- •1.1. Загальні характеристики хвилевідних трактів ткс
- •1.1.1. Призначення і склад типового хвилевідного тракту телекомунікаційних
- •1.1.2. Загальні принципи конструювання пристроїв і трактів нвч
- •1.1.3. Вибір типу лінії передачі і її розмірів
- •1.1.4. Особливості експлуатації хвилевідних трактів
- •Висновки
- •Запитання та завдання (див. Також мод.1)
- •1.2. Багатополюсники нвч і методи їхнього опису
- •1.2.1. Хвильова матриця розсіювання
- •1.2.2. Хвильова матриця передачі чотириполюсника
- •1.2.3. Зв’язок елементів матриць передачі та розсіювання
- •1.2.4. Хвильові матриці простих чотириполюсників та восьмиполюсників
- •Висновок
- •Запитання та завдання
- •1.3. Чотириполюсники нвч
- •1.3.2. Хвилевідні зчленування
- •1.3.2.1. Контактні зчленування
- •1.3.2.2. Безконтактні зчленування
- •1.3.2.3. Гнучкі зчленування
- •1.3.2.4. Обертові зчленування
- •1.3.4. Хвилевідні поглинаючі навантаження
- •1.3.5. Хвилевідні атенюатори
- •1.3.5.1. Поглинаючі змінні механічно керовані атенюатори
- •1.3.5.2. Фіксовані атенюатори на смужкових лініях
- •1.3.5.3. Граничні атенюатори
- •1.3.6. Фазообертачі
- •1.3.7. Перетворювачі поляризації (поляризатори)
- •1.3.8. Хвилевідні фільтри типів хвиль
1.2.2. Хвильова матриця передачі чотириполюсника
Визначення матриці передачі [Т]. Матриця передачі [T] пов’язує амплітуди хвилі, що падає (а1), та відбитої (b1) на вході чотириполюсника з відповідними амплітудами (а2 та b2) на його виході (рис. 1.8):
а1
=
t11b2
+
t12a2,
(1.14)
b1 = t21b2 + t22a2,
а
бо
в матричній формі
де
Я
Рис. 1.8
кщо
в рівнянні (1.14) припустити, що а2
= 0, ( Е2ПАД =0), то t11
= а1/b2
= 1/s21. Отже,
коефіцієнт t11 – це величина,
обернена до коефіцієнта передачі
від першого плеча до другого; він
характеризує внесені втрати.
Тому залежності модуля t11 і фази argt11 від частоти є величинами, оберненими до АЧХ та ФЧХ чотириполюсника. Величина t112, що дорівнює відношенню потужності хвилі, що падає на вхід, до вихідної потужності, називається внесеним ослабленням чотириполюсника.
На практиці внесене ослаблення L визначають у децибелах, тобто
(1.15)
Величина t22 = b1/а2 характеризує передачу в зворотному напрямку. Коефіцієнти t12
та t21 не мають чіткого фізичного змісту.
Матриця Т каскадно з’єднаних чотириполюсників. Визначимо матрицю [T] ланцюжка каскадно з’єднаних чотириполюсників, матриці [T1], [T2], …, [Tn] кожного з яких можна вважати заданими (рис. 1.9).
Рис. 1.9
Амплітуда
хвилі, що йде від першого чотириполюсника,
дорівнює амплітуді
хвилі, що надходить на вхід другого
чотириполюсника, а
і т. д. Тому можна записати такий ланцюжок
рівностей:
Продовжуючи послідовно виражати
амплітуди хвиль на входах чотириполюсників
через їхні матриці передачі [T3],
[T4], …, [Tn] і
амплітуди хвиль на виходах, одержимо
вираз, що пов’язує амплітуди хвиль
і
на
вході ланцюжка з амплітудами хвиль
і
на його виході:
(1.16)
Вираз (1.16) дає змогу дійти такого висновку: матриця передачі ланцюжка каскадно з’єднаних чотириполюсників дорівнює добутку їхніх матриць передачі: [T] = [T1] [T2] [T3]∙ ∙ ∙[Tn].
1.2.3. Зв’язок елементів матриць передачі та розсіювання
Елементи матриці [T] можна виразити через елементи матриці [S]:
(1.17)
Для оборотного чотириполюсника s12 = s21 і визначник матриці [T] дорівнює одиниці:
. (1.18)
З урахуванням виразу (1.18) коефіцієнт
можна
записати у вигляді
використавши властивість унітарності
Аналогічно елементи матриці [S] можна виразити через елементи матриці [T]:
(1.19)
1.2.4. Хвильові матриці простих чотириполюсників та восьмиполюсників
. Наведемо приклад використання матриці [S].
Розглянемо ділянку
ЛП електричною довжиною
,
у якої поширюється Т-
хвиля. Ділянка нескінченного регулярного
хвилеводу (рис.1.10. а)
не відбиває хвилю, тому s11
=
s22
=
0.
Переміщення хвилі від одного входу до
іншого супроводжується зміною її фази
на 0,
тому
.
Матриця розсіювання такого відрізка має вигляд
(1.20)
в
Рис. 1.10
Зі співвідношення (1.17) знайдемо елементи
матриці [T] ділянки лінії: t11=
t12 =
0, t21 = 0, t22 =
,
тобто
.
(1.21)
Тепер розглянемо реактивну провідність jВ, включену в ЛП паралельно (рис. 1.10. б). Коефіцієнти відбиття s11 і s22 від реактивної провідності визначимо за формулою, отриманою в теорії довгих ліній, що пов’язує коефіцієнти відбиття s11 = s22 від навантаження Yн = jB + Y0 із хвильовою провідністю лінії Y0:
де b = B/Y0 – нормована реактивна провідність.
Знайдемо коефіцієнт передачі s21 = s12 за означенням як відношення амплітуд хвилі а2, що падає, та b1 – тієї, що пройшла:
.
Тут використано безперервність дотичних складових поля з обох боків тонкої неоднорідності рівність амплітуди хвилі, що пройшла, сумі амплітуд хвилі, що падає, та відбитої (b1= а2+ b2). Як і в попередньому випадку, елементи матриці [T] визначимо зі співвідношення (1.17):
(1.22)
З огляду на рівність (1.17) унесене ослаблення можна подати у вигляді
.
М
атрицю
(1.22) іноді записують у параметричній
формі, вводячи
такий параметр , що
(1.22.а)
Нехай вихід чотириполюсника, матриця [S] якого відома, навантажений на довільне
навантаження, яке має комплексний коефіцієнт відбиття Г (рис. 1.10.в).
З
найдемо
коефіцієнт відбиття
від входу чотириполюсника s11
із
урахуванням впливу
цього навантаження. Для
чотириполюсника правдиві
рівняння
У випадку неузгодженого навантаження а2 = b2Г 0, і з першого рівняння випливає, що
(1.23)
Із другого рівняння з урахуванням того, що b2 = a2/Г, маємо
.
(1.24)
Підставимо праву частину співвідношення (1.24) у вираз (1.23) і одержимо
.
(1.25)
Матриці стику двох хвилеводів, яки мають однаковий розмір широкої стінки а, але
різні вузькі стінки, наприклад b2
> b1 (рис.1.11),
і
в разі поширення в обох хвилеводах
тільки основної хвилі, можна виразити
у наступному виду
Рис. 1.11
;
,
(1.26)
де
- відношення хвильових опірив.
Матриця направленого восьмиполюсника (рис. 1.12) має вид:
, (1.27)
Рис. 1.12
яка правдива для направлених відгалужувачів, що ділять вхідну потужність між йох вихідними плечима в заданому співвідношенні.
Т
рьох
децибельним направленим відгалужувачем
або мостом називають чотирьохплечивий
вузол, якій поділяєть потужність хвилі,
що надходить до кожного з входів моста,
нарівно між протилежними плечима. Вони
поділяються на сінфазно-протифазні та
квадратурні і йох матриці відрізняються.
Наприклад, аналізуючи матрицю розсіювання
подвійного хвилевідного трійника (рис.
1.13), можна виявити важливі його властивості,
які важко пояснити міркуваннями якісного
характеру.
Сформулюємо ці властивості у вигляді теореми:
якщо подвійний трійник узгоджений з боку Е- та H-пліч (s33 = s44 = 0), то:
він узгоджений і з боку бічних пліч (s11 = s22 = 0);
зв’язку між бічними плечима немає (s12 = s21 = 0);
Рис. 1.13
н
арівно
між Е- та H-плечима
Для доведення перетворимо матрицю розсіювання подвійного трійника з урахуванням умов цієї теореми, взаємності пристрою – симетрії матриці [S] щодо головної діагоналі, а
також властивостей трійника, установлених у результаті якісного його розгляду (s34 = s43= 0, s23 = s32 за властивістю взаємності та s23 = s13 через протифазність збудження бічних пліч у разі живлення подвійного трійника з боку Е-плеча). Отже,
(1.28)
Запишемо суми парних добутків коефіцієнтів стовпців, поєднаних у правій матриці (1.28) стрілками, відповідно до властивостей унітарності:
звідки випливає
а це може бути тільки для
.
(1.29)
З огляду на співвідношення (1.29), симетрію
та взаємність розглянутого пристрою
Тепер розглянемо суми квадратів модулів коефіцієнтів двох останніх рядків правої матриці (1.28). За властивістю унітарності,
звідси випливає
що й потрібно було довести.
На підставі викладеного, матрицю [S] подвійного трійника за належного вибору відлікових перерізів на його входах можна подати у вигляді:
(1.30)
Аналогічно матриця [S] квадратурного моста має від:
(1.31)
