- •Кафедра історії України навчально-методичний комплекс курсу
- •Для студентів всіх спеціальностей (дисципліна за вибором) (2011–2012 навчальний рік)
- •Кіровоград – 2011
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання вивчення курсу
- •10. Художня культура новітньої доби світової історії (хх – поча-ток ххі ст.)
- •Тематика лекцій
- •6. ТеМи і зміст семінарських занять
- •Основи художньої культури. Частина і. Теорія та історія світової художньої культури / За ред. В. О. Лозового та л. В. Анучиної. – Харків, 1997.
- •Основи художньої культури. Частина і. Теорія та історія світової художньої культури / За ред. В. О. Лозового та л. В. Анучиної. – Харків, 1997.
- •Питання для самостійНого опрацювання
- •Основи художньої культури. Частина і. Теорія та історія світової художньої культури / За ред. В. О. Лозового та л. В. Анучиної. – Харків, 1997.
- •Основи художньої культури. Частина і. Теорія та історія світової художньої культури / За ред. В. О. Лозового та л. В. Анучиної. – Харків, 1997.
- •8. Навчальний проект
- •9. Методи навчання
- •10. Методи і критерії оцінювання результатів
8. Навчальний проект
Навчальний проект як обов’язкова складова вивчення курсу не передбача-еться. Разом з тим одне індивідуальне навчально-дослідне завдання може вико-нуватись студентом (за його бажанням) у формі реферату або мультимедійної презентації за тематикою питань, що розглядаються на семінарських заняттях. За нього студент має можливість отримати додаткову оцінку в межах семінар-ського модуля. В рефераті обов’язково повинні бути наявні: - вступ, - основна частина (кілька питань), - висновки, - список використаних джерел.
У вступі слід поставити завдання Вашого дослідження. В основній частині слід розкрити зміст обраної Вами теми. У висновках слід представити резуль-тати Вашого дослідження, підвести його підсумки.
У списку використаної літератури (чи інших джерел) повинно бути не менше двох найменувань (в тому числі спеціалізована література з даної теми).
Мультимедійна презентація повинна за своєю інформаційною насиченістю наближатися до рівня реферату, а також відповідати хоча б мінімально необхід-ному рівню естетичного оформлення.
9. Методи навчання
Лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
10. Методи і критерії оцінювання результатів
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
Система оцінювання спрямовується на розвиток творчих здібностей сту-дентів, стимулювання їх самостійної пізнавальної діяльності,
При вивченні навчальної дисципліни здійснюється:
Оцінювання активності і знань студентів на семінарських заняттях (поточне оцінювання): розгорнуті та стислі усні відповіді, виступи в дискусіях, вико-нання поточних письмових робіт за змістом семінарських занять, написання рефератів, створення мультимедійних презентацій тощо.
Узагальнююче оцінювання знання програмового матеріалу лекційного кур-су та питань самостійного опрацювання при написанні модульної контроль-ної роботи.
При оцінці знань студентів враховується:
розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між різноманітними історико-культурними явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізу-вати, узагальнювати, критично оцінювати відповідні факти;
самостійність і креативність мислення; використання різноманітних дже-рел, розуміння їх особливостей, уміння їх характеризувати й оцінювати;
мовна і термінологічна грамотність;
логічність і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих вис-новків та власних оцінок.
Навчальна діяльність студентів оцінюється за чотирибальною шкалою.
Оцінка «5» – «відмінно» – студент вільно володіє програмовим матеріалом, логічно і творчо викладає його в усній чи письмовій формі; вміє узагальнити матеріал, формулює власні висновки; відповідь є чіткою і завершеною.
Оцінка «4» – «добре» – студент в цілому володіє програмовим матеріалом, при викладі його допускається незначних помилок; формулює висновки та власні оцінки, але в їх аргументації допускає окремі недоліки.
Оцінка «3» – «задовільно» – студент виявляє загальне розуміння та репро-дуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, порушує логіку викладу; мова спрощена і недостатньо фахова.
Оцінка «2» – «незадовільно» – студент не володіє необхідним обсягом про-грамового матеріалу, не розпізнає історико-культурні явища і факти; не може правильно застосовувати відповідні спеціальні поняття.
Підсумковий контроль – комплексне оцінювання якості засвоєння навчаль-ного матеріалу на підставі результатів усіх модулів за середньозваженим балом.
Визначення підсумкової оцінки (середньозваженого бала округленого до со-тих) обраховуватиметься за наступною формулою: загальна оцінка за модуль 1 і модуль 2 (оцінка за модульну контрольну роботу) + оцінка за модуль 3 (загаль-на оцінка за семінарські заняття) помножені на кількість годин передбачених на їх вивчення і поділені на загальну кількість годин):
(Оцінка за модуль І і модуль ІІ х 36) + (Оцінка за модуль ІІІ х 36)
---------------------------------------------------------------------------------------------- =
72
*** Примітка: При незадовільній оцінці з будь-яких із двох зазначених модуль-них оцінок автоматично проставляється підсумкова оцінка «незадовільно».
*** Примітка: За відсутності студента на модульній контрольній роботі з неповажної причини йому виставляється оцінка «2» (матеріал не опановано).
*** Пропущене студентом і своєчасно не відпрацюване (до кінця вивчення на-вчальної дисципліни і обрахування підсумкової оцінки) семінарське заняття прирівнюється до оцінки «2».
Середньозважений бал за нижчезазначеною таблицею відповідності трансфор-мується в оцінки національної шкали та шкали ECTS.
11. ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
-
Середньозважений бал за національною шкалою
Оцінка ECTS
Оцінка за національною шкалою
4,75…5,0
A
Відмінно (зараховано)
4,25…4,74
B
Добре (зараховано)
3,75…4,24
C
Добре (зараховано)
3,25…3,74
D
Задовільно (зараховано)
3,0…3,24
E
Задовільно (зараховано)
2,5…2,99
FX
Незадовільно (не зараховано)
2,0…2,49
F
Незадовільно (не зараховано)
12. ЛІТЕРАТУРА (заг. список рекомендованої літератури)
Дмитриева Н. А. Краткая история искусств. – Вып. І. От древних времен по ХVІ век. – М., 1987.
Дмитриева Н. А., Акимова Л. И. Античное искусство. Очерки. – М., 1988.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып. 2. Северное Возрожде-ние. Страны Западной Европы ХVІІ–ХVІІІ века; Россия ХVІІІ века. – М., 1989.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып. 3. Страны Западной Евро-пы ХІХ века; Россия ХІХ века. – М., 1992.
Древние цивилизации / Под ред. Г. М. Бонгард-Левина. – М., 1989.
Искусство стран Востока / А. Н. Анисимов, Л. Н. Гумилев, А. Н. Желохов-цев и др. – М., 1986.
История зарубежного искусства / Под ред. М. Т. Кузьминой, Н. Л. Мальце-вой. – М., 1984 (або інші роки видання).
Історія світової культури / Кер. авт. кол. Л. Т. Левчук. – К., 1999.
Історія світової культури. Культурні регіони / Кер. авт. кол. Л. Т. Левчук.– К., 1997.
Каптерева Т. П., Виноградова П. А. Искусство средневекового Востока. – М., 1989.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За ред. А. Яртися, В. Мель-ника. – Львів, 2005.
Любимов Л. Д. Искусство древнего мира. – М., 1971.
Любимов Л. Д. Искусство Западной Европы. Средние века. Возрождение в Италии. – М., 1976.
Мєднікова Г. С. Українська та зарубіжна культура ХХ ст. – К., 2002.
Мириманов В. Б. Первобытное и традиционное искусство. – Л., 1973.
Наливайко Д. С. Искусство: направления, течения, стили (ХV – первая по-ловина ХІХ вв.) – К., 1981.
Основи художньої культури. Частина 1. Теорія та історія культури / За ред. В. О. Лозового та Л. В. Анучиної. – Х., 1997.
Полікарпов В. С. Лекції з історії світової культури. – Х., 1995.
Світова художня культура: Від первісного суспільства до початку середньо-віччя / О.П. Щолокова, С.В. Шип, О.Л. Шевнюк, О.М. Семашко. – К., 2004.
Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій / Бичко А. К. та ін. – К., 1993.
Українська та зарубіжна культура / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000.
Художественная культура в докапиталистических формациях. Структурно-типологическое исследование / Науч. ред. М. С. Каган. – Л., 1984.
Чмихов М. О. Давня культура. – К., 1994.
Яковлєв С. Г. Мистецтво і світові релігії. – М., 1989.
