічних засобів.