Міжнародний ринок інвестицій

Сучасна теорія прийняття рішень в інвестиційному менеджменті намагається пояснити, як врівноважують один одного бажання одержати максимальний доход від інвестицій і прагнення уникнути невиправданого ризику. Хоча уявлення про прямий зв'язок доходів і ризику є досить простим, деякі наслідки для інвесторів, що випливають із сучасної теорії портфеля, можливо, не так вже й очевидні.

Основні проблеми, з рішенням яких прийдеться зіштовхуватися в міжнародному інвестиційному процесі, це: а) розподіл активів (які класи активів включати в портфель і в якому середньому обсязі); б) активна зміна обсягів різних класів активів; в) вибір тих чи інших конкретних видів цінних паперів; г) пошук компетентного керівника інвестиційної програми. Порівняльна ефективність різних портфелів звичайно залежить від їхньої структури розподілу активів.

В міру розширення ринку інвестицій, приймати рішення по розподілі активів стає усе складніше і складніше, тому, що тепер приходиться не тільки вибирати між місцевими і закордонними активами, але і брати до уваги ризик, зв'язаний із закордонною валютою. Глобальні ринки активів пропонують широкі можливості і підвищити доходи, і знизити ризик, але домагатися цього протягом тривалого часу можна тільки завдяки постійній пильній увазі до змін на ринку, оцінці інвестиційних якостей і розміщенню активів.

Можливості для міжнародного інвестування

Сучасні комунікації відкривають для інвесторів великі можливості за межами національних границь. Незважаючи на те, що США залишаються найбільшим фінансовим ринком у світі, значення їхнього потенціалу зменшилося на світовому ринку цінних паперів. Так, на початку 70-х рр. близько 70 % вартості ринку цінних паперів у світі були американськими, але вже до 1980 р. ця частка зменшилася до ледве більше, ніж 50 %, а до 1992 р. стала близько 40 %. Для індивідуальних інвесторів цінних паперів інвестування в іноземні ринки ризикованіше, ніж інвестування у середині країни. Складніше одержати значиму і своєчасну інформацію про іноземні компанії й аналізувати фінансові повідомлення й інші дані. Інвестиційні фонди пропонують ідеальний спосіб інвестування в іноземні цінні папери, тому що вони керуються досвідченими портфельними менеджерами. Менеджери міжнародних фондів значно полегшують роботу, відвідуючи компанії, зустрічаючи з ведучими менеджерами, клієнтами, банкірами, бухгалтерами. Проведення досліджень на місцях є дуже важливим фактором для ухвалення розумного рішення, коли друкована інформація неадекватна. Тому легко зрозуміти, чому комісійні збори за керування можуть бути вище в міжнародних фондах.

3.

Міжнародні інвестиційні ризики

Джерела ризику, зв'язані з вкладеннями в цінні папери, різноманітні. При цьому мова йде тільки про ризик того, що ми одержимо не таку прибутковість, яку очікували. Якщо бути більш точним, то ризик зв'язаний з тим, що ми одержимо прибутковість менше, ніж очікували, чи збиток.

Поняття ризику, прийняте при побудові сучасної теорії портфеля Г.Марковица і САРМ (Capital Asset Pricing Model — модель ціноутворення на капітальні активи), визначається як стандартне відхилення. Однак можна показати, що це визначення є більш-менш адекватним інтуїтивному розумінню тільки у випадку нормально розподілених випадкових величин.

Диверсифікованість скорочує ризик. Це головна перевага інвестування в інвестиційні фонди. Але все-таки існує небезпека, що весь ринок цінних паперів буде показувати погані результати. Цей ризик високий для інвесторів, що обмежують себе інвестиціями тільки у внутрінаціональні цінні папери. Розподіляючи активи серед різних ринків цінних паперів, можна зменшити ризик, не тільки не жертвуючи доходами, але і протягом тривалих періодів одержувати більш високі доходи. Це і є суть міжнародної диверсифікованості.

Незважаючи на те, що міжнародна диверсифікованість може скоротити ризик, інвестори все рівно зіштовхуються з визначеними небезпеками. До ухвалення рішення про інвестиції важливо брати до уваги те, який вплив роблять технічні проблеми: урядове регулювання, податкові правила і практика розрахунків. Необхідно налагодити процес керування ризиком, оскільки помилки обійдуться дорого і їхня ціна напевно перевершить будь-які очікувані вигоди від інвестицій. Ці ризики можуть бути згруповані в три широкі категорії.

Країновий ризик

Цей ризик (див. табл. 1) виникає при збереженні активів в іншій країні і зв'язаний з політичними, правовими, економічними змінами і з проблемами контролю, а також культурно-мовними особливостями і географічним місцезнаходженням. Інвестори, що концентрують свої засоби тільки на одному ринку, підсилюють свою схильність країновому ризику.

Найбільш розповсюджені країнові ризики

Таблиця 1

Країнові ризики	коментарі
Трансфертний ризик	Це ризик того, що в якійсь країні будуть введені міри контролю, які не дозволять конвертувати місцеву валюту в іноземну в результаті чого стане неможливим репатріація цих коштів в іноземній валюті.
Політичний ризик	В першу чергу, різні політичні кризи та скандали (Росія, Румунія), страйки та масові хвилювання (Румунія, Албанія), природні та техногенні катастрофи (Перу, Венесуела), воєнні дії, незалежний статус країни (Кувейт, Афганістан), зміни існуючого режиму та санкції світового співтовариства (Куба, Югославія, Ірак, Іран та т. д.)
Правовий ризик	Ризики, пов’язані зі змінами у законодавстві та міжурядових угодах в області оподаткування, розподілу продукції, тарифного та нетарифного протекціонізму, митних тарифів і др.
Економічні ризики		До цієї групи ризиків відносяться зміни рівня відсоткової ставки та інфляції; вони обумовлені також взаємопов’язаністю економічних систем різних країн
Ризики, пов’язані з регулюванням		Різні ризики, пов’язані з вимогами, які зі сторони національних регулюючих органів на різних ринках пред’являються інвесторам.
Ризик, пов’язаний з різницею в часових поясах		На ринках з вузькими часовими рамками для розрахунків має місце ризик того, що проблема не буде вирішена до визначеної дати розрахунків, тобто існує ризик, зриву торгової угоди. Інвестор також підпадає під ризик через тривалості часового інтервалу між розрахунками за цінні папери в Токіо та розрахунками за валюту у Нью-Йорку.
Культурно-мовні		Без ведення стандартних форматів інструкції з впровадження розрахунків, будуть поширюватися відмінності від компанії до компанії та від країни до країни. Якщо до цього додати мовні розбіжності, то підсумком стане імовірність нерегульованих торгових угод по всьому світі. Стандартизація форматів та типів повідомлень допомагає скоротити труднощі в процесі розрахунків.