3. Сімейно-шлюбні відносини в сучасних умовах.

Сім'я як соціальний феномен пройшла складний шлях історичного розвитку, основними етапами якого, на думку американського соціолога Дж. Голдторпа, слід рахувати такі:

1 етап - сім'я в дохристиянському суспільстві (з домінацією парної сім'ї, пізніх шлюбів, великою кількістю самотніх людей);

2 етап - сім'я в християнському суспільстві (з великим впливом церкви на сімейне життя і шлюб, забороною шлюбів між кровними родичами, з добровільним вступом до шлюбу, практичною неможливістю розлучень, забороною абортів тощо).

3 етап - сім'я в індустріальному суспільстві (в кінці 18 століття відбувається перша революція в сімейному житті: зниження віку вступу до шлюбу, збільшення народжуваності, значного розповсюдження жіночої праці, дозволу розлучень по судновому рішенню і т.д.);

4 сучасний етап приніс в розвиток сім'ї радикальні зміни, звані черговою (другою) революцією в сімейному житті, яка не тільки внесла радикальні зміни в сімейні відносини, але і фактично поставила під сумнів саме існування сім'ї.

Назвемо соціальні умови, які дають підставу робити такий висновок:

- зростання економічної незалежності жінок і активне залучення їх до трудової діяльності;

- утворення двох центрів життя — місця роботи і дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах однієї сім’ї);

- еволюція поглядів на сексуальну мораль;

- винахід надійних контрацептивних способів і методів запобігання вагітності (вперше в історії людства за допомогою таких способів вдалося відділити секс від зачаття).

Типові і порівняно універсальні наслідки впливу названих обставин на сучасну сім'ю, тенденції її подальшого розвитку:

- збільшення кількості розлучень;

- збільшення кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;

- зменшення середньої тривалості шлюбу;

- відкладання часу вступу до шлюбу;

- мешкання шлюбних пар без оформлення шлюбу;

- зменшення розмірів сім'ї і народжуваності дітей з подальшим старінням населення і навіть його депопуляцією (смертність населення перевищила народжуваність);

- збільшення кількості самотніх людей, які не одружуються;

- зменшення кількості повторних шлюбів.

Зрозуміло, що зазначені тенденції тією чи іншою мірою притаманні й розвиткові сім’ї в Україні. При загальній кількості сімей (близько 17 млн.) середній розмір сім’ї коливається від 3,1 до 4 осіб. У нашій країні протягом року реєструється близько 500 тис. шлюбів, або 9,3—9,5 на тисячу мешканців. Це один з найнижчих показників серед країн СНД (ще нижчий— лише у Росії і Вірменії), хоча дещо вищий, ніж у Франції, Швеції, Японії, Швейцарії і Канаді ( там 4,9—7,3 шлюбів на тисячу мешканців). Водночас за 2003 рік в Україні зареєстровано понад 240 тис. розлучень. Найміцніші шлюби на Закарпатті, найменш міцні — в Криму. Зростає питома вага повторних шлюбів (23-24%). Щорічно до 200 тис. дітей залишаються без одного з батьків. Відбувається природне скорочення населення.

4. Демографическая політика і її особливості в Україні.

Демографія — одна із суспільних наукових дисциплін, що вивчає на­селення та закономірності його розвитку. Головне місце в ній посідають дослідження проблем відтворення населення, змін його кількісного скла­ду, розміщення під впливом як звичайного руху (народжуваність, смерт­ність), так і міграції населення. При цьому слід пам'ятати, що відтво­рення населення залежить не лише від природних факторів. Значною мірою воно обумовлене соціально-економічними умовами життєдіяль­ності суспільства.

Демографічна політика — це система соціальних, економічних та юридичних заходів держави та інших суспільних інституцій, спрямова­них на досягнення в перспективі бажаного рівня дитячої народжуванос­ті.

Основні елементи демографічної політики: охорона материнства; по­ліпшення матеріального рівня багатодітних та малозабезпечених сімей; створення і розвиток широкої мережі медичних та дитячих закладів; на­дання безкоштовної і якісної медичної допомоги; надання допомоги при народженні дитини (виплати і пільги); надання оплачуваних відпусток у зв'язку з вагітністю та доглядом за дітьми, надання різноманітних пільг молодим сім'ям, передусім, у забезпеченні їх житлом.

Демографічна політика, як правило, здійснюється у двох протилеж­них напрямах. Вона може бути спрямована або на підвищення народжу­ваності серед населення (там, де спостерігається її низький.рівень), або, навпаки, — на зниження народжуваності (там, де цей рівень дуже висо­кий, наприклад, в Китаї).

Українська сім'я є нуклеарною, моногамною, частково патріархальною, частково егалітарною, нормою вважається патрилокальне і або матрилокальне місце проживання. Для більшості подружніх пар в Україну процесі утворення нової сім'ї начинається з романтичної любові, яка становится основою шлюбу.

Якої-небудь певної сімейної політики в Україні поки немає.

За результатами аналізу стану і тенденцій розвитку сім’ї в Україні український соціолог І. Мигович дійшов висновку, що за цих умов зростає суспільне значення підготовки юнаків і дівчат до шлюбу, підтримки молодих сімей, створення мережі необхідних соціальних служб, медично-психологічних консультаційних центрів, розвитку вітчизняної демографії, цілеспрямованої політики держави тощо.

Запитання. Завдання.

1. Дайте визначення сім’ї та шлюбу.

2. Якими є роль і значення сім’ї в життєдіяльності суспільства?

3. Охарактеризуйте основні типи шлюбу і сім’ї.

4. Що таке структура сім’ї?

5. Назвіть етапи життєвого циклу сім’ї.

6. Що являє собою сім’я як мала соціальна група? Наведіть її типові ознаки.

7. Що являє собою сім’я як соціальний інститут?

8. Розкрийте зміст суспільних та індивідуальних функцій сім’ї. Назвіть проблеми, зв’язані з їх реалізацією.

9. Що таке демографічна політика держави?

10. Проаналізуйте основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної сім’ї.

11. Назвіть шляхи подолання сучасної кризи сім’ї в Україні.

Теми рефератів.

1. Особливості реалізації функцій сім’ї в різних типах світових культур.

2. Соціологічні дослідження проблем стійкості шлюбу в Україні.

3. Проблеми сучасної студентської сім’ї.

4. Проблеми поєднання ролі жінки-матері з громадськими та професійними ролями.

Література.

1. Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред.. проф.. В.Г. Городяненка.- К., 2004.

2. Лукашевич Н.П., Туленков Н.В. Соціологія. Базовий курс. – К., 2005. – с.312.

3. Соціологія: Підручник/ За ред. В.М.Пічі.-Львів, 2010.-296с.