105.Основні суперечності перехідної економіки в постсоціалістичних країнах.

Концепції трансформації адміністративно-команної економіки в ринкову:

· інституціонально-кейнсіанськип варіант еволюційних змін, або градуалістської політики;

· ліберально-монетарний варіант радикальних змін, або політики "шокової терапії".

Головні риси еволюційного переходу до ринкової економіки (градуалізму):

1. Процес економічної трансформації трактується як поступова зміна ресурсних потоків, які повільно пристосовуються до нового інституційного середовища і впливають

на зміну параметрів виробництва, споживання, інвестицій.

2. Реформування економіки передбачає:

· встановлення динамічної рівноваги на споживчому ринку шляхом легалізації та розвитку приватного сектору;

· поширення ринкових механізмів спочатку на виробництво та збут споживчих товарів, а згодом і на інвестиції;

· лібералізація цін зі збереженням державного контролю за ними;

· формування двосекторної моделі економіки, де превалюють приватні структури у споживчих галузях економіки, а державні й ті, що контролюються державою, — у виробництві інвестиційних товарів;

· спад виробництва, зумовлений не зміною його технологічної та соціально-економічної структури, а політикою лібералізації;

· гіперінфляція як наслідок лібералізації;

· глибоке розшарування за доходами різних верств населення.

Головні риси концепції радикальних змін, або по-літаки "шокової терапії":

1. Процес економічної трансформації передбачає швид­кий перехід до досконалого ринкового середовища, заснова­ного на принципах рівноваги вільної ринкової економіки.

2. Реформування економіки передбачає:

· проведення впродовж 1 — 2 років радикальних антиінфляційних стабілізаційних заходів:

· моментальну лібералізацію цін;

· максимальне усунення держави від втручання в економічні процеси;

· ліквідацію переважної більшості субсидій;

· запровадження повної фінансової самостійності підприємств тощо;

· здійснення протягом 10—15 років фундаментальних перетворень в економіці.

Головним завданням переходу до реальних ринкових відносин є формування ринкових форм господарювання та усунення деформацій, набутих в умовах адміністративно-командної системи. У цьому полягає суть лібералізації економіки

Перехідній економіці, як і будь-якому процесу, що розвивається, властиві суперечності. Це суперечності не тільки між старим, що відмирає, і новим, що народжується, але й суперечності всередині нового. До останніх можно віднести: суперечність між механізмом ринкового саморегулювання і механізмом регулювання економіки з боку держави; суперечність між орієнтацією, з одного боку, на розвиток підприємницьких (егоїстичних) основ функціонування економіки, а з іншого боку — на її соціальну орієнтацію; суперечність між тенденцією формування відкритої економіки і необхідністю забезпечення економічної незалежності, захисту вітчизняного виробника.

106.Світове господарство:його суть та структура

СГ- це сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин. Воно являє собою глобальний економічний організм, в якому склалися і зростають взаємоз’вязок і

взаємозалежність усіх країн і народів світу.

Світове господарство є історичною і політекономічною категорією. Це пояснюється тим, що кожному конкретному історичному етапу

Його розвитку притаманні певні масштаби і рівень виробництва, інтернаціоналізація господарського життя і соціально-економічна структура.

Світове господарство почало формуватись досить давно, проте остаточно як цілісна система склалося близько ста років тому на рубежі 19-20 ст. Основою його поступового формування став міжнародний ринок, утворення якого відбувалося поетапно в 11-18 ст., а особливо інтенсивно – з середини 19ст., коли в країнах Заходу домінуючим стає машинне виробництво.

Основними віхами у розвитку світового господарства є:

1 виникнення міжнародних монополій, які поділили між собою світові ринки збуту, джерела сировини і сфери прикладання капіталу. Результатом став економічний розподіл світу;

2 територіальний поділ світу великими державами і утворення величезних колоніальних імперій. Сформувався колоніальний поділ праці, визначальною особливістю якого стало нав’язування залежним народам такої виробничої спеціалізації, яка відповідає потребам капіталу метрополій;

3 виникнення соціалістичної системи, що призвело до розколу єдиного світового господарства і поклало початок протистоянню двох соціально-економічних систем.

Після другої світової війни почався процес якісної зміни системи світового господарства. Він в основному завершився у 1960-х рр., коли пішла в минуле колоніальна система і на світовій арені з’явився численний ряд молодих незалежних держав.

Сучасний етап розвитку світового господарства перебуває під впливом факторів, що надають йому високого динамізму. До них, у першу чергу, належать: НТР, зростаюча взаємозалежність націоню госп.,радикальна перебудова соц.-ек відносин у колишньому соціалістичному таборі.

Стуктура:

-розвинені країни-держави з ринковою економікою і високим рівнем соц.-ек

Розвитку в яких ВВП на душу населення нині скл. Не менше 12 тис.дол. за паритетом купівельної спроможності.Нині це близько 30 країн і територій.

-Країни,що розвиваються-держави з ринковою економікою і низьким рівнем ек. розвитку.Із 182 країн членів –МВФ до цієї групи належить 121.

Проте незважаючи на їх кількість,чисельність населення та величезну територію,на них припадає трохи більше 28% світового ВВП.Дана група характеризується різкою диференціацією та неоднорідністю соц..-ек розвитку.Верхній ешелон країн,що розв,скл. Держави з порівняно сучасною структурою економіки(Нові індустріальні країни,більшість країн Перської затоки,деякі країни Латинської Америки)

Нижній рівень у цій групі країн займають найменш розвинуті,головна проблема яких полягає не стільки у бідності чи відсталості,скільки у відсутності потрібних економічних ресурсів для їх подолання..Зараз налічується47 таких країн,переважна частина яких(32)розт. В тропічній Африці,а решта в Азії,Океанії,Латинській Америці.

-Країни з перехідною економікою

До цієї групи нал.держави,які з 1980-1990 рр. здійснюють перехід від адм..-командної економіки до ринкової.Це 12 країн Центральної і СХ. Європи,15 країн колишнього СРСР,та Монголія і В*єнам.Ці країни виробл. Близько 17-18% світового ВВП.

Особливості світового господарства:

Співіснування різних цивілізацій, способів виробництва

-2Співіснування різних форм, типів і видів власності;

Багатоукладність

-3 Різні можливості реалізації країнами стратегічної мети розвитку суспільства

-4 Панування ринкової економіки та конкуренції

-5 Обмеженість природних і виробничих ресурсів в умовах зростання потреб

6Нерівномірність розвитку країн світу,