- •Система галузі конституційного права України. Поняття та види конституційно-правових інститутів.
- •Особливості конституційно-правових норм: структура, зміст та класифікація.
- •Поняття, правова природа та система джерел конституційного права України.
- •Міжнародний договір як джерело конституційного права України.
- •Визначення конституції та її сутність.
- •Правова охорона Конституції України. Порядок внесення змін та доповнень до Конституції України.
- •Поняття та принципи конституційного ладу України. Державний та суспільний лад.
- •Конституційне закріплення форми Української держави. Особливості республіканської форми правління та політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •Конституційна характеристика України як суверенної, демократичної, соціальної, правової держави.
- •Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій.
- •Система, поняття і види основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні.
- •Громадянство України: поняття, основні принципи та їх закріплення в Конституції України і в законодавстві. Підстави набуття та припинення громадянства.
- •Конституційно-правовий статус національних меншин.
- •Форми безпосередньої демократії в Україні.
- •Поняття та види виборів в Україні. Виборчий процес: поняття та стадії.
- •Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус Президента України як глави держави та його місце в механізмі державної влади.
- •Поняття та зміст виконавчої влади. Система і види органів виконавчої влади в України.
- •Правовий статус Конституційного суду України.
- •Судова система України.
- •Конституційно-правовий статус органів прокуратури України.
- •Адміністративно-територіальний устрій України. Конституційно-правовий статус Автономної республіки Крим, міст Києва і Севастополя.
- •Сучасна конституційна реформа: зміст та реалізація.
- •Інститут делегування повноважень: правова природа та застосування.
- •Субординація, координація та реординація в державному управлінні.
- •Парламентський контроль: значення, суб’єкти та функції.
- •Місцеве самоврядування: поняття та політико-правова природа. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •Питання місцевого значення як основний об’єкт місцевого самоврядування.
- •Місцеві референдуми, їх предмет.
- •Порядок призначення, підготовка та проведення місцевих референдумів.
- •Статус депутата місцевої ради.
- •Організація роботи постійних комісій місцевих рад: система, будова, порядок формування, повноваження.
- •Фінансова основа місцевого самоврядування.
- •34. Органи виконавчої влади на місцях.
- •Обласні та районні ради: особливості формування та функції.
- •Організаційно – правові основи управління зовнішньоекономічною діяльністю.
- •Цивільне право (загальна та особлива частина). Цивільно-процесуальне право
- •Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •Цивільна правосуб’єктність фізичної особи.
- •Поняття опіки та піклування.
- •Поняття, ознаки та значення юридичної особи. Вчення про юридичні особи.
- •Види юридичних осіб по законодавству України
- •Поняття та види об’єктів цивільного права
- •Речі як об’єкти цивільного права.
- •Цінні папери як об’єкти цивільного права
- •Поняття та ознаки правочинів (угод) в цивільному праві.
- •Форми правочинів
- •Види правочинів
- •Поняття, види строків позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •Поняття та значення юридичних фактів
- •Поняття та види довіреності. Значення довіреності.
- •Форми та види права власності та їх правове значення.
- •Речові права на чуже майно.
- •Захист права власності: основні положення, засоби і порядок
- •54. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •Поняття та види зобовязань в цивільному праві та їх характеристика
- •Засоби забезпечення виконання забовязань.
- •Поняття та значення цивільно – правової відповідальності
- •Види договорів в цивільному праві
- •Поняття, значення та види договору купівлі – продажу.
- •Договір міни (бартеру)
- •Правове регулювання ті істотні умови договору поставки.
- •Загальна характеристика договорів про використання майна
- •Договір позички. Відмеження від позики.
- •Правове регулювання оренди державного та комунального майна.
- •Поняття та порядок укладання договору лізингу. Відокремленість лізингу від оренди.
- •66. Договор будівельного підряду.
- •Житловий фонд України та його види. Засоби отримання житла.
- •Поняття та види капітального будівництва. Засоби здійснення капітального будівництва.
- •Правове регулювання та види транспортних договорів.
- •Загальна характеристика розрахунково – кредитних відносин.
- •Правові форми безготівкових розрахунків.
- •Поняття та види кредиту. Кредитні забовязання.
- •Загальна характеристика договорів про надання послуг.
- •Основні страхові поняття. Види страхування.
- •Поняття, характеристика, форма та особливості договору схову.
- •Поняття та основні види забовязань за спільною діяльністю
- •Загальна характеристика позадоговірних забовязань.
- •Поняття та елементи забовязань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •Компенсація моральної шкоди.
- •Поняття і джерела авторського права. Об’єкти та суб’єкти авторських відносин.
- •Правове регулювання патентних відносин.
- •Поняття та значення спадкування і спадкового права. Основні поняття спадкового права.
- •Спадкування за законом.
- •Спадкування за заповітом. Право на обов’язкову долю у спадщині
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •Майнові правовідносини подружжя. Право на утримання.
- •Шлюбний контракт.
- •Поняття та випадки припинення шлюбу.
- •1) По совместному заявлению супругов, не имеющих детей;
- •Поняття недійсності шлюбу. Підстави для визнання шлюбу недійсним.
- •Батьківство. Умови, порядок встановлення батьківства
- •Взаємні права та обов’язки батьків та дітей.
- •Санкції в сімейному праві. Позбавлення батьківських прав.
- •Договір патронату.
- •Особливості предмету і методу цивільного процесуального права.
- •Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •Права й обов’язки сторін у цивільному процесі.
- •Процесуальне правонаступництво.
- •Поняття і види третіх осіб.
- •Процесуальні строки: поняття, значення, види.
- •Поняття та значення представництва в цивільному процесі.
- •Поняття і види доказів у цивільному процесі.
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.
- •Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •Триваючі, продовжувані та складені злочини і їх відмінність від множинності злочинів.
- •Зловживання владою або службовим становищем.
- •Поняття співучасті, її ознаки та значення, види співучасників.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині та її ознаки.
- •Хуліганство.
- •Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (готування до злочину і замах на злочин).
- •Стадії вчинення злочину.
- •Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
- •Обставини, які пом’якшують покарання та їх кримінально – правове значення.
- •Мотив і мета злочину та їх кримінально – правове значення.
- •Бандитизм.
- •Необережність та її види.
- •Поняття, ознаки та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Фіктивне підприємництво.
- •Поняття неосудності та її критерії.
- •Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.
- •Поняття, ознаки та значення спеціального суб’єкту злочину.
- •Поняття суб’єкту злочину, його ознаки.
- •Система покарань та її значення.
- •Поняття та види об’єктів злочину.
- •Поняття кримінальної відповідальності та форми її реалізації.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття та види.
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Тілесне ушкодження та його види.
- •Необхідна оборона.
- •Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння. Загальна характеристика, види, значення.
- •Рецидив злочинів, його поняття та кримінально –правове значення. Правові наслідки рецидиву.
- •Захисник у кримінальному процесі, його права та обов’язки.
- •Приводи ті підстави перегляду кримінальних справ за ново виявленими обставинами.
- •Зміст і структура обвинувального і виправдувального вироків.
- •Стадії кримінального процесу, їх зміст.
- •Порядок провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів. Протокол про обставини вчиненого злочину. Судовий порядок його розгляду.
- •Сутність і значення стадії виконання вироку, ухвали чи постанови суду. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням вироку.
- •Предмет і межі доказування. Джерела доказів в кримінальному процесі України.
- •Потерпілий у кримінальному процесі.
- •Межі судового розгляду по кримінальній справі. Підстави і порядок зміни обвинувачення по кримінальній справі під час судового розгляду.
- •Поняття і значення принципів кримінального процесу, їх система.
- •Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання.
- •Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
- •Поняття і значення доказів у кримінальному судочинстві. Класифікація доказів.
- •Підготовча частина судового засідання. Значення і порядок провадження судового слідства. Дослідження доказів судом.
- •Види запобіжних заходів у кримінальному процесі України, підстави і порядок їх обрання.
- •Показання підозрюваного, обвинуваченого і особливості перевірки і оцінки слідчим.
- •Поняття і класифікація суб’єктів у кримінальному процесі України.
- •Порядок пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
- •Зміст і значення касаційного провадження. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку.
- •Показання свідка, потерпілого і особливості їх перевірки і оцінки слідчим.
- •Цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальному процесі.
Поняття і класифікація суб’єктів у кримінальному процесі України.
Субъекты уголовного процесса – это лица, которые вступают в уголовно-процессуальные правоотношения в связи с событием преступления, чьи права и обязанности регламентируются действующим законодательством.
Исходя из различных функций и задач участников уголовного процесса можно классифицировать различным образом:
1) Гос. органы – суд, прокуратура, следователь, начальник следственного отдела, орган дознания, лицо производящее дознание. Они наделены властными полномочиями и обязаны быть не заинтересованными в результатах дела.
2) Лица отстаивающие в процессе самостоятельный интерес – подозреваемый, обвиняемый, подсудимый, гражданский истец и гражданский ответчик, потерпевший. Они имеют определенный интерес и могут заявлять претензии возражать против претензий других лиц.
3) Лица представляющие и защищающие интересы других участников: защитник, представитель гражданского ответчика. Своего интереса в деле не имеют, выступают в процессе для защиты интересов других лиц.
5) Лица, которые содействуют уголовному судопроизводству – свидетель, переводчик, специалист, эксперт, понятые, секретарь судебного заседания и др.
Каждый участник процесса занимает определенное процессуальное положение и выполняет определенные функции, реализует права и выполняет обязанности. Все участники характеризуются тем, что:
-принимают участие на основаниях и в порядке предусмотренном УПК;
-имеют определённые права и обязанности;
-действуют в установленном порядке в соответствии со своими правами и обязанностями;
-вступают в процессуальные правоотношения;
-несут ответственность за невыполнение своих обязанностей или нарушение прав других участников.
Порядок пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
Предъявление обвинения должно последовать не позднее двух суток с момента вынесения постановления о привлечении в качестве обвиняемого, а в случае привода — в день привода. Предъявление обвинения по истечении двух суток может иметь место лишь вследствие неизвестности места пребывания обвиняемого или неявки по вызову следователя. В случае неявки без уважительной причины обвиняемый, может быть подвергнут приводу.
Предъявление обвинения состоит из трех взаимосвязанных действий: 1) удостоверения в личности обвиняемого; 2) разъяснения обвиняемому его прав и обязанностей, о чем составляется протокол; 3) объявления постановления о привлечении в качестве обвиняемого и разъяснения сущности обвинения.
Выполнение этих действий удостоверяется подписью следователя и обвиняемого на постановлении о привлечении в качестве обвиняемого с указанием времени предъявления обвинения.
В случае отказа обвиняемого от подписи следователь удостоверяет на постановлении о привлечении в качестве обвиняемого, что текст постановления обвиняемому объявлен.
С момента предъявления обвинения обвиняемый приобретает реальную возможность реализовать предоставленные законом права. Обвиняемый вправе: давать объяснения по предъявленному ему обвинению, заявлять различные ходатайства, представлять доказательства, участвовать в следственных действиях и знакомиться с протоколами следственных действий, производимых с его участием, с материалами, направляемыми в суд в связи с проверкой законности и обоснованности избранной в отношении него меры пресечения в виде заключения под стражу, заявлять отводы, обжаловать действия и решения, нарушающие его интересы, знакомиться по окончании предварительного следствия со всеми материалами дела и т.д.
С момента предъявления обвинения у обвиняемого появляются и определенные обязанности: являться по вызову лиц, ведущих расследование, подчиняться избранной мере пресечения или иной мере процессуального принуждения, не отчуждать имущество, на которое наложен арест в обеспечение гражданского иска или возможной конфискации, исполнять решения следователя на освидетельствование, отобрание образцов для сравнительного исследования и т.д.
Предъявив обвинение, следователь обязан немедленно допросить обвиняемого. Допрос обвиняемого имеет важное значение для обеспечения всесторонности, полноты и объективности расследования. Посредством допроса следователь устанавливает отношение обвиняемого к предъявленному обвинению, проверяет правильность сделанных выводов в постановлении о привлечении в качестве обвиняемого, получает сведения об иных обстоятельствах, свидетельствующих о дополнительных фактах преступной деятельности обвиняемых или же лиц, не привлеченных к ответственности. Одновременно объяснения обвиняемого, отрицающего свою вину или указавшего на смягчающие его ответственность обстоятельства, дают возможность следователю тщательно проверить эти объяснения, в совокупности с собранными по делу доказательствами дать им объективную оценку. Это означает, что допрос обвиняемого также служит одним из средств реализации им своего конституционного права на защиту.
Допрос обвиняемого, за исключением случаев, не терпящих отлагательства, производится в дневное время. Обвиняемый допрашивается по месту производства предварительного следствия либо по месту его нахождения.
Допрос должен быть проведен так, чтобы обвиняемые, вызванные по одному и тому же делу, допрашивались порознь и не могли между собой общаться.
Если с момента предъявления обвинения в деле участвует защитник, он вправе присутствовать при допросе и с разрешения следователя задавать обвиняемому вопросы. Если допрос производится с участием переводчика, в протоколе отмечается разъяснение переводчику его обязанностей, а также предупреждение об ответственности за заведомо неправильный перевод, что удостоверяется подписью переводчика..
Переводчик должен своей подписью удостоверить каждую страницу протоколов допроса.
В тех случаях, когда требуются специальные знания и навыки,. для участия в допросе может быть привлечен специалист.
В допросе обвиняемого прокурор вправе принимать участие или лично производить этот допрос.
Приступая к допросу, следователь удостоверяется в личности обвиняемого и выясняет, признает ли он себя виновным в предъявленном обвинении. Ответ обвиняемого на поставленный вопрос заносится в протокол. После этого обвиняемому предлагается дать показания по существу предъявленного обвинения. По окончании свободного рассказа следователь в случае необходимости задает обвиняемому вопросы.
Обвиняемый допрашивается по поводу всех обстоятельств предъявленного обвинения. Показания обвиняемого заносятся в протокол допроса в первом лице и по возможности дословно: в случае необходимости записываются заданные обвиняемому вопросы и его ответы.
Закончив допрос, следователь обязан ознакомить обвиняемого с протоколом. Обвиняемый имеет право требовать дополнения и внесения в протокол поправок. По желанию обвиняемого он может собственноручно записать свои показания.
Дача показаний - право, а не обязанность обвиняемого. Поэтому при производстве допроса следователь не имеет права домогаться его показаний. Об отказе обвиняемого от дачи показаний составляется протокол с указанием мотивов отказа, если таковые сообщены. Протокол подписывается обвиняемым и следователем, а при отказе обвиняемого от подписи - одним следователем.
