2. Поняття і ознаки податку.

Термін «податок» може розглядатися як правова і як прикладна категорії. Більшість вчених, характеризуючи податок як правову категорію, роблять акцент на перехід права власності від платника до держави, тобто на зміну форми власності при внесенні платником податку до бюджету (державного чи місцевого).

При визначенні податку як прикладної категорії фактично визначаються всі його основні ознаки. Як прикладна категорія, податок становить нецільовий, безвідплатний, безповоротний, безумовний і обов'язковий платіж, що надходить від юридичних і фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (або цільовий бюджетний фонд) на підставі акта Верховної Ради або ради місцевого самоврядування.

Враховуючи ці дві сторони єдиної категорії, можна, перш за все, визначити податок як форму примусового відчуження результатів діяльності юридичних і фізичних осіб, що приймають грошову форму у власність держави, які надходять до бюджету відповідного рівня (або цільовий фонд), на підставі акта компетентного органу державної влади цей платіж вноситься як нецільовий, безвідплатний, безповоротний, безумовний і обов'язковий. Наш законодавець не робить різниці між податками і іншими обов'язковими платежами. Стаття 2 Закону України «Про систему оподаткування» від 2 лютого 1994 року встановила, що «під податком, збором, іншим обов'язковим платежем до бюджетів і внеском до державних цільових фондів розуміється обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України». Проте, розрізнення податків, зборів і інших обов'язкових платежів як схожих, але різноманітних інструментів, настійно необхідне. Особливо важливе це при розв'язанні спірних питань на стику фінансового та інших галузей права.

Які ж функції виконують податки у суспільстві? У податках вони похідні віл функцій фінансів, реалізують вони ті ж завдання, але в більш вузьких межах функції податків повинні відбивати їх суттєвість. Найважливішою функцією податків є фіскальна. Відповідно до цієї функції, податки виконують своє основне призначення – насичення доходної частини бюджету, для задоволення суспільних потреб. В період становлення буржуазної держави ця направленість податків визнавалася єдиною. Проте до кінця XX ст. нова концепція податків визнає їх як соціальний регулятор, знаряддя реформ, і до кінця 30-х років XX ст. податки розглядаються вже і як засіб регулювання економіки, забезпечення стабільного економічного зростання .

Дуже важливо підкреслити стабільність фіскальної функції податків, яка означає не просто формування переліку надходжень в бюджет, а механізм цих надходжень, що діє на постійній, стабільній основі і забезпечує централізоване стягнення податків.

3. Принципи оподаткування.

Принципи оподаткування відбивають особливості і тенденції сучасної податкової системи:

1) стабільність, яка припускає незмінність основних податкових платежів – правил стягнення податку протягом тривалого часу, а також логічність змін податкового законодавства. Стаття 7 Закону «Про систему оподаткування встановила, що ставки податків не змінюються протягом бюджетного року, якщо інше не передбачено законодавчими актами України;

2) гнучкість – припускає оперативну зміну податкових платежів, засобів їх нарахування, системи пільг і санкцій в залежності від зміни ситуації (але цей принцип не заперечує стабільності);

3) рівновага – забезпечує орієнтацію держави на підтримку за допомогою податків структурної рівноваги;

4) рухомість – відбиває чітку зміну податкових платежів у галузі формування, бази оподаткування чи появи нових форм податків;

5) чітка анти інфляційна направленість податкових вилучень;

6) вигода як для платника при внесені податкових платежів, так і для контролюючого суб'єкту по вилученню податку, держави при використанні податкових механізмів;

7) рівність, яка забезпечує однаковий обов'язок платників при рівних оціночних умовах і розмірах прибутку;

8) стимулювання – виступає як формування економічних і правових інтересів при здійсненні певної діяльності і одержанні більш високих доходів;

9) економічність, яка співвідносить видатки по збиранню податку (витрати апарату, опрацювання документації тощо) і прибуток від збирання податкових надходжень.

Стаття 3 Закону України «Про систему оподаткування» встановлює принципи побудови та призначення системи оподаткування: система оподаткування будується за принципами обов'язковості, економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян та забезпечує надходження коштів до бюджетів відповідних рівнів і державних цільових фондів.